У нашому будинку певний час тому створили житлово-будівельний кооператив. Та проблем у мешканців від того не поменшало, а навіть навпаки. І якщо раніше ми хоча б знали, куди скаржитися — до ЖЕКу, то нині вже й не знаємо, де правди шукати.

Підкажіть, будь ласка, як регулюються відносини між власниками квартир та житлово-будівельним кооперативом?

В. ГОРБУЛЯНСЬКИЙ,
м. Одеса

В Олександрії працює безліч приватних юридичних фірм, які надають консультації та допомогу людям. Ми розуміємо, що в умовах ринкової економіки платити слід за все. Але не можемо навіть дізнатися, скільки ці послуги коштують. Адже інформація належить до розряду комерційної. Та здогадуємося, що дуже дорого.
Проте де звичайній людині взяти такі гроші? В нашому місті роботу знайти важко, а кому й пощастило, зарплату отримує не завжди вчасно. 

У вересні 1979 року я вступив до Ковельського медичного училища, яке успішно закінчив у березні 1983 року. Далі був направлений на роботу до одного з фельдшерсько-акушерських пунктів на Волині. Але майже одразу був звільнений у зв’язку із призовом до лав Радянської Армії. До квітня 1985 року проходив службу у групі радянських військ на території НДР. А потім був зарахований на надстрокову службу у цій самій частині на посаду санітарного інструктора, де служив до вересня 1990 року. Далі був звільнений у запас через скорочення штатного розпису. Тож з жовтня 1990 року і донині працюю завідувачем ФАПу в Ковельському районі.  

Мій син у квартирі не проживає, а отже, ні світлом, ні водою, ні газом не користується. Проте комунальні рахунки на нього надходять регулярно. Тож виходить, користуєшся чи ні цими послугами — все одно плати. Принаймні у ЖЕКу вважають, напевне, саме так. Але хіба це законно?

Кому і як маю довести, що син у квартирі не живе і нічим не користується?

І. ІЩУК,
м. Вінниця 

Звертаються до вас члени Дніпропетровської обласної ради батьків та вдів військовослужбовців, які загинули в Афганістані. Багато років минуло з тих пір, як у мирний для держави час наші сини і чоловіки, молоді та сповнені планів на майбутнє, повернулися на Батьківщину в цинкових гробах. Але й досі ми — члени родин цих героїв — залишаємося практично соціально незахищеними. Більшість з нас нині літні люди, які отримують мінімальну пенсію за віком. І невелику доплату — 42% від прожиткового мінімуму — за наших хлопців, тимчасом як у Росії така категорія людей отримує повну другу пенсію за втрату годувальника у розмірі 200% від трудової пенсії за віком незалежно від прожиткового мінімуму. 

Хочу дізнатися, чи маю право отримати статус учасника Великої Вітчизняної війни? Проблема в тому, що я напевне не можу зібрати всі необхідні документи. Адже часу пройшло дуже багато, деякі згубилися, інші просто немає в кого затребувати.

Як бути в такій ситуації? Порадьте, куди звернутися по допомогу?

Б. ЛИМАНСЬКИЙ,
с. Райки Вінницької обл. 

Шановна редакціє!
Життя та здоров’я моїх двох малолітніх дітей-інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи і моє — інваліда війни та Чорнобиля I групи — в небезпеці через жахливі житлові умови. Моєї пенсії ледве вистачає на лікування дітей, яким, за висновком лікарів, слід створити нормальні умови проживання.
І хоч влада обіцяла ще 2006 року забезпечити інвалідів-чорнобильців житлом, нічого не зроблено. 

Нині мені 73 роки, пенсіонер. Чотири роки тому придбав для ведення домашнього господарства міні-трактор виробництва Китаю, бо вітчизняний коштує майже в 10 разів дорожче. І все ж мені довелося продати корову, коня та 800 кг картоплі. Коли поїхав реєструвати його до сільгоспуправління, сплатив за це ще 500 грн.

А цього року сказали, що треба робити техогляд трактора. Видали бланк, за яким сплатив 50 гривень. А потім почали вимагати доплатити ще 170 грн, але за що — не пояснили. Ніякого бланку не дали, гроші мав віддати з рук у руки. Але мені здається, що ці кошти просто хтось хоче покласти до своєї кишені.

Тож розкажіть, будь ласка, детально, чи справді нині є обов’язковим техогляд міні-трактора, хто має його здійснювати та за якими документами?

В.  ВІРИЧ,
с. Галиця Чернігівської обл.

У 2012-му мені виповнилося 55 років. Майже 22 роки я пропрацював трактористом на полі і фермі. Однак коли звернувся до Пенсійного фонду для оформлення пенсії за вислугу років, мені відмовили. Мотивували тим, що коли мене оформлювали на роботу в КСП у 1993 році, в трудовій книжці зробили запис «прийнятий механізатором», а слід було написати «прийнятий трактористом». Отже 7 років цієї роботи (до 2000 року) мені відмовляються зарахувати до пільгового стажу. І як я не намагався довести, що крім роботи на полі і фермі, іншої роботи там не було, мене не слухають.

Підкажіть, як розв’язати цю проблему? Хто має виправити неправильний запис у моїй трудовій книжці?

С. ДУПІН,
селище Новосвітлівка Луганської обл.

Моя теща — пенсіонерка, ветеран праці, учасник ВВВ. Проживає в приватизованій квартирі багатоповерхового будинку. Користується радіаторами опалення, які були встановлені під час спорудження будинку. Довідалася, що її сусіди з часом самотужки збільшували кількість секцій для своїх радіаторів. Але чи це законно? Чи не буде в неї неприємностей, якщо зробить так само?

Тож прошу поінформувати нас, скільки секцій має бути в стандартному радіаторі опалення? І скільки їх можна встановити на одно-, дво- та трикімнатну квартиру зразка 1967 року (так звану хрущовку)?