Як відомо, в Україні діє Єдиний реєстр боржників. Коли банки отримують відповідну постанову державного або приватного виконавця на арешт коштів боржника на виконання судових рішень або припису нотаріуса, вони зобов’язані її виконати. Тож не дивно, що дедалі частіше ЗМІ пишуть, що українцям обмежують доступ до їхніх банківських рахунків, зокрема й через комунальні борги. «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, скільки таких рахунків було заарештовано та як це відбувається.

 За чотири місяці чинності програми на Харківщині нею скористалося понад 350 підприємців, які подали заяви і бізнес-плани на отримання мікрогрантів. 77  них успішно захистили свої бізнес-проєкти і отримали безповоротну фінансову допомогу від держави на загальну суму понад 9 мільйонів гривень. Нещодавно комісія Харківського обласного центру зайнятості розглянула чергові бізнес-проєкти, 12 з яких отримали позитивні рекомендації. 

 Директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак наголосив, що фінансова підтримка передбачена вперше за останні роки. Зумовлено це агресією російської федерації проти України, яка призвела до значного скорочення поголів’я корів у домогосподарствах сільського населення, суб’єктах малих форм господарювання. Щоб загальмувати ці негативні тенденції, кошти надають у межах програми розвитку АПК області на період до 2027 року, затвердженої позаторік 27 липня рішенням Сумської обласної ради. Торік, на жаль, зі зрозумілих причин її не вдалося профінансувати. 

 2021 року, за даними Міненерго, в Україні виробляли 150,57 мільярда кВт·год електроенергії. Чимало її надлишків  експортували у країни ЄС. Але після 24 лютого 2022-го внаслідок авіаційних та ракетних атак російських агресорів енергетична  система країни зазнала великих втрат. Понад половину енергооб’єктів пошкоджено або зруйновано, зокрема всі теплові електростанції, більшість ГЕС, чимало ВЕС, СЕС  та систем передачі електроенергії.

 «Хоч Всеукраїнський рейтинг «Сумлінні платники податків» у воєнний час на паузі, ми єдина область в Україні, яка вирішила не припиняти цю добру справу. Як на мене, пошанування тих, хто в цей буремний час працює на рідній землі та має надвисоку соціальну відповідальність, — особлива місія», — вважає голова територіального відділення Асоціації платників податків України Мар’ян Года.

 Якось у дитинстві мені довелося скуштувати місцевого кавуна з Черкащини. Запам’яталася й назва сорту — вогник. Кармінно-червоний, соковитий, ніжний, до запаморочення солодкий. Його аромат відчуваю й досі як найяскравіший спогад дитинства. Вирощували ті кавуни тоді в Золотоніському та колишньому Чорнобаївському районах.
На жаль, зі збільшенням виробництва цієї ягоди в південних регіонах країни, зокрема на Херсонщині, культивувати баштанні культури, крім гарбузів та кабачків, у Шевченковому краї майже перестали. Кажу «майже», бо окремі ентузіасти цієї справи таки залишилися. 

 Однією з яскравих аграрних візитівок Сумщини тривалий час залишаються коноплі. Саме тут, на Слобожанщині, їх почали культивувати одними з перших в Україні, а нині значною мірою завдяки традиційному Hemp Fest, що вшосте пройшов на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН в селі Сад під Сумами, лідирують серед областей, здобувши світове визнання за наукові розробки.

 У Національному банку України планують зробити ринок споживчого кредитування, тобто швидкі кредити більш орієнтованими на споживачів, більш захищеними та значно конкурентнішими. В НБУ наголошують, що фінкомпанії часто не перевіряють платоспроможність позичальників. Тому хочуть записати окремою нормою в нормативні документи обов’язкові вимоги щодо таких перевірок.

 Ринок пального в Україні нестабільний. За неповні два місяці ціни на пальне зросли із 13 до 15%. І, на думку фахівців, така тенденція  триватиме.
Втім, хоч ціни й зростають, влада має механізми для боротьби з цим.  «Урядовий кур’єр» за допомогою експертів всебічно аналізує сучасний стан ринку пального, причини і наслідки зростання цін та шляхи їх приборкання.

 Майже місяць тому росія офіційно вийшла із чорноморської зернової ініціативи. Нині ворог намагається всіляко перешкодити вивезенню української агропродукції через вітчизняні морські порти, обстрілюючи зокрема нашу портову інфраструктуру. Україна ж попри ворожі дії докладає максимум зусиль для продовження роботи морського зернового коридору. Адже від цього залежить загалом світова продовольча безпека. Ризики для неї Укрінформу прокоментували у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО).