«Першим, до кого я 2009 року прийшов з ідеєю конкурсу «Я — журналіст!», був тодішній начальник Рівненського обласного управління освіти Іван Вєтров. «А не думав Ігореві Пасічнику запропонувати партнерство? Він журналістику планує відкривати», — поділився ідеєю Іван Вєтров.

Напередодні новорічних свят міста й селища нашої країни зазвичай перетворюються на казкові містечка. Яскрава ілюмінація на вулицях, новорічні ялинки на площах та святкові заходи повсюди. Але 2023 рік українці вимушені зустрічати стриманіше, адже війна та постійні атаки країни-агресора становлять небезпеку головному, що є в людини, — життю. Напередодні свят цілком доречно виникало запитання, чи варто в умовах воєнного стану ставити ялинки на площах та влаштовувати багатолюдні святкові заходи. 

 Попри те, що росіяни продовжують обстрілювати нашу енергосистему, незламні українці непохитно протистоять побутовим складнощам. Однак дедалі частіше лунають нарікання на нерівномірний розподіл електроенергії, зокрема й у соцмережах, а невдоволення людей стає підґрунтям для ворожих ІПСО. Подарувати ж русні нагоду розсварити українців ми не маємо права.

 Почавши повномасштабну агресію проти України 24 лютого 2022 року,  російські загарбники відразу стали обстрілювати ракетами не тільки військові об’єкти, а й цивільні споруди, зокрема житлові будинки, лікарні, школи тощо. А з 10 жовтня свої повітряні атаки ворог став спрямовувати переважно на об’єкти енергетики, не приховуючи намірів повністю знищити економічний потенціал України.

 «Міста, села, садиби були так оздоблені й замасковані тріумфальними арками, гірляндами квітів і ошатними архітектурними декораціями, що вигляд їхній обманював, перетворюючи їх у нас на очах на чудові міста, раптово споруджені палаци тощо».

Ось як описав так звані потьомкінські села очевидець французький посол при дворі катерини ІІ, який взяв участь у поїздці цариці до південних степів Причорномор’я. Намагаючись справити найкраще враження, організатори дійства помітно переборщили, і відтоді те назвисько бутафорного розквіту стало синонімом примітивних окозамилювання і показухи.

 Із початком цього року художниця, доцент, кандидат мистецтвознавства з міста Кременець на Тернопільщині Олександра Панфілова взялася за творення серії портретів про жінок золотого віку — тих, у кого помітні прожиті роки, а кожна зморшка може розповісти історію життя. І писати хотілося не з уяви, а з дійсності. В інтернеті шукали цікаві світлини майбутніх героїнь полотен. На першій картині, яку назвала «Літня жінка», зобразила пані в зеленій картатій хустці, яка з хитринкою, але впевнено дивиться в далечінь, у прийдешнє.

 До 1990-х років у сумському краї витинанкою як видом декоративного мистецтва ніхто з народних майстрів не займався. Траплялися поодинокі спроби, однак здебільшого це були любительські і спонтанні намагання опанувати техніку. А сюжетно-орнаментальні композиції, вирізані з паперу, завжди були складовою культури і побуту українського народу, зокрема на Сумщині. Їх активно використовували в оздобленні хат, розміщуючи на вікнах, стінах, мисниках, сволоках, печах, гармонійно поєднували з розписами та іншими видами народного мистецтва.

 У центрі первинної медико-соціальної допомоги «Центральний» у Рівному — незвичні збори трудового колективу. Експерти, які приєдналися онлайн, розкривають сутність проєкту «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», який розпочався в цьому закладі. Про що йдеться?

Однією з реакцій міжнародної спільноти на повномасштабне вторгнення росії стало створення Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, яке підтримала більшість членів Ради ООН з прав людини на початку березня. На комісію покладено розслідування порушень прав людини та гуманітарного права під час російської агресії проти нашої країни, а її доповідь слугуватиме офіційним документом ООН.

 Правду кажуть, що в житті, як на довгій ниві: важко передбачити, що готує доля. Навряд чи могла подумати в дитинстві Світлана, що їй, уродженці Тячівського району на Закарпатті, що лежить на самісінькому кордоні з Румунією, випаде жити і працювати на іншому кордоні — з російською федера­цією на Сумщині. А сталося саме так.