Я учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, пенсіонер. Прошу роз’яснити мені, як  нараховується пенсія та які є пільги під час  виходу на заслужений відпочинок для осіб, які мають  статус  потерпілих  від Чорнобильської катастрофи згідно із Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»?

Володимир БОРИСЕНКО,
м. Лебедин Сумської обл.

Я полковник у відставці, звільнився із ЗС у 1994 році за станом здоров’я. Маю статус  учасника ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії. Ще під час проходження військової служби було встановлено, що захворювання я отримав у зв’язку з аварією на ЧАЕС. Після звільнення в запас стан здоров’я постійно погіршувався. У 1998 році мені встановили ІІІ групу інвалідності, а цього року — ІІ групу довічно. У Законі «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що інваліду ІІ групи мають виплатити одноразову компенсацію у розмірі 45 мінімальних зарплат. А ще постановою Кабміну від 2008 року № 499 затверджено порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які отримали інвалідність та були звільнені зі служби, у розмірі 54 місячних окладів. Також там зазначено, що особа, яка має право на кілька пільг, повинна обрати одну з них — на власний розсуд.

Проте після встановлення  ІІІ групи інвалідності мені відмовили у виплаті компенсації, мотивуючи тим, що минуло понад три роки після мого звільнення в запас.  До того ж ще й військова частина, де я служив, відмовилася прийняти документи для розгляду, також мотивуючи часом, — мовляв, я звільнився у 1994-му, а постанова Кабміну була прийнята тільки у 2008-му.

 Хочу дізнатися, чи маю  право хоча б на одну з компенсацій?

Орест ЛЮБИЙ,
м. Тернопіль 

Дедалі частіше у ЗМІ друкують думки людей, які «проти» відміни мораторію на продаж земель с/г призначення. Це зазвичай ті, хто орендує землю. Але при цьому чомусь забувають про власників землі, більшість з яких «за» ринок.  

Я працював на виробництві зі шкідливими умовами праці, але так сталося, що не маю запису про це у трудовій книжці. Чи можу якось в інший спосіб довести своє право на пенсію на пільгових умовах? А ще уточніть, чи зараховуються щорічні та додаткові відпустки до цього стажу?  

Звертається до вас голова селянського фермерського господарства «Пролісок». Нині в нас склалася критична ситуація зі збиранням врожаю. Після капремонту двигуна комбайна одним з місцевих приватних підприємців знову сталася аварія і комбайн вийшов з ладу. Згідно із гарантійним талоном, його мали знову полагодити. Але й донині не проведена навіть технічна експертиза, робота затягується і відкладається. А тим часом комбайн простоює, наше підприємство несе збитки. Як змусити компанію, яка мала б відремонтувати двигун за гарантією, сумлінно виконувати свою роботу?  

Я — військовий пенсіонер, дитина війни. Хочу дізнатися, чому так відчутно різняться розміри пенсійного забезпечення військових, які йдуть на заслужений відпочинок нині, й тих, хто пішов раніше? До того ж, є певні проблеми з виплатою підвищення до пенсії як дитині війни. І досі не можу зрозуміти, яку ж саме суму маю отримувати щомісяця — 10, 20 чи 30% мінімальної пенсії за віком? І скільки це конкретно у гривнях? Буду щиро вдячний за відповідь.  

У наказі МОН від 25 жовтня 2005 року зазначено, що керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ надається право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більш як один посадовий оклад на рік. А згідно зі статтею 15 Закону «Про оплату праці», умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами в колективному договорі.

У зв’язку з цим хочу дізнатися, чи може сільська рада, формуючи бюджет, за наявності коштів, передбачити в ньому кошти на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам дошкільного навчального закладу?

О. НЕВЕЧЕРА,
сільський голова,  с.Червоне Київської  обл.

Після смерті батька моя мама отримувала пенсію по втраті годувальника, що давало нам змогу якось прожити. Та нещодавно померла й мама. Думала, що тепер переоформлю цю пенсію на себе, але мені відмовили.

А перед тим попросили довести документально, що маю інвалідність від народження. Та коли у 1950 році я народилася у далекому глухому селі в Казахстані, мої батьки не подумали, що згодом знадобиться така довідка, і не оформили інвалідність. Батько носив мене на руках до школи. І тільки коли мені виповнилося 18, хтось йому порадив відвести мене до лікаря. Тоді мені встановили ІІ групу інвалідності довічно. Та нині сказали, що інвалідність, встановлена після 18 років, не дає права на отримання пенсії по втраті годувальника – вона встановлюється  тільки для інвалідів від народження. Подавала запит до Казахстану – на село, де народилася, сподіваючись, що там збереглася моя медична картка. Та з часу мого дитинства минуло понад 30 років, архіви, звісно, не збереглися.

Чи є ще якась можливість довести, що я інвалід від народження?

Лідія ДІДУХ,
м. Краснодон Луганської обл.

Куди можна звернутися громадянам, якщо вони є свідками розкрадання державного майна на виробничому підприємстві?

Андрій ЗАЙЧЕНКОВ,
м. Черкаси

Після аварії на Чорнобильській АЕС моїй родині довелося виїхати із 10-кілометрової зони відчуження. Тоді нам обіцяли, що до 1991 року нас забезпечать житлом у Київській області. Та Союз розвалився, а обіцянки так і залишилися на папері. Я – інвалід по зору І групи, учасник бойових дій, ветеран праці. І вже 24 роки мешкаю на Житомирщині, в аварійній, не придатній для життя напівзруйнованій  хрущовці. Знадвору у  гнилих розвалених стінах рік у рік виростають берізки. Та єдине, що роблять комунальники, — зрубують їх, а вони з’являються  знову. Мені 84 роки,через поганий зір майже не виходжу з дому. Моя онука — чорнобильська дитина, має дуже погане здоров’я.

Рідні писали листи до багатьох інстанцій, та нас або ігнорують зовсім, або надають відписки. За всі ці роки ми жодного разу не оздоровлювалися та не отримували ніякої іншої допомоги. То за 24 роки можна було б хоч одну обіцянку виконати — надати нам нормальне житло на Київщині. Та чи дочекаємось?

Анастасія ЦИМБАЛІСТ,
селище Іршанськ Житомирської обл.