Хоч би скільки траплялося дорожньо-транспортних пригод на наших автошляхах, аварії, в яких потерпають діти, завжди позначені особливим трагізмом і якоюсь вселенською несправедливістю. Бо вони однозначно свідчать про величезну долю вини нас, дорослих: ми, просто кажучи, їх не вберегли, з різних причин чогось не навчили, не застерегли, не виховали… 

 Зазвичай переведення стрілок годинників відбувається недільної ночі у «глухий час», який Тарас Шевченко у геніальному вступі до «Причинної» влучно охарактеризував: «ще треті півні не співали». Півень — провісник ранку, символ вогню і сонця, всього світлого, що перемагає нічну темряву. У багатьох народів вважається, що співом він прикликає животворне світло, проганяє те непевне, що полюбляє діяти вночі. Зрештою наснажує зробити більше і краще. 

Мабуть, лише «метеоритному нападу» на Челябінську область було під силу витіснити цими днями з інтернет-ресурсів одну з головних тем: сланцеву революцію у США. «Вважатимемо, що Бог відвів загрозу від жителів Челябінської області», — прокоментував губернатор Михайло Юревич те, що відбулося в регіоні вранці позаминулої середи. Мав на увазі незначні пошкодження об’єктів соціально-житлового фонду та деяких промислових підприємств. 

Перейти на біометрію — не така вже й проста справа. Оскільки ухвалений торік у листопаді Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» поки що означає своєрідну декларацію про наміри. Для практичної реалізації біометричної, так би мовити, ідеї потрібно зробити ще дуже багато. Про це заявив днями голова Державної міграційної служби України Микола Ковальчук. Відомство з початку року опікується всіма цими питаннями, зокрема, напрацюванням і прийняттям підзаконних актів на кшталт ухваленої на початку лютого постанови Кабінету Міністрів про деякі питання виконання згаданого закону.  

Минулого тижня «Урядовий кур’єр» писав про те, що у столичних маршрутках подорожчав проїзд. У низці регіонів відбуваються такі ж самі процеси, що викликає тривогу пасажирів цього транспорту. Втім, київська влада «відповіла» приватним перевізникам своїми заходами — збільшила кількість муніципальних автобусів та подовжила деякі маршрути. А яка ситуація в інших містах? Це з’ясовували журналісти «Урядового кур’єра».  

Одеський ринок «Южний» став відомим широкому загалу після того, як у грудні 2004 року його працівники перекрили одну з головних магістралей міста. Так вони висловили свій протест проти рішення Верховного суду щодо президентських виборів. Пізніше  здійснювали ще чимало акцій на підтримку тодішньої опозиції та її лідера. Але минуло порівняно небагато часу, й підприємці вже запротестували проти свавілля представників нової влади. 14 січня цього року вони пікетували біля офісу Державної податкової інспекції у Київському районі Одеси. Натомість податківці звернулися в правоохоронні органи з проханням покарати учасників несанкціонованої акції. На чиєму боці в цій історії правда і закон, спробуємо розібратися спільно. 

Якось по телевізору показали сюжет, як в Альпах фермер, утримуючи кілька десятків корів, має добрий прибуток із продажу молочної продукції, яку виготовляє за давніми рецептами. Знайшли чим здивувати: та кожне українське село смачними «секретами» повне! Домашнє молоко, масло, м’який сир, сметана, бринза мають попит у споживачів. На ринку, дивлячись на молочні ряди, бачиш потужний домашній молокозавод, який, виготовляючи натуральну продукцію, ефективно працює на продовольчу безпеку держави. 

Реалії демонструють, що українська сфера послуг ще далека від розуміння, що таке «добре». А в деяких випадках — навіть від поняття «нормально». Той, хто хоча б час від часу користується міжміським транспортом, розуміє, про що йдеться. 

Сьогодні — Міжнародний день рідної мови. В Україні це свято, крім державної української, стосується ще й 17 мов національних меншин, про які йдеться у недавно ухваленому Законі «Про засади державної мовної політики». Цей документ неоднозначно сприйнятий у суспільстві. Тому саме з його обговорення почалася наша розмова з директором Інституту української мови НАН України  Павлом Гриценком. 

На Житомирщині ще пам’ятні події трирічної давності, коли внаслідок масштабного обледеніння сотні населених пунктів залишились без енергопостачання. Ситуація повсюди була критичною: залізобетонні опори повітряних ліній електропередачі, не витримуючи ваги намерзлої на дротах криги, ламались і падали немов сірники. У ті важкі дні основним робочим інструментом в аварійних бригадах енергетиків стали… бензопили, за допомогою яких долали завали із дерев та обірваних електропроводів. Невдовзі забракло наявного запасу електроопор, через що їх довелось терміново доставляти з підприємств-виробників. Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» через удар стихії зазнала збитків у 6,35 мільйона гривень. Загалом же із урахуванням роботи загонів МНС, лісівників, автодорожників і добровольців, задіяних на ліквідації масштабного природного лиха, втрати сягнули щонайменше 10 мільйонів гривень.