Коли виникає необхідність поміняти гривні на іноземну валюту, люди зазвичай ідуть до обмінників валют чи відділень банків. Процедура обміну відома: пред’являєш паспорт, там копіюють його перші сторінки і видають «вічнозелені» чи європейські гроші. 
Ми звернулися до одного з відділень «Приватбанку», щоб купити пару сотень доларів, і натрапили на якусь дивну процедуру. Працівниця спочатку скопіювала сторінки паспорта на ксероксі у себе в кабінці, потім схопила документ і зі словами «Потрібна скан-копія» побігла до іншого апарата.

Через цілу низку об’єктивних та суб’єктивних причин один із найбільших українських виробників феросплавної продукції — Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) — перебуває у скрутному становищі. Свою негативну роль у цьому відіграла і минула світова фінансово-економічна криза, внаслідок якої відбулося різке падіння попиту на феросплави, що змусило підприємство різко скоротити випуск продукції та знизити обсяги закупівлі електроенергії. Наслідком цього зниження стало те, що НКРЕ суто за формальними ознаками з 1 січня 2011 року перевела підприємство на другий клас енергоспоживання, підвищивши тарифи на електроенергію на 30%.  

- Спасибі вам, звичайно, шановний пане Фірташу, за кредит довіри і чималий кредит у гривнях під божеські умови, — чемно подякував студент 3-го курсу Буковинської державної фінансової академії Сергій Палагнюк голові Федерації роботодавців України Дмитру Фірташу, одному з ініціаторів і основному інвестору фонду «Буковина», по суті першого венчурного фонду країни. — Тепер моє завдання — підняти своє підприємство з виробництва органічних добрив до такого рівня, щоб незабаром ви побачили його серед своїх найпотужніших конкурентів.  

 Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко заявив про необхідність скоротити імпорт нафтопродуктів до 15 відсотків з  першого грудня нинішнього року.  За його словами, потрібно повернутися до ситуації 2004 року, коли співвідношення обсягу вироблених в Україні та імпортованих нафтопродуктів було 85% до 15% відповідно. «У нас має бути таке саме співвідношення, як у 2004 році, тобто 15% імпорту, все інше ми виробляли самі завдяки тому, що в нас було імпортне мито на нафтопродукти, — зазначив він. — Звільнення трейдерів нафтопродуктів від імпортного мита призвело до стрімкого зростання імпорту на ринку палива. За п’ять  цих років у нас він зріс до 60%. Протягом останніх півтора року завдяки вжитим заходам вже помітні позитивні зрушення в бік зменшення імпорту та зростання власного виробництва пального. Нині цей показник становить 50% на 50%. Ми поступово йдемо до відтворення моделі, що існувала до 2005 року», — констатував міністр. 

Часто трапляється, що хоч-не -хоч, а назбирується кілька зношених купюр, які відмовляються приймати в супермаркетах чи на ринках. Як зазначають фахівці, найчастіше псуються найбільш популярні одно- і двогривневі банкноти. Втім, трапляється, що зношуються й «сотки», й «двохсотки». «УК» з’ясовував, що робити з такими купюрами.

Промислове виробництво, організоване на базі колишнього спиртозаводу в селі Лебединського району, порівняно молоде, несподіване і по-справжньому перспективне. Адже йдеться про значний прорив у вітчизняному паливно-енергетичному комплексі, що може сигналізувати про ослаблення залежності від нафтогазової галузі.

Два роки тому на промисловій карті Сумщини з’явився виробничий підрозділ — Будильський експериментальний завод. Завдяки потужному інвестпроекту ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» розпочало виробляти тут якісно новий енергопродукт, аналогів якому сьогодні немає в Україні. Ідеться про оксигенат моторного палива альтернативний, або ОМП-А, що використовується як добавка до автобензинів чи компонент для виготовлення альтернативних видів рідкого екологічно чистого палива для двигунів внутрішнього згорання. 

Хочеш купити сім-карту — покажи паспорт. Як до такого нововведення ставляться мої колеги, я з’ясувала під час невеличкого бліц-опитування  працівників нашої редакції. З півтора десятка журналістів лише один не проти ідентифікації сім-карт. Решта — категорично проти. Мотивація найрізноманітніша: від втручання у приватне життя, небезпеки розголосу персональних даних до марності самої затії, яка не зможе повністю персоніфікувати цей ринок, а тим паче — посприяти боротьбі зі злочинністю.

Науково-виробниче підприємство «Агроекологія», що в Шишацькому районі на Полтавщині, часто відвідують різноманітні делегації. Настільки часто, що до них уже звикли. Так, фахівці Полтавської державної аграрної академії підрахували, що тільки за роки незалежності в ньому побували майже 20 тисяч делегатів із більш ніж 25 країн світу, які приїздили сюди з єдиною метою — ознайомитися із діючою тут системою природного відтворення родючості ∂рунтів та перейняти досвід ведення органічного землеробства. Адже на полях цього підприємства немає вже й сліду пестицидів, вони не знають «хімії» понад 36 років!  

Наскрізною думкою 14-го засідання Координаційної ради керівників органів податкових розслідувань країн СНД (КРОПР) було те, що транснаціональний характер сучасної фінансової злочинності вимагає спільних дій чи не всіх профільних служб світу у боротьбі із шахраями, податковими аферистами та контрабандистами. Одесу місцем для цього представницького форуму обрали невипадково. Саме виникнення «найінтернаціональнішого міста країни», як зауважив перший заступник голови ДПС України — начальник податкової міліції Андрій Головач, стало результатом спільних дій представників багатьох націй та народів. Сьогодні Одеса — «столиця ділової та фінансової активності Чорноморського регіону».  

—Ще два роки тому проект такої програми був розроблений фахівцями Мінпромполітики та учасниками ринку, — розповів  радник голови Державного агентства з управління державними корпоративними правами та власністю Олександр Шубін під час «круглого столу» «Розвиток літакобудування України». — Але через ліквідацію Мінпромполітики та розпорошення його функцій між різними відомствами така програма досі не прийнята. Наша біда, що немає органу, який би виступив з програмою і пройшов всі етапи затвердження.
За його словами, наразі проект перебуває на розгляді в Мінекономрозвитку і торгівлі, що нині відповідає за розвиток промисловості.