У вівторок національна збірна України з футболу з рахунком 2:1 перемогла команду Ісландії у фінальному матчі плей-оф відбору на чемпіонат Європи-2024. Номінально домашній для синьо-жовтих матч відбувся в польському місті Вроцлаві на стадіоні «Тарчинський Арена Вроцлав». Голи за Україну забили: Віктор Циганков (54 хв.) та Михайло Мудрик (84 хв.).

 На початку року світ облетіла звістка про найдорожчий трансфер в історії українського футболу: гравець «Шахтаря» Михайло Мудрик перейшов до лондонського «Челсі» за рекордні 70 мільйонів євро. За інформацією донецького клубу, за свого напівзахисника гірники отримають ще 30 мільйонів євро бонусів. Тож Михайло Мудрик став найдорожчим футболістом в історії України. До цього цей список очолював Андрій Шевченко, за якого «Челсі» 2006 року заплатив «Мілану» майже 44 мільйони євро.

Після вторгнення росії спортивне життя на території України тимчасово зупинилося. Велику паузу, майже пів року, взяла й улюблена гра мільйонів. 26 лютого в українській Прем’єр-лізі мали стартувати ігри другого кола чемпіонату, але за два дні до цього прийшли російські загарбники.
Було вирішено достроково зупинити сезон та зберегти за командами їхні місця. Так донецький «Шахтар» став чемпіоном, київське «Динамо» посіло друге місце, а «Дніпро-1» — третє. І вперше в історії українського футболу нагородження не проводили. Подальша доля чемпіонату України перебувала у підвішеному стані близько чотирьох місяців.

У складі «синьо-жовтих» авторами голів стали: Андрій Ярмоленко, якому на 33-й хвилині асистував Руслан Малиновский, Роман Яремчук (49) після навісу Олександра Караваєва та Артем Довбик (90+5). У британців –– Каллум Макгрегор (79)

У фіналі плей-оф, 5 червня, збірна України зійдеться з командою Уельсу, де визначиться останній, 13-й від Європи учасник ЧС-2022.

СЛАВА УКРАЇНІ! Вівторкове протистояння двох синьо-жовтих збірних мимоволі порівнюють із матчем Євро-2012 Україна — Швеція, який також закінчився з рахунком 2:1 на користь нашої команди. Тільки тоді Андрій Шевченко був головною дійовою особою на футбольному полі, а нині його бачимо на тренерському містку головної команди країни.

У матчі за вихід до чвертьфіналу Євро-2020 підопічні Андрія Шевченка на арені «Хемпден Парк» в Глазго (Шотландія) у додатковий час вирвали перемогу над національною командою Швеції - 2:1.
 

Агресивно дика реакція російської сторони на, здавалося б, таку просту річ, як футбольна форма нашої збірної на цьогорічному Євро-2020, вкотре підтверджує доконаний і давно усвідомлений факт: ми не один народ! У нас не те що не схожі, а кардинально відмінні ментальності, цінності, світосприйняття.

14 років знадобилося футболістам національної футбольної команди для повторення свого досягнення — виходу з групи відбору на першість за участі провідних збірних світу. Нагадаємо, 2005 року під орудою тодішнього головного тренера Олега Блохіна наші хлопці виграли свій кваліфікаційний раунд на Мундіаль-2006. Як і обіцяв тренер — напряму і з першого місця.

Національна збірна України візьме участь у першому розіграші Ліги націй — нового турніру під егідою УЄФА — в новій формі.  І вперше в історії у головної команди,  крім жовтого й синього, з’явився третій комплект — білого кольору, а  на  всіх футболках — вишите наповнене віковою енергетикою і неймовірною силою духу гасло «Слава Україні!», яке, пам’ятаємо,  не на жарт налякало організаторів нещодавнього чемпіонату світу

«Вони — ангели!» — наполягала, демонструючи клубні шалики, група уболівальників французького «Ліона», яку ми зустріли на Хрещатику. Їхні кумири й справді виявилися найкращими, бо за кілька годин професіонально розібралися із суперницями на смарагдовому газоні стадіону імені Валерія Лобановського. І хоча не вдалося знайти наших знайомців серед майже п’ятнадцяти тисяч глядачів, після закінчення фінального матчу Ліги чемпіонів УЄФА серед жіночих команд, в якому «Ліон» у додатковий час не залишив шансів німецькому «Вольсбургові» — 4:1, напевне можемо стверджувати, що у французьких футболісток, які втретє поспіль виграли почесний трофей, залишаться найкращі враження від Києва. Втім, сподіваємося, позитивні емоції, попри поразку, викликатиме згадка про українську столицю й у тих, хто підтримував німецьких «вовчиць»