Нещодавно мав чудову нагоду поїздити Полтавщиною і подивитися, що росте на полях наших сільгосппідприємств. Правду кажучи, був вражений засиллям монокультур: сої, соняшнику і кукурудзи. Особливо качанистої, її в нас цьогоріч посіяли найбільше в Україні, майже 650 тисяч гектарів — 38,1% загальної площі ріллі.

Останнім часом уряд приділяє дедалі більше уваги поліпшенню діяльності індустріальних парків, у яких зібрано підприємства, які ефективно працюють. Як відомо, їх почали створювати майже десять років тому, проте нині результативно працюють лише одиниці.

Як ми вже писали, спроба знизити ПДВ на деякі види аграрної сировини, зокрема на живу худобу, молоко-сировину тощо не мали наслідком позитивного результату («УК» від 24 червня). У результаті на прохання певної частини аграрних асоціацій з 1 серпня відновлено ставку податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%. І це окремі представники галузевого бізнесу подали як свою велику перемогу.

Їхати нині в області, які останніми роками найбільше потерпають від посухи і вже перетворюються, за словами Сергія Гриневецького, глави Одеської облдержадміністрації, на напівпустелю, — саме задоволення від поїздки. Дороги — ще не автобани, але добротні, сучасні. До перлини біля моря не поспішаючи добралися за п’ять годин. Колись на це йшло значно більше часу. Єдине, що занадто впадало в очі на трасі на Одесу, яка перетинає Київську, Кіровоградську та Миколаївську області, хоч куди подивишся, — всюди плантації соняшнику, кукурудзи, ріпаку. Ці найбільш ґрунтовиснажливі та найприбутковіші культури останніми роками займають у багатьох регіонах більше половини посівних площ.

Підвищенням цін на продовольство нині вже нікого не здивуєш, але одним з харчових продуктів, що подорожчали найбільше, став цукор. Він як почав дорожчати ще торік восени, то не зупиняється й досі. Ціни на цукор зросли відтоді приблизно вдвічі й тепер на 70—90% перевищують світові, про що свідчить порівняння цін на Лондонській біржі та в Україні.

Більш як півтора місяця минулого відтоді, коли в Україні офіційно відкрито ринок землі. 1 липня 2021 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Цей документ дозволяє всім жителям нашої країни, тобто фізичним особам вільно продавати чи купувати сільськогосподарську землю.

Ті, хто цьогорічного серпня долучився до традиційного конопляного фестивалю HempFest у мальовничому Саду, який тривав упродовж двох днів, не тільки змістовно відпочили, а й переконалися, що давня українська культура поступово повертається на рідні поля. Звісно, не настільки швидко і без проблем, як на те заслуговує. Іноді на заваді стають задавнені стереотипи про її наркотичні властивості, хоч сучасні промислові сорти, виведені зокрема на Сумщині, спростовують ці застарілі погляди.

Цього року в господарствах області збиранню підлягало понад 355 тисяч гектарів ранніх зернових культур — 35% у структурі зернової групи. Із них пшениці — понад 250 тисяч гектарів, ячменю — майже 90 тисяч, гороху — 7,3 тисячі, жита — 6,4 тисячі, вівса — приблизно 2 тисячі гектарів, а також майже 12 тисяч гектарів ріпаку. Усього аграрії зібрали понад 1727 тисяч тонн зерна, це на 353,3 тисячі тонн більше, ніж 2020 року. Середня врожайність — 48,6 центнера з гектара, торік було на 6,6 центнера з гектара менше.

В Україні триває будівництво найбільшої гідроакумулюючої електростанції в Європі. У цьому зміг особисто переконатися Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочої поїздки до Чернівецької області. У місті Новодністровськ глава уряду взяв участь у церемонії пуску гідроагрегата №4 другої черги Дністровської ГАЕС, який розпочав роботу в генераторному режимі.

На Київщині компанії-перевізники на приміських маршрутах стали підвищувати ціни на проїзд. Приміром, проїзд за маршрутом Бровари — Київ ще нещодавно коштував 18 гривень. Кілька днів тому він подорожчав до 20. Така сама ситуація і на маршрутах Київ — Ірпінь, Київ — Буча, Київ — Боярка, тобто на правобережжі столичної області.