Анексія перетворила Крим із туристської Мекки на військову базу. В умовах повної ізоляції півострова, коли кримськотатарський народ, по суті, став заручником окупаційної влади, надати повноцінний захист заарештованим українським патріотам вкрай важко. З одного боку, політичні й судові процеси в Криму — поза інформаційним простором, з іншого, зауважують фахівці, Російська Федерація на наших громадянах випробовує нові судові механізми.
Судовий розгляд справ українських заручників, яких Росія досі незаконно утримує на своїй території та в Криму, істотно відрізняється. Варто зауважити, що на півострові ситуація значно складніша. І це попри те, що жодної різниці між українськими громадянами, які перебувають на території Росії та в Криму, немає. Так відбувається, бо Україна й цивілізовані країни світу визнають Крим окупованою територією, тому на нього не розповсюджується консульська допомога. Тож якщо у справах проти українських патріотів, які розглядали на території Російської Федерації, велику підтримку надавало Міністерство закордонних справ України за допомогою своїх консульських організацій, то в Криму нічого по-дібного немає. У Криму існує інформаційний вакуум. Більшість представлених ЗМІ — російські пропагандистські радіостанції, видання тощо.
Без права на інформацію
Тому судові процеси висвітлюють однобоко й не так, як у Ростовській області.
«Про те, що відбувається у Криму, знає дуже мало людей. Більшість інформації подають російські пропагандистські новини, які свідомо її спотворюють, — зазначає Микола Полозов, адвокат заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова й Ахтема Чийгоза, а також Хайсера Джемілєва. — У Криму є специфіка. На півострові багато кримських татар, і вони виявилися заручниками ситуації, яка склалася після захоплення півострова РФ. Так, серед них є невелика кількість колабораціоністів, які погодилися служити Кремлю. Але потрібно розуміти, що ці люди не мають впливу на весь народ. І громадяни України кримськотатарського походження передовсім орієнтуються на національного лідера Мустафу Джемілєва та лідерів Медж?лісу. Тобто тих людей, які залишаються патріотами України».
Тож у складній ситуації із захистом українських патріотів у Криму Меджліс і правозахисники створюють міжнародний комітет. Його робота концентруватиметься на залученні зокрема й міжнародної допомоги для забезпечення прав людини на півострові.
«Росія цілковито відрізала Крим від можливості міжнародних моніторингів, шантажуючи світове співтовариство тим, що воно не визнає півострів частиною Федерації. Українська держава не може нічого зробити, щоб ті, хто перебуває в ув’язненні або кого переслідують у Криму за громадянську й політичну позиції, якось були захищені, — переконує народний депутат, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. — Нині разом з адвокатами та іншими громадянськими діячами обговорюємо можливість створення міжнародного правозахисного комітету. Він мав би зосередити діяльність на всіх процесах, що відбуваються в Криму і стосуються захисту прав людини. Також працював би над пошуком підтримки політиків, міжнародних правозахисних організацій щодо забезпечення прав людини на півострові, гарантування безпеки тих, хто там живе».
Люди потребують захисту
Комітет планують назвати «Крим». У діяльності він опиратиметься на Меджліс кримськотатарського народу. До нього запросять людей, які мають авторитет не лише в Україні, а й за її межами. Вони працюватимуть над тим, щоб питання забезпечення прав кримськотатарського народу й усіх, хто живе в окупованому Криму, були головними в діяльності міжнародних організацій. Особливу увагу мають приділяти пошуку механізмів врегулювання глобального конфлікту, що виник у зв’язку з нападом Росії на Україну.
«Нас турбує, що на міжнародному рівні, особливо коли йдеться про права людини, спостерігається деяка сегрегація питань кримського напряму від питань, які розглядають загалом, — додає Рефат Чубаров. — Хочемо повернути проблему прав людини в окупованому Криму в комплекс питань, які розглядають у межах взаємодії між Росією й Україною. Але передовсім потрібно, щоб люди, які живуть у Криму і яких випробовують дискримінацією та репресіями, відчули нашу допомогу. Нам потрібно бити на сполох щодо кінцевої мети окупаційної влади — максимального витіснення кримських татар із їхньої землі як людей, не лояльних до окупантів».
Микола Полозов як захисник Ахтема Чийгоза й Ільмі Умерова наголошує: Чийгоз уже понад 1,5 року перебуває під вартою. «Проти нього почався другий судовий процес, оскільки перший було припинено і справу, в якій ішлося про події 26 лютого, відправили на дорозслідування, — розповідає адвокат. — У цій справі є специфіка. Її фігурантів Росія розділила за національною ознакою. Усі підсудні — кримські татари, а всі потерпілі та свідки звинувачення російськомовні. Це жодним чином позитивно не впливає на міжнаціональні відносини на півострові. Мало того — кримських татар, які проходять у справі 26 лютого, переслідують в РФ за їхню патріотичну позицію. Адже 26 лютого 2014 року відбувалося два мітинги, один з яких сепаратистський, а інший — організований Меджлісом, де виступали за збереження Криму в складі України. Те, що відбувається, — це своєрідна політична помста російської влади Чийгозу та іншим учасникам того заходу за їхню патріотичну позицію. На жаль, російська влада випробовує різні новації в судовому процесі, щоб ускладнити доступ Чийгозу до правосуддя. Уперше в російській практиці підсудний не був присутнім у залі суду, тобто він перебував у режимі відеоконференції. Це стало можливим після ухвалення 2014 року Держдумою деяких поправок до законодавства. З огляду на те, що справа велика за об’ємом, то ймовірно, що її розгляд затягуватимуть. Але немає сумнівів, що вирок у справах українських ув’язнених очевидний».
Ще не час скасовувати санкції
Нині 14 кримських татар утримують під вартою. Їх звинувачують у нібито належності до радикальних ісламських організацій. У кожного з цих людей, а це молоді чоловіки, є сім’ї, про які потрібно дбати, адже їм дуже непросто. На думку адвоката Марка Фейгіна, санкції щодо Росії запроваджували не за Донбас, а за Крим. Тож і скасовувати їх можна, лише повернувши пів?острів до складу України.
«Має бути створено міжнародний формат щодо статусу Криму і того, що там відбувається із правами людини, — наголошує адвокат. — Зрештою ми повинні добитися, щоб у Криму припинилися репресії й громадяни, які залишилися в окупованій зоні, могли користуватися такими самими громадянськими, політичними правами, які б у них були в умовах політичної демократії, якої в Росії немає, але яка є в Україні».
Очевидно, що репресії у Криму відбуваються на тлі інформаційного вакууму. Там неможливо провести жодної конференції, моніторингу, місії тощо. Усі ініціативи й польові місії, які намагалися здійснювати правозахисні організації, — переважно з Росії, оскільки українським організаціям і активістам важко дістатися території Криму. Тож лідери кримськотатарського народу роблять усе, щоб у світі не забували про нелегку ситуацію, яка склалася з основоположними правами людини в Криму.
Ми в Google+