До редакції «Урядового кур’єра» звернувся акціонер «Укрнафти» Олег Іщів, який проживає у селі Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області. Він написав, що вже майже сім років п’ять членів його родини, у яких шахраї вкрали акції «Укрнафти», безрезультатно шукають правди в різних інстанціях.

ШКОЛА АКЦІОНЕРА

Історія міноритаріїв «Укрнафти» демонструє беззахисність дрібних власників цінних паперів та є наукою для інших

Олег та члени його сім’ї (дружина Лідія, син Андрій, донька Уляна) і мама Марія Миколаївна стали власниками цінних паперів внаслідок масової приватизації. Станом на 7 квітня 2000 р. кожен з родини, за винятком автора листа та Марії Миколаївни, мав по 34 акції «Укрнафти» (вони — по 102 акції).

Крадіжка… телефоном

Фатальним для них виявився день, коли на домашній номер Марії Миколаївни зателефонував чоловік, який представився працівником «Укрнафти» і «уточнив» паспортні дані, ідентифікаційні коди та номери свідоцтва про народження дітей. Старенька продиктувала ці відомості, а через деякий час відкрите акціонерне товариство «Фінансова компанія» «Укрнафтогаз» (реєстратор акцій АТ «Укрнафта») повідомило, що на рахунках представників сім’ї Іщів… «нуль» цінних паперів. До пошуку вкрадених акцій долучилася прокуратура Дніпровського району м. Києва. Виявилося, що 5 січня 2001 р. на підставі поданих ТОВ «Інтер-брок» документів (вони були підроблені) в реєстрі власників «Укрнафти» відбулися операції переєстрації прав власності з зареєстрованих осіб. Також представники Феміди писали, що «після розгляду справи у суді буде вирішене питання щодо законності цих операцій». У роз’ясненні №746 на ім’я О. Іщіва заступник прокурора Дніпровського району 22 вересня 2005 р. повідомив, що «після встановлення осіб, причетних до скоєння даного злочину, та при прийнятті остаточного рішення по кримінальній справі повідомлять». Але і до сьогоднішнього дня Іщіви не відають про долю своїх цінних паперів…

«Нікого не цікавить шахрайство з акціями дрібних акціонерів. Хоча нині багато говорять, що закон про акціонерні товариства та зміни до нього дозволять краще захищати права інвесторів», — обурюється у своєму листі О. Іщів.

«Захист цивільних прав та інтересів власників акцій — представників сім’ї Іщів, можливий лише в судовому порядку», — повідомили «УК» у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Тому сподіватимемося, що через деякий час наша газета зможе повідомити читачам, чим закінчилася історія поневірянь акціонерів зі Львівської області.

Остерігайтеся шахраїв!

Фондові експерти поділяють шахрайство з цінними паперами на два види: кримінальні злочини та цивільно-правові порушення прав акціонерів. У кримінальних злочинах найбільш поширеним є незаконне вилучення акцій в акціонера, прикладом якого може бути вищенаведена історія з паперами «Укрнафти». Таке вилучення може бути остаточним або на певний час. «Вилучення акцій на деякий час дозволяє здійснити певні дії щодо управління акціонерним товариством та призвести до того, що після їхнього повернення законному власнику вони не матитуть ніякої вартості, бо АТ уже буде доведено до зубожілого стану або банкрутства», — підкреслюють в Українській асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ).

Статистику цивільно-правових порушень прав акціонерів веде НКЦПФР. Проте аналітики допускають, що це лише статистика порушень, які Комісія виявила на підставі заяв акціонерів або самостійно при перевірці діяльності емітента. Враховуючи низький рівень обізнаності акціонерів (насамперед фізосіб) щодо своїх корпоративних прав, можна допустити, що це лише верхівка айсберга. Більшість пересічних українців і не здогадуються, що їхні права порушені. Цьому сприяє погіршення (для акціонерів) системи їх інформаційного забезпечення. Наприклад, унаслідок змін у законодавстві, акціонерні товариства тепер повідомляють про проведення зборів тим способом, який у них передбачений в установчих документах, а не персональним повідомленням. Тому довести, що вас не повідомили про збори, буде важко. Акціонерам залишається постійно моніторити офіційні видання, щоб не пропустити оголошення про збори.

НКЦПФР не веде окремої статистики щодо шахрайства за угодами з «блакитними фішками» (це акції, які найактивніше торгуються на біржі, лідери своєї індустрії. — «УК»), інформація щодо них міститься у загальних даних правопорушень на фондовому ринку. Водночас там завіряють, що такі операції не є основним інструментом шахрайства на фондовому ринку.

В разі незаконного позбавлення прав власності на цінні папери, відповідальність за це несуть особи, що надавали недостовірну інформацію. Реєстратор притягується до відповідальності лише, коли виступав зацікавленою стороною і його діяльність була протиправною. Наразі всі відомості від реєстраторів передаються до зберігачів інформації про право власності на цінні папери. Саме у них зберігаються усі документи, на підставі яких проводились операції. Тому у разі звернення до суду такі дані можна отримати у них.

До речі, сьогодні створення подвійного реєстру для заволодіння цінними паперами майже неможливе. За інформацією департаменту контрольно-правової роботи НКЦПФР, нині у судах залишилось лише три справи, які мають відношення до ведення подвійних реєстрів. Це стало можливим завдяки активній роботі Комісії з відстеження подібних дій та їх попередження, а також передбаченому новим Законом України «Про акціонерні товариства» існуванню акцій тільки в бездокументарній формі.

 

ДОВІДКА «УК»

Прикладом блакитних фішок в Україні є акції компаній, що оперують у загальнонаціональних масштабах і мають порівняно більшу частку акцій у вільному обігу (free float). Їхні цінні папери характеризуються більшими обсягами біржових торгів і високою ринковою капіталізацією. У число 10 блакитних фішок «Української біржі» входять акції «Укрнафти», «Донбасенерго», АТ «Мотор Січ», «Укрсоцбанку». В Америці, наприклад, блакитними фішками є акції General Electric, Coca-Cola, Motorola, Microsoft, Ford, Mcdonald’s.

КОМПЕТЕНТНО

Дмитро ЛЕОНОВ,
голова Ради Української асоціації
інвестиційного бізнесу:

— Щодо кримінальної справи, про яку йдеться у листі акціонерів «Укрнафти», тягнутися вона може дуже довго. За її наслідками на підставі рішення суду може бути зроблена віндикація (тобто повернення майна — акцій у власність законного власника. — Авт.). Проте за цей час, можливо, будуть понесені збитки у вигляді неотриманих вигод від володіння акціями, можливості їх вигідно продати, тощо, і які відшкодувати неможливо.

Тому доцільно паралельно з кримінальною справою відкрити цивільний позов щодо визнання угоди про передачу акцій новому власнику недійсною. Якщо акції не були ще перепродані від особи, на яку були неправомірно перереєстровані, вони можуть бути повернуті в порядку реституції (відновлення. — Авт.). Якщо шахраї їх перепродали, то на підставі роз’яснення Верховного Суду України та рішення суду про недійсність угоди про передачу акцій можна вимагати їхнього повернення від особи, яка ними володіє зараз. Проте з «швидкістю» в цьому напрямку акціонери вже зіткнулися.

Олег МИСЮРА,
директор департаменту
контрольно-правової роботи НКЦПФР:

— Для того щоб середньостатистичний акціонер міг уникнути різного роду шахрайства з акціями, потрібні уважність при підписанні будь-яких угод, які стосуються прав власності на цінні папери. Якщо у інвестора з’являються певні сумніви, то перед підписанням контрактів раджу звертатися за роз’ясненням до незацікавлених експертів, які зможуть надати інформацію щодо неправомірності тієї чи іншої угоди. Крім того, важливо не нехтувати своїм правом на управління товариством та брати участь у загальних зборах, а також слідкувати за регулярною інформацією емітента, звертати особливу увагу на розподіл істотних пакетів акцій, додаткового випуску акцій тощо та перевіряти інформацію про фінансових посередників, до яких звертаються за послугами (наявність ліцензії, досвіду роботи, наявність правопорушень, інші дані щодо репутації). І, передусім, бути обачливим та не вірити обіцянкам про отримання великих коштів у короткі строки.