Виявляється, опинитися зі своїм телефоном поза зоною досяжності можна не лише через технічні причини (природні катаклізми, викрадений кабель тощо), а й через сварку між операторами. Саме у таку халепу втрапили кримчани, коли 1 серпня «Укртелеком» в односторонньому порядку розірвав договір про взаємоз’єднання мереж із «Кримтелом» через борг останнього в сумі 10 млн грн.  Як результат — майже 20 тис. абонентів залишилися без зв’язку, вони не могли зрозуміти, що сталося. Поза межею досяжності не опинилися лише ті, хто примудрився приєднатися до мережі загального користування через точки дрібних операторів.  

Їду в село Балабанівку, що в Оратівському районі на Вінниччині. Тут відразу двоє селян-сусідів одними з перших в області отримали державну компенсацію за придбані ними установки індивідуального доїння корів, а також дотацію за збереження телят. У телефонній розмові вони зауважили, що цим уряд повернув селу впевненість. Дорогою згадую: а що, власне, я знаю про сільського дядька з дійницею в руках? 

Трикутник «селянин — присадибна ділянка — корова» — звідусіль природний. Земля дає корми та взамін отримує органічні добрива, які зберігають родючість грунтів тепер і для прийдешніх поколінь.

Україна очікує одержати додатково 9 млрд грн від експорту завдяки ратифікації Угоди про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності Незалежних Держав. Як передає УНІАН, про це на брифінгу заявила перший заступник Глави Адміністрації Президента — представник Президента в Кабінеті Міністрів Ірина Акімова. 

 Після кризи одним із найважливіших питань у взаєминах банків і бізнесу стало питання щодо відновлення взаємної довіри. Підприємці кивають на фінансистів, що ті закладають занадто високі ризики у свої відсоткові ставки. Банкіри ж перебувають у постійному пошуку компаній, здатних вчасно повернути гроші.  
За оцінками фахівців, існує п’ять основних чинників, що можуть наростити шанси бізнесу на отримання кредиту. Перший — це прибутковість та ефективність бізнесу.

Із серпня очікується збільшення активності громадян з отримання іпотечних кредитів за 3% ставкою. Це станеться завдяки підписаному 3 серпня Президентом Віктором Януковичем Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння іпотечному кредитуванню». Ним фактично внесено зміни до Бюджетного кодексу, і всі статті фінансування іпотечної програми стали захищеними державою. Саме це було основним лейтмотивом «круглого столу», присвяченого підсумкам і  сподіванням у цій царині. 

Уперше за останні 20 років обласна статистика зафіксувала збільшення стада ВРХ — на 3,5 тис. голів порівняно з минулим роком. Це стало можливим, зокрема, завдяки підтримці держави, на яку можуть розраховувати 20 тисяч волинських родин. За перше півріччя, приміром, область виділила агровиробникам 7,6 млн грн і ще на понад 1,6 млн підсобили райони. Натомість допомогу вже отримали понад 10 тис. сільських трудівників.
Що в області робиться, аби на прилавках була своя яловичина, а не завезене з-за кордону м’ясо якихось екзотичних буйволів чи «невідомого походження»? 

Цікаво, що для цього їм не потрібні ліцензії Нацбанку чи Нацкомфінпослуг, а отже, й можна не формувати резерви і не виконувати нормативи. Нещодавно Верховний суд України (ВСУ) виніс постанову  № 6-79цс12, де записано, що Закон «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг» розповсюджується лише на спецсуб’єкти — учасників ринку фінпослуг. Іншими словами, отримувати ліцензії на кредитну діяльність на території України мають лише банківські та небанківські фінустанови (кредитні союзи, фінансові компанії та ін.). 

У тому, що деякі свої проблеми можна розв’язувати дистанційно, переконалися ті, хто скористався послугами антикорупційного сервісу Державної податкової служби. За півроку його існування сюди зателефонували 9082 особи. Найпопулярнішим «Пульс податкової» виявився серед столичних платників, від яких надійшло майже 25% звернень. На другому місці — дніпропетровці (майже 13%), на третьому — харків’яни (10%).  

Верховна Рада ухвалила у першому читанні ініційований Нацбанком законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)». Безумовно, документ прогресивний і своєчасний, адже у цивілізованому світі готівкові розрахунки — це вчорашній день. Крім того, як стверджують експерти, таке нововведення дасть змогу вивести з тіні мільярди гривень і збільшить надходження до держбюджету.  

Мінінфраструктури винесло на громадське обговорення проект наказу «Про внесення змін до Правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом», який спрощує процедури оформлення супровідних вантажних документів на перевезення морським транспортом.
Згідно з проектом, пропонується внести низку змін у чинну процедуру оформлення вантажних документів, які дають змогу значно скоротити час, необхідний для оформлення вантажів.