Економіка

  • Юрій ВАСИЛЕНКО

    Телекомунікації як фундамент для реформ

    Нині важко навіть уявити, як люди могли колись обходитися без пошти, телеграфу, телефону, Інтернету. Адже ці речі стали для нас невід’ємною часткою життя, вони надають безмежні можливості для спілкування, обміну інформацією, пізнання нового та збереження інтелектуальних і наукових надбань, залишених нам у спадок попередніми поколіннями. А доступність до телекомунікаційних мереж та інформаційних ресурсів давно вже стала мірилом зрілості суспільства, його здатності адекватно реагувати на виклики часу. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Інтернет листоношам не конкурент

    Лідії Федорівні Грановській незабаром 80. Майже півстоліття вона працює листоношею в рідному Радивилівському районі. Так, у свої роки не відпочиває, а активно працює, щодня об’їжджаючи 272 «підопічні» двори, в яких мешкають 775 жителів Гранівки і Тернавки. Її вірний помічник — велосипед, який нещодавно оновився: Укрпошта закупила для рівненських листонош 176 велосипедів. 

  • Олександр ОКУНЄВ

    Бізнес у спадок: як уникнути конфліктів?

    Більшість власників українських сімейних компаній не надто переймаються корпоративним управлінням. Більше того, за даними Міжнародного інституту бізнесу, 95% з них узагалі не знають, про що йдеться. Фахівці пов`язують це, насамперед, з тим, що в Україні і бізнеси, і сім’ї їхніх власників поки що відносно невеликі і молоді. 

  • Олена ІВАШКО

    Корупційний ланцюжок розривається

    У Миколаївському міськвиконкомі розпочав роботу Центр надання адміністративних послуг, в якому одночасно ведуть прийом майже 50 фахівців із 32 міських та обласних служб.

    Початок практики розміщення в одному місці служб, що видають дозволи підприємцям, було покладено в 2001 році. Саме Миколаїв став тоді першим у цій справі. Спочатку з’явилася «єдина комісія», яка тоді здавалася фантастикою, тому що значно економила час бізнесменам і позбавляла їх необхідності нескінченного очікування біля дверей дозвільних служб. Пізніше ініціативу миколаївців підтримали на державному рівні, й дозвільні центри почали створювати у багатьох містах України за принципом «єдиного вікна». 

  • Галина ІЩЕНКО

    Дмитро КІВА: «Треба підтримувати й захищати свого виробника, як це роблять інші країни світу»

    Для чого Україна йде на кооперацію з росіянами в авіапромі? До чого це приведе і які перспективи має «Антонов» на східному та інших ринках? Про нові вектори, проекти і плани — наша розмова з головою правління ДАК «Антонов», президентом — генконструктором ДП «Антонов» Дмитром КІВОЮ. 

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Електроніку і прикраси виведуть із тіні

    Кабмін розробив і 7 листопада подав у парламент законопроект № 11404 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посилення контролю за обігом товарів іноземного виробництва».

    Як зазначається в пояснювальній записці до документа, з його прийняттям врегулюють проблемні питання, пов’язані з торгівлею на митній території нашої держави імпортними товарами, зокрема електронікою і ювелірними виробами. Під пильне око контролюючих органів потраплять суб’єкти підприємницької діяльності — платники єдиного податку, які й продають ці товари.   

  • Олег ЧЕБАН

    І в космічну добу треба вміти крутити жорна

    Здавна село рухає вперед інших і водночас бореться за своє виживання. Сьогодні можна чути: «Не стане школи — не буде села». Школа — один із символів розвитку населеного пункту, міцність фундаменту якого насамперед залежить від того, чи мають люди роботу.

    При в’їзді до села Жорнище Вінницької області стоїть гранітний круг від жорна. З кар’єру, розташованого неподалік, у сиву давнину жорна для млинів розвозили по всій Правобережній Україні.

    Історія цього колись сотенного козацького селища мало чим відрізняється від схожих. Економічною основою, довкола якої оберталося життя людини і громади, тут була і є земля.  Як на ній  господарювати, селяни знали, як «Отче наш», потім — як «Кодекс будівника комунізму», а тепер... За нинішніми мірками місцеве господарство невелике, проте сюди їдуть на роботу навіть з довколишніх сіл. 

  • Віктор ШПАК

    Турботи прикордонного спецлісгоспу

    Лісовим масивам на північному сході України судилося прийняти на себе основний удар «атомного монстра» після аварії на ЧАЕС. Саме цим обумовлене створення спеціалізованих лісгоспів, у кожного з яких — свої особливості, що наочно доводить робота овруцьких лісівників. 

  • Олександр БІТТНЕР

    На автоцивілку сподівайся, але й сам не лови гав

    Початок листопада для численного автолюбительського загалу позначився істотними змінами у практиці обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспорту. З минулого понеділка набрали чинності внесені Верховною Радою влітку цього року  зміни до законів «Про страхування» та «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі яких уряд встановив максимальні розміри страхових платежів для договорів міжнародного обов’язкового страхування транспорту. Новації відчутно зачіпають інтереси найчисленніших завсідників страхових компаній — тих, хто постраждав у результаті різних пригод за участю свого залізного коня. 

  • Олег ЧЕБАН

    Тепло — без вогню і води

    Якого з традиційних енергоносіїв маємо вдосталь? Звісно, електроенергії. Вона стабільне і перспективне джерело, а її використання для опалювання приміщень зменшує залежність від імпортованого газу.