24 грудня 2021 року «Урядовий кур’єр» опублікував кореспонденцію «Щоб будинок із грифонами не відлетів у вирій». У ній ішлося про наміри забудувати земельну ділянку багатоквартирними будинками біля підніжжя Замкової гори в обласному центрі та активні протести проти планів забудовників громадян Черкас, зокрема архітекторів, істориків та діячів культури. Замковий узвіз збиралися забудувати чотирма чотириповерховими будинками й одним восьмиповерховим.

 Віднедавна майже всі гравці ринку страхування створили продукти, якими дозволено страхування фізичних осіб та їхнього майна від різноманітних воєнних ризиків. «Урядовий кур’єр» зібрав усе за темою, щоб допомогти читачам зрозуміти це.
Перше і, можливо, головне: що і де в Україні не страхують від воєнних ризиків?

 Виконавча рада МВФ на початку минулого тижня схвалила для України нову моніторингову програму із залученням ради директорів. Цей інструмент розрахований на чотири місяці та не передбачає фінансових траншів. Однак він зосереджений на тому, щоб, по-перше, допомогти стабілізувати українську економіку, а по-друге, сприяти донорським внескам ззовні. Про те, як працюватиме цей механізм на практиці, які умови має виконати Україна, чого чекати пересічним українцям наступного року, в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник виконавчого директора МВФ Владислав РАШКОВАН.

 Із початку повномасштабного вторгнення російських окупантів лікарі, фельдшери, медсестри та водії швидких опинились на передовій, бо надавати  медичну допомогу треба було в посиленому режимі. Вони, ризикуючи життям, завжди поспішають туди, де найбільш потрібні, — на лінію фронту до поранених військових, на місця кривавих бомбардувань цивільних об’єктів та на інші екстерні виклики до пацієнтів. Медики харківського обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф не припиняли роботу навіть на окупованій території краю. 

 Днями відбулася чергова ротація піротехніків ДСНС Черкащини. П’ятеро саперів поїхали на деокуповані території в південні області для виконання завдань з розмінування. У таких завданнях уже брали участь 30 черкаських рятувальників, усього ж у частині піротехнічних робіт служить 51 фахівець.
Сапер Олександр показує ворожий бронежилет, який він привіз із небезпечного відрядження з Харківщини. Тепер це експонат виставки за склом при вході в Головне управління ДСНС в області. Рятувальник пояснює: на визволених територіях кожна річ може таїти смертельну небезпеку.

 Коли на промисловій мапі Сумщини 1993-го з’явилось українсько-німецьке товариство «Флігель», де виготовляли тачки та візки для присадибного господарства, навряд чи хтось міг передбачити його подальшу виробничу долю. Адже 1990-ті виявилися непростими для бізнесу у глибинці — товариство створили в невеличкому тодішньому райцентрі Липовій Долині.

 Вона може тішитися тим, що спить не на підлозі. Ночує на ящиках, на яких лежить товста дошка. У цій підвальній кімнаті є ще два спальні місця для двох дорослих. На таких примітивних лежаках важко випростатися, бо вони завдовжки всього по півтора метра. А її місце для ночівлі ще менше: якийсь метр. Утім, віднедавна комфорту в цій підземній спальні побільшало. Раніше вони вкладалися на голих дошках, однак світ не без добрих людей, які привезли їм справжні матраци.

 На початку 2022 року він висвітлював акції протесту та насильство в Казахстані, а потім повернувся в Україну на тлі повідомлень про те, що росія готує вторгнення. У середині січня він уже працював кореспондентом для Associated Press у Харківській області та на Донбасі. Євген Малолєтка жив у Харкові, проте коли з командою AP зрозумів, що війна росії неминуча, переїхав у Маріуполь. Разом з відеожурналістом Мстиславом Черновим і відеопродюсером Василісою Степаненко Євген Малолєтка прибув до Маріуполя за годину до початку російського вторгнення. 

 Напередодні Дня адвокатури, який в Україні відзначали минулого тижня, відбувся захід, що матиме велике значення для професійного вдосконалення українських юристів. Представники вітчизняного адвокатського середовища та вишів, у яких готують правників, зустрілися у форматі відеоконференції з очільниками фундації «Центр американських студій в Україні». Затвердили меморандум про узгоджені дії та окреслили поетапну реалізацію американсько-української програми співпраці. Про що говорили та до чого дійшли –– у розповіді «Урядового кур’єра».

 Понад три місяці в Тернополі діє центр підтримки внутрішньо переміщених осіб «Я — Маріуполь». Його створено з ініціативи Маріупольського міського голови Вадима Бойченка. У цьому закладі маріупольці працюють для маріупольців. Очолює його Оксана Гринько, яка прожила у приазовському місті три десятиліття. Там вона закінчила університет, працювала у медійній галузі: на радіостанції, телебаченні, в місцевій газеті. Певний час очолювала департамент культурно-громадського розвитку міської ради, депутат двох скликань Маріупольської міськради.