З 1992 по 1994 роки я працювала лікарем-психіатром поліклінічного відділення Павлоградської районної лікарні. З 1994-го працювала на посаді дільничного лікаря-психіатра Спеціалізованої медико-санітарної частини № 7 міста Павлограда. У 2002-му була переведена на посаду лікаря-психіатра психоневрологічного кабінету поліклініки, де працюю донині.
У Пенсійному фонді Павлограда при розрахунку стажу в подвійному розмірі зарахували лише час з 2002-го по 2013 рік. А період роботи лікарем-психіатром з 1992-го по 2002-й зараховувати у подвійному розмірі відмовилися.
Чи маю право на зарахування стажу за період 1992—2002 років у подвійному розмірі? 

В. БІЛОВОЛ, 
м. Павлоград Дніпропетровської області

1990 року я закінчив хіміко-технологічний інститут. Спеціальність за дипломом — «Хімічна технологія твердого палива»; здобув кваліфікацію «інженер-хімік-технолог».
З того самого року й донині безперервно працюю на посаді викладача спецдисциплін у коледжі. У цьому році атестуюсь з навчальної дисципліни «Комп’ютерна обробка екологічної інформації», яку викладаю протягом 8 років. За результатами попередньої атестації 2008-го, з цієї дисципліни мені підтверджено кваліфікаційну категорію «викладач вищої категорії» і встановлено педагогічне звання «старший викладач». 

І. ДИДИШИН,
селище Розділ Львівської області

У 2012 році я відкрила своє приватне підприємство. Найманих працівників не маю. Являюсь платником єдиного податку. В 50 років пішла на пенсію як чорнобилець. В пенсійному посвідченні у графі «вид пенсії» вказано: за віком.

Прошу пояснити, чи маю я право застосовувати до себе пільгу щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у Пенсійний фонд?

Адже згідно з частиною четвертою статті 4 Закону  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (у редакції Закону  від 07.07.2011 року № 3609-VI) фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком.

В. НЕМЧУК, с. Тахтаулове Полтавської обл. 

Передплачую і постійно читаю «Урядовий кур’єр» з 2008 року. Помічаю, що останнім часом на сторінках газети стали більше друкувати матеріалів про боротьбу із корупцією. Сам я  звернутися до вас вирішив уперше. І скарга моя пов’язана саме з корупційними діяннями деяких чиновників.

Проблема в тому, що з 2004 року (майже 10 років поспіль) мені не виплачують пенсію в повному обсязі. Думаю, це стало можливим тому, що у моїй пенсійній справі підробили (сфальшували) документи. Відповідальний за це Запорізький ПФ. І такі проблеми маю не я один. Але чиновники не хочуть до нас дослухатися, і все роблять на свій розсуд, як їм зручно і вигідно. Таким чином в мене вкрали понад 73 тисячі гривень пенсійних виплат.

Чи зможе хтось мене захистити та повернути вкрадені гроші?

І. БЕРЕЗОРУДСЬКИЙ, с. Степне Запорізької обл. 

Передплачую і читаю «Урядовий кур’єр» протягом багатьох років. Але звернутися вирішила вперше. І не лише від себе, а й від десятків батьків, сини яких були учасниками бойових дій і загинули. Ми отримали офіційний статус членів сім’ї загиблого. Та й досі не можемо точно дізнатися, на які пільги маємо право. Буду дуже вдячна, якщо фахівці нам це детально розтлумачать.

Л. ЩЕКАЛЄВА, 
м. Полтава 

Я — багатодітна мама, виховую дев’ятеро дітей.
Ще в 2011 році прочитала в «Урядовому кур’єрі» інформацію Комісії з державних нагород при Президентові за повідомленням прес-служби Міністерства соціальної політики про те, що саме в цьому році вирішили присвоювати звання Мати-героїня жінкам, які народили п’ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Раніше для подання документів виховати дітей потрібно було до восьмирічного віку.
Моїй п’ятій дитині шість років виповнилося у 2012 році. Але документи на присвоєння мені цього почесного звання до розгляду не взяли, мені відмовили. І, як я знаю, у комісії продовжують послуговуватися старим законодавством, де зазначено, що для отримання звання мати повинна виховати п’ятеро дітей до восьмирічного віку. 

Мене з родиною відселили з Чорнобильської зони у 1989 році. Будинок просто зрівняли із землею, компенсації за нього я не отримав. На новому місці проживання — також ніякої допомоги. Усе доводилося вирішувати самим. Неодноразово звертався до влади щодо поліпшення житлових умов, але отримую або відписки, або відмови.
Наша сім’я малозабезпечена, часто хворіємо. Та всі гроші йдуть на ремонт дуже старого помешкання, яке колись надав родині мій брат. І ніхто не хоче допомогти. За новим місцем проживання кажуть: нехай цю проблему розв’язують ті, хто відселяв. І земельного паю нам не наділили з тієї самої причини.
Тож чи дочекаємося колись поліпшення наших житлових умов та співчуття за те, що через техногенну катастрофу втратили малу батьківщину та власний будинок?

І. ВОЛКОВ,
с. Йосипівка Кіровоградської обл 

Ще на початку року ми з односельцями прочитали в «Урядовому кур’єрі», що з 2013-го в селян начебто зросла орендна плата за земельні паї. У статті було посилання на постанову Кабміну № 1185 та новий закон, за якими нормативно-грошова оцінка землі мала збільшитися на коефіцієнт 1,756. Також були перераховані області, в тому числі й наша — Луганська, в яких усі належні гроші селянам начебто виплачено повністю. А що ж насправді?
У нашому селі, наприклад, жоден орендар не підвищив плату за землю. А в райдержадміністрації кажуть, що новий коефіцієнт стосується лише договорів, укладених не раніше 2012 року. А як бути тим, хто уклав їх раніше? 

Нещодавно по телебаченню бачив сюжет про те, що в Росії ухвалили новий закон, за яким усі власники квартир, які зробили в них перепланування, частково або повністю знесли стіни, мають обов’язково це узаконити. А хто цього не зробить до визначеної дати, муситиме сплатити чималий штраф. Відомості про мешканців, які робили перепланування у квартирах, мають подавати ЖЕКи. Дуже правильний закон, я переконаний. Адже люди зайвий раз подумають, перед тим як узяти дриль або молоток у руки.

А що ж у нас? Мешкаю в кооперативному будинку, член його правління. А багато сусідів увесь час роблять нові й нові ремонти з переплануванням у квартирах. Стіни руйнуються, на них з’являються великі тріщини. Страждають не лише їхні безпосередні сусіди, а й руйнується увесь будинок. Та на особисті звернення сусіди не реагують: «Наші квартири, що хочемо, те робимо!»

Неодноразово писав на них скарги до різних інстанцій, але отримую лише формальні відписки. Ніхто чомусь не хоче навіть спробувати притягти винних до відповідальності. Тож хочу знати, коли й у нас приймуть закон на кшталт російського. Аби заборонити вандалам руйнувати стіни. Адже перед тим як щось зламати, не зайве подумати, як це може вплинути на сусідні приміщення і на будинок загалом.

Г. ОЗЕРНИХ,  м. Херсон

Я пенсіонер, ветеран праці, дитина війни. Передплачую і читаю «Урядовий кур’єр» вже багато років, а ось звернутися із запитанням вирішив уперше.

З 2010 року маю у власності три земельні паї. Офіційно угоди з орендарем не укладав, але землею користується фермер. Та він мені нічого не платить. Чому так?

І. ЛЕВКІВСЬКИЙ,
с. Левковичі Житомирської обл.