Якщо в Україні за роки її незалежності і було щось постійним, то це передусім прагнення окремих її громадян збагатитися за чужий рахунок.  А коли ласий шматок вже перебуває, приміром,  у власності колективу підприємства, то для досягнення мети в хід піде весь арсенал рейдерських прийомів та впливові корупційні зв’язки.  Як це сталося, приміром, з «Херсонавтотрансом» — головним підприємством Херсонської області в системі автобусного сполучення та транспортних перевезень.  

«Якщо знаєш, чого ти не знаєш, — то знаєш значно більше, ніж думаєш» — цей дещо каламбурний вислів — ніби про сучасних сільгоспвиробників. І вони прекрасно обізнані з тим, дефіцит якої інформації робить їхню працю не настільки ефективною, як хотілося б. Це дані про агрохімічний стан земельних угідь. Адже нині в області спостерігається зменшення якісної оцінки грунтів на 50% площ.

Поряд із цим є ще одна непроста ситуація, яку слід розглядати на рівні держави: стан використання земель, приведення його у правове поле. Фахівці Державної інспекції сільського господарства (ДІСГ) в Чернігівській області об’єднали обидві проблеми в одну картину, себто картограму. 

Безперечно, нові правила реєстрації прав на земельні ділянки та на акти, пов’язані з їх купівлею-продажем, які набули чинності в Україні з нового року, — революційні. І як вважає президент Земельного союзу України Андрій Кошиль, найголовнішим у цій царині стало створення публічної кадастрової карти. «Відтепер кожен громадянин може знайти в цьому кадастрі і свій земельний «шматок». Проте запитань і проблем щодо нових правил реєстрації прав на земельні ділянки дуже багато. Найперше, через те, що процес формування земельного кадастру триватиме в нашій країні 5—7 років. Це і створюватиме непорозуміння», — зазначив він на нещодавній конференції, присвяченій цій темі. 

Про це повідомив заступник міністра інфраструктури — керівник апарату Володимир Корнієнко у рамках відеоконференції у Кабміні за участі представників Дніпропетровської, Львівської, Одеської і Харківської областей. Питання неналежного стану дорожнього покриття автошляхів, у тому числі й тих, що будувались і «латались» до Євро-2012, їх ремонту та добудови були центральними під час відеомосту. За словами Володимира Корнієнка, наразі дорожні організації вже розпочали аварійну ліквідацію ямковості на автошляхах. При  цьому зауваживши, що роботи проводяться там, де належні погодні умови. До роботи підготовлено 94 заводи з виробництва гарячих асфальтобетонних сумішей, їх запустять, коли зійде сніг і дозволятиме погода. Як зауважив заступник міністра інфраструктури — керівник апарату, «після критики Прем`єр-міністром розвитку галузі розгорнена серйозна робота з ремонту доріг». 

У 2012-му сільські жителі отримали значно більші суми і обсяги натуральної оплати від орендарів їхніх земель. Це стало результатом уведення урядом підвищувального коефіцієнта 1,756 до нормативної грошової оцінки ріллі. Щоправда, вчасно розрахувались із землевласниками, за даними Держземагентства, лише у Чернігівській, Чернівецькій, Тернопільській, Кіровоградській, Луганській і Вінницькій областях. Натомість у Сумській, Херсонській, Закарпатській областях і АР Крим виплати за паї за минулий рік не дотягують і до 80%.  

Урядовий брифінг міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк присвятив кільком темам: стану підготовки до весняно-польових робіт, інвестиційним проектам у сільському господарстві та перспективам зростання експорту вітчизняної сільгосппродукції.

«За попередніми даними з регіонів, уся посівна площа сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств очікується на рівні 27,7 мільйона гектарів», — зазначив міністр. 

Чи можна зробити працю скотаря привабливою для молоді й підняти фермерське господарство без великих інвестицій? Леонід Кельвич довів, що це цілком можливо. 

За п’ять останніх років на Івано-Франківщині прокладено понад 150 кілометрів нових лісогосподарських доріг. Як запевняють лісівники, створено дорожню інфраструктуру, яка надасть доступ до шести тисяч гектарів лісу, де зосереджено понад 2 мільйони кубометрів стиглої і перестиглої деревини. Про отримані з доріг позитиви для галузі і загалом для Прикарпаття ведемо розмову з начальником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Олексієм ГОЛУБЧАКОМ. 

Країни-учасниці Євросоюзу позичають ко­шти  на зовнішньому ринку саме під векселі. Як  показує світова практика, за своєю специфікою цей інструмент найбільш корисний для економіки в кризових умовах. Він заміняє банківське короткострокове кредитування комерційним, збільшує обсяг обігових коштів, «розшиває» неплатежі і знижує рівень дебіторсько-кредиторської заборгованості між суб’єктами господарювання. А міжнародне вексельне право (до якого Україна приєдналася в 1999 році) максимально захищає його учасників, що забезпечує довіру до цього інструменту в світі. 

Чутки про подорожчання  автоцивілки виникли наприкінці минулого року. Після того, як Нацкомфінпослуг отримала пропозицію Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ, бюро) щодо затвердження нових значень базового страхового платежу і коригуючих коефіцієнтів за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) власників наземних транспортних засобів. До кінця лютого комісія має затвердити або відхилити пропозицію. До якого рівня бюро пропонує підвищити тарифи, залишається таємницею. За неофіційними даними, середній платіж  одного поліса через коефіцієнти зросте на 200 гривень. Нацкомфінпослуг створила робочу групу, яка розглядатиме аргументи бюро. Тож питання тарифів залишається дискусійним, оскільки не всі учасники ринку згодні з їх підвищенням.