Актуальна тема
-
Виполоти чортополох на ниві освіти і науки
Для забезпечення національних інтересів України на тривалу перспективу як високорозвиненої держави у нас немає важливішого завдання, ніж збереження і примноження інтелектуального та освітнього потенціалу її народу. Зокрема модернізація економіки України вимагає нової якості освіти. Але державу вже двадцять років лихоманить від експериментів у цій сфері.
Тож із величезним інтересом прочитав у газеті фундаментальне інтерв’ю із всесвітньо відомим ученим у галузі металофізики Станіславом Ошкадьоровим («Бездумне роздавання наукових ступенів страшніше від «експорту» вчених», «УК» від 14. 03. 2013 р.). Хотів би поділитися власними міркуваннями і пропозиціями щодо лікування симптомів «хвороб», які підточують нині систему підготовки фахівців у вищій школі загалом і наукової еліти зокрема. Тим паче, що нині в суспільстві киплять бурхливі пристрасті навколо різних проектів нового закону про освіту і науку, ухвалення якого вже давно назріло.
-
«Шлях Кобзаря в Каневі»: кілометри пам’ятівдячних нащадків
Слава його розлетілася світами. Тож кожен, хто вважає себе культурною людиною, має за честь хоча б раз у житті побувати в місці, куди за покликом бентежної душі нашого Генія, виконуючи його останню волю, було доправлене на вічний спочинок і тлінне тіло. Кобзарева могила на Чернечій горі стала місцем паломництва не лише свідомого українства, а й усіх небайдужих людей на планеті.
-
Соціальні мережі чи соціальні тенета
Споживача інформаційних технологій важко здивувати наявністю телебачення, радіо та друкованих видань. Це заслуга XXI століття, яке подарувало людству масовий доступ до Інтернету, зокрема до неймовірно швидко зрослого в попиті продукту з назвою соціальні мережі. Facebook, Twitter та ВКонтакте — ці гіганти Інтернет-простору відомі різноманітним верствам населення різних вікових категорій з усіх куточків світу. Безперервною модернізацією технологій вони зробили головну справу — стали легкими в доступі й охарактеризувалися стрімким зростанням кількості користувачів. А в повсякденне життя більшості увійшли непомітно, та ворогом чи другом вони виступили?
-
Через чорну жадібність — до «чорного списку»
В останні роки депутати й чиновники Київради щедро роздавали землю в історичному центрі столиці, незважаючи на реакцію киян та застереження міжнародних експертів, що опікуються питаннями збереження культурної спадщини. А коли місто програло багаторічну судову тяганину з приводу будівництва багатоповерхівки поблизу Софії Київської, вони знову знайшли аргументи, аби не приймати мораторію, який допоможе захистити цю територію.
-
Лебедина пісня терміном три місяці
Чимало не лише експертів та звичайних споживачів, а й представників вітчизняного автопрому та дилерів ще місяць тому не могли уявити собі, якими будуть перші підсумки дії мит на імпортовані автомобілі. Як відомо, цей захід почав «чавити» «заморські» авто з 13 квітня.
Що ж сталося протягом останніх 30 діб на авторинку нашої держави? Як зросли (або впали) обсяги продажу і «рідних», й імпортних автівок?
-
«Газпром» шукає «заспокійливе» там, де його немає
За аналогією з відомим висловом про кота, нині можна стверджувати, що в «Газпромі» нарешті почали усвідомлювати: «масляна», яку там планували розтягнути на 10 років, почала раптом швидко наближатися до завершення. Таке «ламання кайфу», що його офіційний Кремль одержував від кабальної для України газової угоди 2009 року, «Газпрому» явно не сподобалося. І його керівництво не придумало нічого кращого, ніж знову піти протореною стежкою погроз, суть яких при детальному розгляді має вигляд звичайного блефу. До шантажу, на кшталт судових позовів за недобір газу та виставлення багатомільярдних штрафів, додалися взагалі хамські оцінки реверсу вуглеводнів із Європи в Україну як шахрайських схем.
-
«Йому оформили зарплату, яка не в нарахуванні»
Кому в Києві безробіття не загрожує, то це будівельникам. Вони їдуть сюди з усієї України. Об’єктів споруджують он як багато, тож робочі руки потрібні. Однак, як виявилося, працювати на будівництві — далеко не завжди означає заробити…
-
Потрібно збільшити виплати «чорнобильцям»
У день 27-річниці Чорнобильської трагедії Президент Віктор Янукович здійснив робочу поїздку до зони відчуження. Під час зустрічі з трудовим колективом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» глава держави критично поставився до того, що цього року з державного бюджету на соціальні виплати «чорнобильцям» має бути виділено два мільярди 623 мільйони гривень (ця сума перевищує торішній показник на відсоток), а на лікування — лише 50 мільйонів гривень.
-
Чорнобильська зона: статус-кво, що влаштовує всіх
Що далі відходять трагічні події «катастрофи ХХ століття», то дедалі менше залишається серед нас високопрофесійних, відданих справі фахівців, які, акумулюючи неоціненні, унікальні знання з чорнобильських проблем, знають достеменно, з перших джерел те, що відбувалось і відбувається на об’єкті «Укриття» та ЧАЕС, у її 30-кілометровій зоні. Володимир Васильович Токаревський, з яким ми у дружбі вже понад 10 років, — одна з таких особистостей.
-
Чорнобильці — як те дитя у семи няньок
Відлуння вибуху на Чорнобильській АЕС 1986 року не затихає. Доганяє не лише тих, хто був там безпосередньо, а й покоління, народжені вже в третьому тисячолітті. Стверджують це зокрема спеціалісти Українського спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, що обстежують і лікують дітей, народжених від постраждалих батьків, які проживали чи проживають у зонах радіоактивного забруднення. У кожної дитини виявили 4–5 захворювань. Кількість хронічних процесів збільшується.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ