Мелодія виробничого оркестру тут не стихає навіть у разі повітряних тривог, які  почастішали. Із конвеєра хлібокомбінату Березнівського райспоживтовариства щомісяця сходить щонайменше 50 тонн хліба та хлібобулочних виробів.

Ціну на продукт першої необхідності не підвищували від початку війни. Насамперед завдяки підтримці уряду: постанова №489 зобов’язала постачальника останньої надії забезпечувати природним газом українського видобутку важливих для обороноздатності країни непобутових споживачів за пільговою ціною. Та 30 вересня закінчився термін її чинності.

Введення біснуватим лідером кремля воєнного стану на загарбаних територіях України якщо й стало досить неприємною несподіваною реальністю, то здебільшого для жителів Запорізької та Херсонської областей. Але не для знедолених «республік» Донбасу, де за минулі вісім років уже встигли збагнути і звикнути до цинізму й підступності обіцянок про «повернення до рф», мирне щасливе життя та інші заманухи, які москва не збиралася виконувати.

Фахівці Експертної служби МВС констатують, що з визволенням окупованих територій роботи для них, на жаль, дедалі більше. Це й оцінка збитків, яких завдав ворог, виявлення колабораціоністів з допомогою сучасних технологій, ідентифікація ексгумованих людських останків та навіть експертна робота для майбутніх судових позовів України проти агресора. Одна з технічних новинок, яка з’явилася в Черкаському НДЕКЦ лише місяць тому, — ДНКаналізатор. Він відкрив нові можливості в розкритті злочинів та наданні ексклюзивних послуг.

Що затятіше знавіснілий ворог обстрілює українські села й міста, критичну інфраструктуру, то дружніше земляки підтримують наших захисників. Саме для цього депутати Полтавської обласної ради днями на позачерговій сесії підтримали проєкт рішення «Про внесення змін до програми розвитку місцевого самоврядування у Полтавській області на 2021—2023 роки».  Нова редакція передбачає збільшення видатків на підтримку територіальної оборони на 50 мільйонів гривень — із 84,3 до 134,3 мільйона. Виконавець — управління майном обласної ради — має за ці кошти придбати військове та медичне обладнання, будівельні матеріали й інструменти.

На Тернопільщині знайшли нині прихисток 3500 жителів Луганської області. Такі цифри навів очільник Сєверодонецької міської військово-цивільної адміністрації Олександр Стрюк на відкритті в Тернополі гуманітарного хабу «Луганщина моя». Цей центр він означив як місце спілкування та підтримки для всіх луганців, які вимушено живуть на території Тернопільщини. Війна змусила їх залишити рідну землю, оселю та шукати тимчасового проживання в інших регіонах України.

 До 24 лютого у 6-тисячній Привільненській територіальній громаді на Рівненщині мали наполеонівські плани. Нині, зізнається досвідчений голова громади Юрій Момотюк, вони значно скромніші. Однак громада працює, як злагоджений механізм, гідно долаючи воєнні виклики. До речі, від початку війни тут прихистили пів тисячі людей із гарячих точок. 200 з них залишаються зимувати в гостинних родинах привільненців.
Саме так розпочав нашу розмову Юрій Момотюк.

Війна в Україні триває, але в кожному місті своє життя. Люди працюють, пересуваються з робочих чи особистих питань вулицями, які нині, на жаль, не завжди безпечні. Ворогові байдужі людські життя, і він часто обирає своєю ціллю багатолюдні місця, зокрема зупинки громадського транспорту. Із початку повномасштабного вторгнення російських загарбників у Харкові було чимало влучань ворожих снарядів саме в зупинки чи поряд. Один з таких трагічних випадків трапився в липні на Салтівці. Там внаслідок обстрілу зупинки загинуло троє людей, серед них 13-річний підліток, а його 15-річна сестра і жінка похилого віку зазнали поранень.

Вимушених внутрішніх переселенців та їхніх дітей на території Полтавської громади забезпечують усім необхідним для прожиття, а найкраще — продуктами харчування. Їм пощастило, що Полтавська область аграрна й у місцевих господарствах залишилося нереалізованими торішні крупи, макаронні виробі. Із цих продовольчих запасів формують продовольчі набори для потерпілих працівники департаменту агро­промислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації. Але чиновники міської влади Полтави вважають, що можуть ще поліпшити їхнє прод­забезпечення. Для цього планують на землях громади, яких побільшало після адмінреформи, вирощувати сільськогосподарські культури.

Вона знана поетеса, художниця, вокалістка, захистила докторську ди­сертацію й викладає у Тернопільському національному медичному університеті ім. Івана Горбачевського. Свій талант Наталія Волотовська спрямовує задля України.  Її лірика сповнена високого громадянського звучання, любові до рідної землі, її пензель залюблений в українське життя. Щоб внести частку в допомогу нашій армії, пані Наталія взялася творити листівки свободи. Їх не лише малює, а й супроводжує патріотичними поетичними рядками, якот: «Ми — українці! Ми — вітри свободи твоєї, мій гартований народе!»

 Наприкінці 1960х, пам’ятаю досі, в нашому сільському дворі пес хлебтав воду з особливого посуду — чорного німецького сталевого шолома. А у флягу загарбників у симпатичному футлярі з німецькими літерами й цифрами «1942» дід заливав мастило. Значно більші залишки нацистської зброї чи техніки доти вже здали на брухт, переплавили і виготовили щось значно корисніше.
Нині таке саме відбувається із трофеями, які наші бійці захопили в рашистів. Уцілілу чи відремонтовану після пошкоджень військову техніку загарбників використовують проти них самих, як і зброю та боєприпаси.