Ні для кого не  секрет, що державні структури та парламент намагаються  підвищити свій рейтинг і через ініціювання ухвалення законів, які, на перший погляд, начебто мають ощасливити українську громаду. До таких,  на їхню думку, мабуть, належать і законопроекти, запропоновані 2 жовтня для схвалення нардепами, оскільки вони спрямовані на боротьбу зі шкідливою звичкою наших співгромадян — курінням.  Але при цьому «благодійники» сором’язливо замовчують те, як їхня ініціатива відобразиться на кишені пересічного громадянина. 

Понад 200 представників підприємств із 20 країн та можновладці беруть участь у триденному обговоренні проектів і умов для бізнесу. Закордонні інвестори прибули, аби вивчити перспективи вкладання іноземних коштів в українську економіку. Акцент у дискусіях робиться на питаннях нових можливостей для бізнесу, які інтенсивно створюються в країні. Так, уже після пленарного засідання, яким відкрився в Луганську ІІІ Міжнародний інвестиційний форум, було підписано серйозні документи про співпрацю: угоду з інвестиційною групою «Waimea holdings limited» (Польща) про затвердження плану реалізації проекту «Агромісто» та угоду з американською клінікою IGH про створення в Луганську міжнародного онкологічного центру. 

Про підприємство та Юрія Цибулю, який його очолює, вперше заговорили в області після II Луганського міжнародного інвестиційного форуму й початку проекту «Золота сотня», ініційованого головою облдержадміністрації для підтримки керівників малого та середнього бізнесу. Юрій Геннадійович виявився одним із найяскравіших «новачків», а його підприємство — одним із найперспективніших як для рідного міста, так і для краю загалом. Про стрімке зростання компанії свідчить відкриття 25 травня нового цеху з виробництва синтетичних ниток, загальне зростання чисельності виробничих потужностей (товарообіг за 2011 рік збільшився в 1,6 раза порівняно з 2010-м) та кількості робочих місць.

Про те, як з’являються свіжі ідеї та триває пошук своєї ніші в економічному просторі, Юрій Цибуля розповів в інтерв’ю «Урядовому кур’єру». 

«Скільки коштує гектар землі в Україні?» — ніби між іншим запитує, телефонуючи, знайома зі Сполучених Штатів. Про те, що іноземцям дозволили купувати землі державної й комунальної власності несільгосппризначення і що мораторій на продаж українських чорноземів для агровиробництва не продовжили до 2014 року, вона дізналася днями із місцевих ЗМІ. Каже, що з огляду на продовольчу кризу у світі, родючість наших грунтів  інтерес іноземців до нашої землі дедалі зростає.  

Сьогодні у світі, як ніколи, актуальні вимоги до якості й безпеки продуктів харчування, що є запорукою здоров’я людей. Вивченням цих питань, а також наданням рекомендацій для вирощування натуральної екологічно безпечної продукції займається наука агроекологія. Про те, які перспективи має Україна у виробництві екохарчів, наша розмова з доктором економічних наук, академіком НААН, директором Інституту агроекології і природокористування НААН Орестом ФУРДИЧКОМ.  

«Нині кримський степ — це бур’яни та пожежі, — нарікає голова правління Асоціації вівчарів і козівників України Володимир Ананьєв. —  Це  83 тис. га земель, придатних для випасання тварин і заготівлі сіна, які ніхто не орендує і не використовує. На них можна було б виробляти додатково 20 тис. тонн молока і 5 тис. тонн м’яса на рік. А також отримати у місцеві бюджети до 1,5 млн грн податку на землю. Але вони простоюють без діла, не приносячи користі ні державі, ні людям, через тривалу і дороговартісну процедуру з відведення земділянок під пасовища».  

У садах розформованих колгоспів і радгоспів Закарпаття нині газдують селяни — індивідуальні сільгоспвиробники. Про сортове оновлення мають приблизне уявлення, спеціальною технікою не володіють, засобів боротьби з хворобами та шкідниками в садах практично не використовують. Однак восени, якщо рік урожайний, гілки яблунь, груш, слив та інших плодових дерев обвисають під вагою плодів. Нині рік — саме такий.

— У багатих свої забаганки, — напевне, так сказав би пересічний українець, ознайомившись із даними споживання фруктів і ягід у високорозвинених країнах. На жаль, це справді так. Адже проти 51 кілограма, який споживає наш співвітчизник,  у США цей показник сягає 100, в Австрії — 134, а в Нідерландах — майже  150 кілограмів  плодово-ягідної продукції на одну особу.  

— На відміну від торішнього, що пройшов на міському стадіоні за участі сільгоспвиробників, із влаштуванням свинячих забігів, цьогорічний був скромніший. Через певні ветеринарні обмеження у зв’язку із запобіганням проникненню на територію України південноафриканської чуми, — пояснив Миргородський міський голова Сергій Соломаха.

А проте й цього разу на святі було на що подивитися, і головне — що скуштувати. Особливо коли йдеться про свинину. Навіть з імпровізованої сцени під оплески і радісні вигуки запустили в космос символ свята — складену з повітряних кульок рожеву свинку, побажавши їй, щоб до наступної осені повернулася додому, оскільки подібні фестивалі тут планують зробити традиційними.

Попри те, що, за даними різних джерел, включаючи Нацбанк, суми вкладів українських громадян  щомісяця зростають, парламент вирішив ще більше посприяти цьому процесу. А саме ухвалити закон, який би надавав широкі права вкладникам. Насамперед захищав їх, а не лише банківську установу. Бо як навчила нас криза 2008—2009 рр., побоюватися власникам депозитів у разі краху банків є чого.  
Таким актом, який набрав чинності 22 вересня цього року, став Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».