Не інакше як революційним експерти називали й продовжують називати Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі — закон) від 02.03.2015 року. То чому ж Державна регуляторна служба України (далі — ДРС)  закликала бізнес взяти участь у вдосконаленні законодавства про ліцензування? Яких змін потребує цей документ?

«Завдяки закону, нарешті ми відійшли від практики, коли той, хто ліцензує, сам собі писав правила й коригував їх. Тепер ці правила встановлюють на рівні уряду. Також ліцензією в паперовому вигляді вже не можна маніпулювати, прикриваючись відсутністю бланків.  

Платники податків зможуть самі оцінювати роботу фіскалів. У відомстві розпочинають тендер для обрання розробника Індексу задоволення платників рівнем якості сервісу, який надає служба. Розповідаючи про основні новації, яких варто очікувати бізнесу вже найближчим часом, у ДФС вкотре наголосили, що приділяють посилену увагу детінізації економіки й ліквідації незаконних схем. 

Переведення всіх державних закупівель в електронний формат дасть змогу збільшити економію в рази — у цьому одностайні й посадовці, й експерти.  «Навіть за скромними прогнозами, цього року економія бюджетних коштів становитиме 5 мільярдів  гривень, а в наступному економічний ефект від повного переходу на електронну систему може бути в кілька разів більшим», — наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час недільного телевізійного спілкування у десятихвилинному форматі.

Глава уряду зокрема  зазначив:  сфера державних закупівель тривалий час була найбільшою «годувальницею» корупціонерів: «За нашими підрахунками, втрати від прямої корупції та неефективного управління становили близько 20% усього обсягу державних закупівель. А це приблизно  50 мільярдів гривень щороку. Це майже стільки, скільки закладено в бюджеті на Збройні сили України». 

У січні-листопаді цього року в державний бюджет надійшло понад 522 податкові мільярди гривень. Про це журналістам повідомив голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров на прес-конференції, присвяченій результатам роботи ДФС за 2015 рік. За його словами, цього року ДФС суттєво перевиконала надходження в бюджет. У вересні це дало урядові змогу збільшити дохідну частину бюджету та, відповідно, план для державної фіскальної служби на 24 мільярди гривень, які потрачено на індексацію мінімальних зарплат, пенсій тощо. 

На робочому столі начальника відділу постачання сумського ТОВ «Імпульс» Анатолія Зябіна товста тека документів, у кожному з яких ті чи ті аспекти майже річного листування.

З одного боку, підприємство вимагає від сумських митників і керівництва Державної фіскальної служби України юридично справедливого підходу до класифікації імпортованого ними композиційного лаку, з другого — працівники митниці наполягають на правомірності зміни товарного коду, який вони застосовують з торішнього грудня і яким позначають продукцію підприємства. 

Система податків, яка поки що існує в нашій державі, не задовольняє ні платників, ні адресата цих платежів. Знайти золоту середину у відносинах між ними — головна мета реформування цієї сфери, від якої багато в чому залежить наповнення державної скарбниці. Саме обговоренню майбутніх перетворень було присвячено засідання Національної ради реформ під головуванням Президента Петра Порошенка. 

На його думку, податкова система має стимулювати економічне зростання, бути зрозумілою для платників податків, легкою в адмініструванні та адаптованою до вимог Європейського Союзу. При цьому сплата податків повинна стати невідворотним обов’язком платника.

Держава почне віддавати борги підприємствам, йдучи на поступки заради справедливості, створення дружньої до підприємців податкової системи. Так уряд зробив перший крок у розв’язанні проблеми переплат з податку на прибуток. Йдеться про наказ Міністерства фінансів від 20 липня 2015 року № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації», яким об’єднано коди бюджетної класифікації з цього податку. 

Державна фіскальна служба України (ДФС), яку бізнес вважає найбільш репресивним, недружнім до нього та найбільш корумпованим державним органом, після реструктуризації стане прозорою та чесною системою адміністрування податків та митних платежів. У цьому вчора на презентації проекту інституційної реформи ДФС запевнила міністр фінансів Наталія Яресько.

За три тижні чинності закону про податковий компроміс (діє з  17 січня цього року і дає змогу бізнесу почати працювати в межах правового поля) запропонованим механізмом скористалися 305 платників податків. Вони подали до органів Державної фіскальної служби (ДФС) заяви та уточнюючі розрахунки, згідно з якими їхні податкові зобов’язання збільшено на 1,56 мільярда гривень. Зокрема з податку на прибуток підприємств — на понад 800 мільйонів, з ПДВ — на 757 мільйонів. 

«Урядовий кур’єр» продовжує інформувати про те, скільки в регіонах у цьому та наступному роках стягуватимуть податків з власників нерухомості. Що вирішили в Дніпропетровську, Ужгороді та Черкасах?
Міські депутати проголосували за те, що ставка податку за житло в Дніпропетровську становитиме 1% мінімальної зарплати. А неоподатковувану площу збільшили: для квартири — до 85 квадратних метрів, для житлових будинків — до 200, а для власників квартири і будинку — до 285.