Моніторинг здійснюють шляхом розгляду землевпорядної документації, використання геопросторових даних з вебпорталу Kadastr.UA,  здійснення виїздів на місцевість із запуском безпілотного літального апарата, проведення оцінки: стану використання угідь, полів, земельних ділянок; процесів, пов’язаних зі змінами родючості ґрунтів; збільшенням та зміною використання  сільськогосподарських угідь; забрудненням земель токсичними речовинами; стану берегових ліній річок, водосховищ, гідротехнічних споруд; процесів, пов’язаних з утворенням ярів, та іншими явищами; територій, зайнятих нафтогазовидобувними об’єктами, очисними спорудами, іншими промисловими об’єктами. Про це «Урядовому кур’єру» розповів директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов.

Земельні оборудки стануть неможливими

За словами посадовця, це роблять з метою своєчасного виявлення змін стану земель, оцінки цих змін, прогнозу і вироблення рекомендацій для запобігання негативним процесам та усунення їх наслідків, інформаційного забезпечення ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель.

Громада Полтавщини володіє значними земельними ресурсами, її земельний фонд становить 2875 тисяч гектарів. У структурі домінують землі сільськогосподарського призначення, які займають 76% території — 2182,2 тисячі гектарів, лісів та інших насаджень — 285,9 тисячі гектарів (10%), площ під водою — 148,4 тисячі гектарів (5%), забудованих земель — 119,4 тисячі гектарів (4%), відкритих заболочених земель — 85,1 тисячі гектарів (3%) та відкритих земель — 12,9 тисячі гектарів (1%). 

За даними головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, загальна площа земель державної власності, інформації про які немає в Державному земельному кадастрі, становить 276 217,88 гектара: землі промисловості — 12 644, 51 гектара; водного фонду — 70 725,16; лісового фонду — 135 712,20; історико-культурного призначення — 299,45; рекреаційного призначення — 204,4; землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення — 59 632,14 гектара.

Обліковують для того, щоб дані внести до автоматизованої системи Державного земельного кадастру, і 52 510 гектарів лісового фонду та частину земель оборони.

Полтавська обласна рада своїми рішеннями затвердила пооб’єктний перелік робіт з інвентаризації земель лісогосподарського призначення та земель запасу лісового фонду, втрати щодо яких підлягають компенсації за кошти обласного бюджету, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, загальною площею 8219 гектарів. Інвентаризацію 44 318 гектарів земель лісогосподарського призначення та земель оборони здійснюють за кошти держбюджету.

В області створили комісію з інвентаризації водних об’єктів та лісових ресурсів на землях територіальних громад. Вона має забезпечити проведення інвентаризації водних об’єктів, лісових ресурсів, виявити самозаліснені та придатні для створення лісів земельні ділянки державної й комунальної форм власності для їх подальшого використання. 

Відповідні комісії, до складу яких увійшли представники ОТГ і державних лісогосподарських підприємств, працюють у всіх районних держадміністраціях. 

Ловиш рибу — плати гроші

Департамент агропромислового розвитку Полтавської ОДА у співпраці з громадами зібрав пропозиції з передачі у державну власність 1154,5 гектара земельних ділянок, які підлягають залісненню. Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області надало пропозиції для заліснення 199 гектарів. Інвентаризатори під час моніторингу земельних ресурсів із застосуванням цифрових технологій протягом серпня-вересня цього року опрацювали 20 територій ОТГ області й підготували для розгляду регіональній комісії 9438 гектарів малопродуктивних земельних ділянок, які не використовують у сільському господарстві і які доцільно передати державним лісогосподарським підприємствам для заліснення. 

Виявили, що на Полтавщині внаслідок неналежного використання, антропогенної діяльності значно погіршився стан ґрунтів, істотної шкоди завдано лісосмугам. Це проблема, тому що зелені бастіони, як називають лісосмуги, захищають ґрунти від вітрової та інших видів ерозії. Запропонували вжити конкретних невідкладних заходів для унеможливлення їх подальшого вирубування.

Департамент агропромислового розвитку відповідає й за нанесення на інтерактивну карту даних про водні об’єкти за межами населених пунктів та придатні для риборозведення. На 1 вересня їх було нанесено на карту 880 площею приблизно 8200 гектарів, це 93% загальної кількості. 

На Полтавщині 2353 водні об’єкти, із них придатних до риборозведення 1500. За межами населених пунктів 1005 водних об’єктів. На вказану дату 416 цих ставків перебували в оренді у 295 орендарів. 

За період з 20 грудня 2016 року по 1 листопада 2020-го департамент підготував для підписання, а облдержадміністрація уклала 645 додаткових угод до чинних договорів оренди в частині збільшення розмірів орендної плати та продовження терміну їхньої дії на період розроблення паспортів водних об’єктів та документації із землеустрою. 

Для збільшення надходжень у бюджети та запобігання виникненню заборгованості з орендної плати в області з орендарями постійно проводять інформаційно-претензійну роботу. Цьогоріч департамент направив 77 інформаційних листів боржникам, орендарям водних об’єктів з рекомендацією погасити заборгованість. У підсумку за рік до обласної скарбниці за користування водними об’єктами сплатили понад 690 тисяч гривень. Заборгованість зі сплати орендної плати на початок серпня становила трохи більш як 822 тисячі гривень. Департамент ініціював розроблення програми ефективного використання земельних ресурсів Полтавщини.

Слухає, а робить своє

Для вивчення фактичного стану використання земель сільськогосподарського призначення, виявлення проблемних питань у земельних відносинах в області цього року відновили діяльність груп, які спеціалізуються на проведенні аудиту в цій галузі. Аудитори виявили 11 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 360,8415 гектара, які використовують з порушеннями вимог Земельного кодексу України та Закону «Про охорону земель». Інформацію направили в головне управління Держгеокадастру в Полтавській області і внесли у план заходів державного нагляду за дотриманням земельного законодавства на третій квартал цього року.

Згідно з інформацією головного управління, на 9 вересня державні інспектори провели дев’ять заходів державного нагляду (контролю) щодо цих об’єктів на площі майже 225 гектарів і виявили 10 порушень вимог земельного законодавства на площі приблизно 69 гектарів, а саме порушення вимог статті 125 Земельного кодексу України (використання без державної реєстрації речових прав) та статті 37 Закону «Про охорону земель» (розорювання сіножатей та пасовищ). Вживають заходів для притягнення винних до відповідальності та усунення порушень. Виведення земельних ділянок з незаконного використання сприятиме оформленню та реєстрації речових прав на земельні ділянки, наповненню місцевих бюджетів.

Сергій Фролов із сумом констатував, що хоч аудит використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення триває, в області не припинили розорювати прибережні охоронні зони земель водного фонду, громадські та на схилах понад три градуси сіножаті, пасовища. Це викликає занепокоєння. Він зазначив, що нині неможливо збільшити виробництво сільськогосподарської продукції за рахунок розширення посівних площ. Цього можна досягти тільки шляхом правильного, раціонального використання кожного гектара землі на основі подальшого підвищення культури землеробства.

А ТИМ ЧАСОМ

Штрафи за самозахоплення земель збільшать у сто разів

Відповідні законопроєкти зареєстрували у Верховній Раді України. 

Змінами у КпАП штраф збільшать за: використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проєктування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильну експлуатацію, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

За самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власникові, штраф запропоновано збільшити з 3400—5100 гривень до 15 300 гривень — 34 000 гривень.