Із перших днів повномасштабного вторгнення росіян до захисту України долучилися й освітяни Полтавщини. Про те, який внесок в оборону зробили учні й педколектив Кременчуцького ВПУ №7, «Урядовому кур’єру» розповідає директор цього закладу Микола НЕСЕН.

 П’ять років тому, а саме 4 липня 2018-го, Кабінет Міністрів шляхом реорганізації Державного фонду фундаментальних досліджень створив Національний фонд досліджень, покликаний забезпечувати грантову підтримку для вчених України. Його мета полягає в підтримці розвитку науково-дослідного потенціалу та стимулюванні інновацій в Україні.
Про тернистий шлях становлення, виклики та успіхи, співпрацю з міжнародними партнерами, гучні проєкти та майбутні конкурси наукових робіт, а також як змінилися підходи до грантового фінансування науки у воєнний час, спеціально для «Урядового  кур’єра» розповідає виконавча директорка Національного фонду досліджень Ольга ПОЛОЦЬКА.

 У першу неділю квітня професійне свято традиційно відзначають геологи, геодезисти та картографи. В Ужгородському національному університеті вже 18 років готують фахівців з геодезії. Про  перспективи випускників вишу у післявоєнній відбудові України кореспондент «Урядового кур’єра» розмовляв з деканом географічного факультету УжНУ кандидатом технічних наук Іваном КАЛИНИЧЕМ.

 Минулий рік, особливо його друга половина, був несприятливим для вирощування зернових сільськогосподарських культур. Коли вже треба було збирати врожай, на Полтавщині постійно дощило. Місцеві аграрії доклали титанічних зусиль, щоб перевезти його з поля, а потім провести осінню посівну кампанію.
Волога тепла погода на початку зими створила ніби тепличні умови для озимини, але в січні 2023-го прийшли морози, а снігу на полях немає. 

 Уманський національний університет садівництва давно зажив репутації закладу з найвищими освітніми характеристиками. Цьому сприяє авторитетний професорсько-викладацький склад, прагнення колективу постійно вдосконалюватися. Ось і за підсумками минулого року університет, як було й раніше, увійшов до числа національних лідерів. У рейтингу UI GreenMetric World University Rankings, який оцінює внесок кожного університету-учасника в розвиток «дружнього до навколишнього середовища», торік навчальний заклад посів п’яте місце в Україні та 594-те у світі серед 1050 університетів-учасників. 

Об’єднані загальною темою прагнення до свободи, роботи вітчизняних і закордонних авторів продемонстрували досягнення найновіших інформаційних технологій. На незвичайній виставці побував і кореспондент «Урядового кур’єра».
Перша виставка цифрового та медіа мистецтва «Ukranian-Бієнале» відбулася у Києві 2021 року. Нинішня в Ужгороді демонструє 16 робіт митців з України та з-за кордону. Рухомі зображення, продемонстровані на великих моніторах, занурювали в таємничу атмосферу відеоперетворень, у яких поєднано майстерність художника і програміста. 

 На титульній сторінці Time опублікували один із 200 найкращих, за версією журналу, інноваційних продуктів року — біонічний протез зі штучним інтелектом. Його призначено для людей із порушеннями функцій кінцівок, а створила українська компанія Esper Bioniks. Полтавці пишаються, що співрозробник цього інтелектуального й соціально значущого виробу — їхній земляк 32-річний Ігор Ільченко з Полтави. Він 2007 року закінчив школу №2, потім навчався в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого. На початку кар’єри займався виготовленням моделей на 3D-принтері.

 Ім’я молодого сумського науковця Дмитра Бідюка добре відоме не тільки в регіоні, а й в Україні, Європі та світі, адже його новітні розробки надзвичайно актуальні й затребувані на сучасному ринку. Як наголошує Дмитро, царина його діяльності — розроблення та комерціалізація біорозкладних таропакувальних матеріалів для харчової та нехарчової продукції, менторство у проєкті Zero Waste Academy, просвітницька робота й популяризація екологічно свідомого стилю життя та захисту довкілля, участь в соціальних проєктах.

Останні десятиріччя у науковому світі минають під знаком дедалі більшого інтересу до використання нанотехнологій і тих можливостей, що вони відкривають в галузях науки, інженерії та біомедицини. Нанокристали мають унікальні фізичні властивості порівняно з об’ємними аналогами, а також завдяки їх малим розмірам (від 1 до 100 нанометрів, нанометр — це мільярдна частина метра) можуть без перешкод потрапляти всередину живих клітин і навіть в окремі клітинні органели. Це дає змогу успішно використовувати нанокристали як носії для лікарських засобів, що значно полегшує їх напрямлену доставку в окремі клітини та має великі перспективи, зокрема при хіміотерапії онкологічних новоутворень. Ще цікавіші нанокристали, які можуть не лише бути пасивними агентами для таргетної доставки ліків, а й брати активну участь у біологічних процесах всередині живої клітини. Такі нанокристали активно розробляють і досліджують в Інституті сцинтиляційних матеріалів НАН України у відділі наноструктурних матеріалів ім. Ю.В. Малюкіна, названого на честь його засновника, видатного науковця в галузі фізики наноматеріалів, члена-кореспондента НАН України Юрія Малюкіна. На жаль, професор Малюкін передчасно пішов із життя торік, але його ідеї розвивають учні та послідовники.

Ефективність використання водних ресурсів, обґрунтована і безпечна діяльність багатьох галузей економіки, своєчасність вжиття запобіжних заходів у разі загрози виникнення та розвитку небезпечних гідрологічних явищ значною мірою залежить від рівня розвитку та функціонування служби гідрологічних прогнозів, адже гідрологічні прогнози — один з аспектів використання результатів гідрологічних спостережень.