Неможливо уявити в сучасному світі життя держави без авіації, як і польоти повітряних суден без метеорологічного обслуговування.

 Україна відзначила 30-річчя Незалежності. За цей час пройдено тернистий шлях становлення та розвитку, але вдалося досягти значних здобутків і зміцнити свій авторитет на міжнародній арені. Зауважимо, що охорона навколишнього середовища завжди була, є і залишається одним із пріоритетних напрямів як внутрішньої, так і зовнішньої політики нашої держави, від забезпечення реалізації якої залежить не лише нинішнє, а й майбутнє наступних поколінь. За 30 років українська екологічна політика зазнала вагомих трансформаційних змін, оскільки часто змінювався вектор її розвитку у зв’язку з появою нових викликів і завдань. Безумовно, такі зміни відображалися й у відповідних нормативно-правових актах, які визначають засади природо-охоронної політики України. 

Спостереження за змінами погоди здійснювали з глибокої давнини. Спочатку вони мали переважно описовий характер. Першу міжнародну метеорологічну мережу було засновано 1654 року. Вона складалась з 11 станцій — сім в Італії, а також у Польщі, Франції, Німеччині та Австрії.

Згідно з Указом Президента України Володимира Зеленського №452 від 28 серпня 2021 року, до кінця року уряд має схвалити водневу стратегію нашої країни та затвердити план заходів щодо її виконання.

Спливають останні дні літа. А з ними — й надії відчути зміни на краще в екологічній ситуації на великих і малих річках Черкащини. Приміром, оспіваний у піснях, поезіях і романах Дніпро-Славутич у цю пору має досить жалюгідний вигляд. Щороку в останній місяць літа головна водна артерія України дедалі більше нагадує замулену калюжу з їдким запахом, зеленою водою й безліччю водоростей та сміття. Цвітіння води, пояснюють екологи, — це природний процес, спричинений розмноженням синьо-зелених водоростей. А у воді відбуваються й інші хімічні й біологічні процеси, не сприятливі для всього живого.

Олександрові Мірошниченку 34 роки. Народився у Глухові, тут закінчив середню школу, місцевий педагогічний університет ім. О. Довженка, згодом аспірантуру Центру пам’яткознавства НАН України. Понад десять років працює у Національному заповіднику «Глухів» науковим співробітником науково-дослідного відділу.

На Полтавщині ліс здавна використовували в агротехнологіях для оздоровлення довкілля й підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Із літератури дізнаємося, що активно лісовідновленням та створенням полезахисних лісонасаджень і лісосмуг в області переймалися на початку XIX століття. Зокрема 1809 року лісосмуги навколо свого хутора власним коштом посадив миргородський поміщик, обдарований агроном і історик Василь Ломиковський, який першим у Російській імперії впровадив «деревопільне» господарство. Він стверджував, що воно найвигідніше й близьке до природи як система землеробства і в поєднанні з високою агротехнікою забезпечує, особливо в посушливі роки, вищі врожаї, ніж посіви на відкритих полях. Саме завдяки його дослідам Полтавщину називають колискою полезахисного лісорозведення.

На восьмому році «рускай вєсни» навіть ідейні колабораціоністи Донбасу збагнули справжню мету окупації частини українських територій. Яке там приєднання до РФ! Забудьте! Плани Кремля зовсім інші: руками місцевих жителів з допомогою російських «туристів» та військових кадрових «іхтамнєт» перетворити окупований 2014-го окраєць Донбасу на невигойну рану для дестабілізації всієї дуже не любої Кремлю України.  

Як повідомляв «Урядовий кур’єр», нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №2051-1 «Про обмеження обороту пластикових пакетів на території України». У понеділок під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Екологія» закон підписав Президент Володимир Зеленський.

Каналізаційні очисні споруди в Черкасах ще в радянські часи будували за державні кошти за участі міста й промислових підприємств. А наказом Фонду державного майна України від 20.05.2002 року №860 «Про передачу очисних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Азот», їх безплатно передано на баланс акціонерному товариству, проте вони залишаються державною власністю. Це об’єднані очисні споруди, розраховані на очищення 210 тисяч кубічних метрів стічних вод на добу з міста, і 70 тисяч кубометрів стічних вод від ПрАТ «Азот».