Як триває весняно-польова кампанія на Тернопільщині, які виклики цьогорічної весни вже відчули аграрії краю — про це та інше наш кореспондент дізнавався в директора департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Володимира СТАХІВА. 

 В Україні триває друга з початку широкомасштабної війни весняна посівна кампанія. Роботу селян в таких тяжких умовах важко переоцінити, особливо поблизу лінії фронту та на нещодавно визволених територіях.

«Урядовий кур’єр» аналізує умови та специфіку нинішньої посівної.

 Торік за показником урожайності зернових Черкащина увійшла до п’ятірки лідерів в Україні. Триває вже друга посівна під час повномасштабного вторгнення російських загарбників. В області планують засіяти не менше полів, ніж торік. Загальна площа посівів попри всі труднощі залишиться в межах мільйона двохсот тисяч гектарів, розповіла керівниця відділу департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Валентина Сокирко. Господарства збільшать клин під соняшником, соєю та ріпаком на тих площах, де росла кукурудза. А нею планують засіяти 365 тисяч гектарів.

 Нещодавно правління Національного банку України анонсувало план подальшого зв’язування банківської ліквідності, що дасть змогу стримати девальвацію і стане важливою передумовою до пом’якшення валютних обмежень.

«Урядовий кур’єр» з’ясо­вував, як це позначиться на фінансових та товарних ринках, якою буде монетарна політика регулятора, чи повертатиметься НБУ до практики увімкнення друкарського верстата.

 Це прислів’я нагадав мені досвідчений аграрій Петро Ягодка у відповідь на запитання, що нині сіють на сільгосппідприємстві «Розвазьке» Острозької громади, яке він, заслужений працівник сільського господарства України, очолює понад чверть століття. Своїм запитанням застала його за кермом — весна квапить хліборобів.

 Нині підготовка до посівної у країні ускладнилася через повномасштабну війну. Аграріям довелося зіткнутися з багатьма викликами. Найголовніший з них — скорочення площі, придатної для засіву. Значна частина українських територій була і частково залишається замінованою, ще частина — тимчасово окупованою. До переліку проблем додається ускладнення логістики, блокування зернового коридору, здорожчання витратних матеріалів (насіння, добрив, пального) тощо. На певних територіях не зібрано ще кукурудзу й соняшник. Проте в більшості підконтрольних Україні областей хлібороби вже сіють, бо погодні умови і стан ґрунтів дають змогу це робити.

 В інтерв’ю проєкту «Енергореформа» агентства Інтерфакс-Україна гендиректор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота розповів про роботу компанії в екстремальних умовах та перспективу відновлення.

 Одним із чинників впливу на російську економіку, щоб вона не могла отримувати криваві гроші на продовження широкомасштабної війни в Україні, було запровадження нафтового ембарго. Із 5 грудня 2022 року країни ЄС запровадили заборону імпорту російської нафти, а з 5 лютого 2023-го — ввезення на свою територію нафтопродуктів з росії. Поза тим, Європейський Союз, країни G-7 й Австралія домовилися про запровадження так званої стелі цін на пальне походженням з рф.

 До істотних змін на ринку фінансового мікрокредитування Нацбанк України готується, щоб, як заявляє його голова Андрій Пишний, досягти  забезпечення прозорої структури власності ринку. За його словами, є величезна кількість запитань до компаній, які працюють у цій царині, особливо під час повномасштабної війни.
Чи справді цей ринок можна вважати прозорим і  як розв’язати проблеми, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

 В умовах рекордного дефіциту бюджету України ця програма допоможе нашій державі профінансувати всі критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність та посилити взаємодію з іншими міжнародними партнерами. Такою заявою Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відреагував на те, що Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленостей на рівні персоналу про нову програму підтримки.