Тиждень тому у мас-медіа прокотилась хвиля повідомлень про можливий початок нового витка торговельної війни з Росією у зв’язку з введенням нових заходів митного контролю та ускладненням проходження українських товарів через російський кордон.
«Процедура посиленого митного контролю застосовується до вироблених в Україні харчових продуктів, продукції машинобудування, металу та торговельного обладнання. При митному оформленні продукцію вивантажують з вантажівок і залізничних вагонів, зважують, перевіряють сертифікати відповідності. Митні органи Росії вимагають від власників вантажів платити додаткові умовні мита в розмірі 5—40% вартості товарів. Ці заходи призводять до затягування строків поставки товарів російським клієнтам», — йшлось у повідомленні Федерації роботодавців України від 29 січня.

Позавчора ввечері нарешті знайшовся один із лідерів «Автомайдану» Дмитро Булатов. Знадобилося сім днів пошуків, зусилля не міліціонерів, а  однодумців та родичів, щоб знайти в селі Вишеньки Бориспільського району під Києвом безвісти зниклу вночі 22 січня людину. Чоловік ішов селом, стукаючи в усі двері, аж поки його впустив один з місцевих жителів. Від нього Булатов подзвонив друзям, які забрали його до Києва. «Автомайдан» обіцяв навіть винагороду за інформацію, яка допоможе в пошуках свого лідера. А один з його організаторів Олексій Гриценко на сторінці у Facebook звертався до телеканалів із проханням розмістити фото активіста й дати редакційні номери телефонів для зв’язку. Причетним до можливого викрадення він спрямовував такі слова: «Ми у будь-якому разі дізнаємося, хто за цим стоїть, і знайдемо. Дай Бог, щоб Діма був у доброму здоров’ї, і нам не довелося призначати винагороду за інші речі».  

Двигун машини через сильний мороз так і не вдалося запустити. А дуже холодне повітря, що стало густим, і лід на вулиці мимоволі нагадали про людей, яких цими днями негода застала в дорозі. Коли наші дороги справні, а взимку ще й очищені від снігу та льоду, ми їх не помічаємо. Але варто на них з’явитися ямам чи переметам — і ми відразу згадуємо шляховиків. І не завжди добрим словом.

А нині більшість із них, зокрема начальник Служби автомобільних доріг в області Анатолій Посполітак, у цей непростий час працюють фактично цілодобово. Бо буденного життя і руху десятків тисяч автомобілів волинськими трасами ніхто не скасовував. 

Чи не найбільша небезпека нещадних холодів — ризик обморозитися. Найпідступнішим є те, що, сильно змерзнувши, людина припиняє відчувати найбільш уразливі до обмороження частини  тіла — вуха, ніс, пальці, — а тому не може контролювати ступінь їхнього ураження.

У зв’язку з погіршенням погодних умов за завданням уряду в регіонах працює понад 4,3 тисячі пунктів обігріву та чергує понад тисяча соціальних патрулів. З початку їхньої роботи в пунктах обігріву вже врятовано від переохолодження понад 32 тисячі людей, зокрема за останню добу — понад 3 тисячі осіб. Про це заявив віце-прем’єр-міністр, голова Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Олександр Вілкул.

«Необхідно за будь-яких умов захистити людей від холоду та небезпечних ситуацій», — сказав, зважаючи на цей невтішний прогноз, Олександр Вілкул. За його даними, з 20 січня почали працювати 263 пункти обігріву та понад тисяча медичних працівників Червоного Хреста.

У селі Босівка, що в Лисянському районі на Черкащині, сьогодні неспокійно. І не через якісь політичні перипетії, а внаслідок конкретних загроз, які постали перед громадою. Уже не перший рік тут ведуться розмови про можливе спорудження глиняно-бентонітового кар’єру. Вкотре селяни збираються на громадські слухання і категорично протестують проти розробки надр на околиці їхнього села.

У більшості регіонів України зберігаються складні погодні умови. Зі снігових заметів рятувальники вивільняють водіїв та автомобілі, а дітей навіть відправили на вимушені канікули. Журналісти «Урядового кур’єра» розповідають про ситуацію у різних областях країни.
Сильні морози не покидають Слобожанщину. Стовпчик термометра сягнув уже 25-градусної позначки зі знаком мінус і, як попереджають синоптики, опускатиметься й нижче. За інформацією прес-служби Харківської міської ради, з обмороженнями госпіталізовано 17 осіб. А по медичну допомогу через сильні переохолодження до медзакладів звернулося 30 харків’ян.  

Опісля тижневих масових протестів можна скласти своєрідний графік захоплень протестувальниками обласних державних адміністрацій по всій Україні. В 10 регіонах (Івано-Франківська, Львівська, Волинська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Рівненська, Вінницька, Житомирська та Полтавська області) євромайданівці утримують або блокують ОДА. Головна їхня вимога — відставка голів місцевих держадміністрацій.     

Спроби штурму сталися у Дніпропетровській, Запорізькій, Чернігівській і Херсонській ОДА. Сумську і Черкаську ОДА мітингувальникам вдавалося «орендувати» на нетривалий час. Водночас протести тривають в Одеській, Миколаївській, Харківській і Луганській областях.

Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій готова стати гарантом виконання домовленостей між владою та опозицією задля вирішення політичної кризи. Про це сказав керуючий справами Української православної церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній під час зустрічі Президента Віктора Януковича з керівниками церков та релігійних організацій.
«Можливо, саме лідери церков та релігійних організацій могли б виступити гарантами виконання тих домовленостей, яких буде досягнуто між владою та опозицією. Ми готові взяти участь у зустрічі Президента з лідерами опозиції, докласти максимум зусиль для досягнення компромісу заради миру в Україні», — зазначив священнослужитель. 

  Минулими вихідними ні у столиці, ні в регіонах ситуацію аж ніяк не можна було вважати спокійною. Одна за одною перед протестувальниками відкривалися двері адміністративних будівель. Український дім, Мінагрополітики, Міненерговугілля, Мін’юст ставали у люті морози прихистком для майданівців.
У випадку з приміщенням на Європейській площі штурму таки уникнути не вдалося: навколо його білих стін доволі довго тривала облога, що завершилася мирним виведенням крізь живий коридор бійців міліцейських підрозділів, чиїм опорним пунктом і слугував Український дім. Окремі ж приміщення згаданих міністерств здалися без бою. Реакція їх очільників Миколи Присяжнюка, Едуарда Ставицького та Олени Лукаш була прогнозованою і вкрай негативною. Міністрів можна зрозуміти, адже принаймні перші два відомства мають стратегічне значення для економіки і національної безпеки. Тож урядовці зажадали звільнити приміщення і не заважати працівникам виконувати свої службові обов’язки, спрямовані на забезпечення життєдіяльності країни. А керівник Мін’юсту навіть пригрозила зверненням до РНБО щодо запровадження надзвичайного стану.