Мабуть, ще ніколи Україна так не очікувала прийняття Державного бюджету. Війна, економічна розруха, фінансова нестабільність додали стільки проблем, що знайти легкий вихід із ситуації не може ніхто. Тож і не дивно, що за таких умов держбюджетом переймаються не лише знавці цієї справи, а й пересічні громадяни. Позицію уряду перед розглядом парламентаріями у другому читанні найважливіших законопроектів взялися пояснювати одразу три ключові міністри: економіки, фінансів та соціального захисту.
На брифінгу для засобів масової інформації представники виконавчої влади вкотре намагалися довести, чому саме пропонують ті чи ті зміни. Приміром, міністр фінансів Наталія Яресько наголосила на тому, як непросто було працювати над бюджетом. Уряд постарався зберегти робочі місця, зарплати, але змушений був піти на інші непопулярні рішення.
Саме тому й сприймає критику, яка нині звучить на його адресу.
Змушені вдатися до непопулярних рішень
— У бюджеті 2015 року нам необхідно стабілізувати платіжний баланс, — заявила міністр. — Тому доводиться запроваджувати додатковий платіжний збір. Це тимчасовий захід строком на 12 місяців. Але він дуже важливий і для платіжного балансу і загалом для бюджету. Він не справлятиметься при ввезенні життєво необхідних товарів, не стосуватиметься критичного імпорту. Ми узгоджуємо кожен день ці позиції з нашими партнерами.
Однак міністр сприймає далеко не всю критику. Скажімо, звинувачення стосовно того, що уряд не створив для бюджету нової бази, вона категорично відкидає. У Бюджетному кодексі запропоновано положення, які ведуть до децентралізації влади. Робиться все для того, аби зменшити видатки на утримання апарату виконавчої влади, скоротивши його на 10%.
Відкинула Наталія Яресько й звинувачення щодо нібито великих видатків на оборону та гарантування державної безпеки. 5% ВВП на ці цілі за умов, коли країна перебуває у стані війни, цілком виправдані, переконана міністр. Інакше існування України як держави опиниться під загрозою.
— Ми не маємо морального права знизити видатки на оборону. Адже відомо: хто не хоче годувати свою армію, той годуватиме чужу, — нагадала стару істину міністр. — Держава не має права перекласти тягар війни на плечі громадян.
Та чи не найголовніший месидж, який послала міністр фінансів парламентаріям і всьому суспільству, — це необхідність ухвалити бюджет-2015 цього року. Чому це так важливо, Наталія Яресько пояснила досить просто: без цього уряд не зможе платити з 1 січня пенсії та зарплати.
Цей бюджет потрібен сьогодні, щоб ми мали сталий початок у наступному році. Щоб наші міжнародні партнери були впевнені в тому, що ми маємо наміри вже схвалені парламентом, аби стабілізувати фінансову систему в 2015 році. Тільки тоді ми зможемо сподіватися на підтримку міжнародних партнерів.
Словом, схвалити бюджет якнайшвидше потрібно для того, щоб переконати український народ, наших внутрішніх і зовнішніх інвесторів, міжнародних партнерів у тому, що вони можуть, не ризикуючи, підтримати нас у проведенні дуже жорстких реформ.
Звісно, країна може розпочати новий рік і без бюджету, фінансуючи видатки за формулою 1/12, констатувала міністр фінансів. Однак, за її словами, тоді не буде стабілізації, не буде фінансової підтримки ззовні, а отже й виходу із украй важкої ситуації.
.jpg)
Світу потрібен від нас позитив
Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус підтримав колегу в тому, що новий бюджет потрібен Україні ще цього року. Адже, на його переконання, світ дещо втомився від негативних новин, які надходять з України. Тож, мовляв, прийняття бюджету, схвалення пакета реформ і буде тим позитивним сигналом, який очікують на Заході.
— Коли це станеться, тоді можна говорити про якісь конкретні суми фінансової допомоги, — переконаний міністр. — Без реформ, без бюджету стабілізувати ситуацію буде дуже важко. Тому має бути єдність в рядах коаліції, розуміння важкості ситуації в країні і необхідність тверезої оцінки на той випадок, якщо бюджет не буде схвалений.
Очільник Мінекономрозвитку сподівається, що парламентська коаліція буде працювати заодно з урядом і робити реальні кроки на шляху реформ. У своєму відомстві міністр вже почав діяти: напередодні підписав указ про скорочення кількості департаментів та працюючих у них чиновників. Він сподівається, що цю ініціативу підтримають не лише колеги з інших міністерств, а вона пошириться й на державні структури в регіонах, в державних компаніях. Це дасть змогу істотно скоротити витрати на утримання чиновників.
— Пройшов перше читання закон про дерегуляцію, що також є хорошим сигналом для бізнес-товариства: ми рухаємося в правильному напрямку — зауважив міністр. — Усі ці контролюючі органи в 2015 році будуть скорочуватися, що позитивно вплине і на бюджет, і на інвестиційний клімат в країні.
Є певні сподівання й на зміни до закону про держзакупівлі. Пілотний проект, який триватиме півроку, дасть змогу вибудувати прозору конкурентну систему, у якій не буде місця корупції. У реформуванні державних підприємств також є порозуміння між різними міністерствами. У перших числах січня вже презентують систему поліпшення корпоративного управління в державних компаніях, після чого буде розпочато приватизацію. Адже далі так тривати не може, коли з понад трьох тисяч підприємств працюють лише 1900.
Найважче — у соціальній сфері
І хоч би якою складною була ситуація в економіці, чи не найбільше проблем у соціальній сфері, без реформування якої неможливий жодний поступ вперед. Принаймні у цьому переконаний міністр соціальної політики Павло Розенко. Щоправда, він дещо здивований тим, що жорстка дискусія розгорілася з новою силою вже після того, як основні питання узгодили в коаліційній угоді. Нічого нового у запропоновані парламенту законопроекти Кабмін не вніс. Тож, мовляв, якби не популізм, працювати можна було б набагато ефективніше.
— Подобається це комусь чи ні, але ми будемо йти на скасування певної частини пільг. Будемо посилювати адресне надання допомоги. Будемо рухатися далі, змінюючи пенсійне забезпечення, скасовувати систему спецпенсій, обмежувати пенсійні виплати прокурорам, суддям, народним депутатам… І все це відображено в тих законопроектах, які уряд вніс на розгляд Верховної Ради.
Знижуватимуть також ставку єдиного соціального внеску, реформуватимуть систему соціального страхування, що також було узгоджено з коаліцією. Тому й дивно, коли у парламенті заявляють, що вперше бачать ці норми. Але ж бюджетний процес пройшов за участю всієї коаліції! Парламентарії працювали в робочих групах з усіх напрямків і добре знають про всі новації.
— Кожна позиція особливо важливих законопроектів обговорювалася в межах робочих груп за участю всіх фракцій Верховної Ради, — нагадав Павло Розенко. — Я вважаю, що Україна в принципі запізнилася щонайменше на 10 років з проведенням реформ у соціальній сфері. Зміни, безумовно, треба було проводити раніше. Але сьогодні є для цього найкращий варіант, коли є політична воля Президента, уряду взяти на себе відповідальність за певні непопулярні кроки. І ми чекаємо такого ж кроку від народних депутатів.
Чи зроблять його парламентарії, побачимо вже у найближчі дні. Безсумнівне одне: непопулярні рішення доведеться приймати. Далі робити вигляд, що у соціальній сфері все добре і можна всіх усім забезпечувати, нічого не змінюючи, більше не можна. Адже лише в Пенсійному фонді за три останні роки дотації з держбюджету зросли на 40 млрд грн.