МОЖЕМО!
Високотехнологічна продукція чернівецького підприємства успішно завойовує ринки Європи і Росії
«Хто створює робочі місця, той робить справу державної ваги, зміцнюючи економіку та соціальну захищеність суспільства», — звучало головною тезою у Чернівцях на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці. За «круглим столом» народні депутати, представники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, міністерств, органів державної влади обговорювали практичне застосування Закону «Про зайнятість населення».
Після обміну думками професійна аудиторія фахівців з питань ринку праці побувала на чернівецькому підприємстві «Артон». «Можемо, коли хочемо», — казали поважні гості, ознайомлюючись з цехами, де забезпечена висока культура виробництва, належна техніка безпеки. Немає заборгованості з платежів до бюджетів усіх рівнів та з виплати заробітної плати, яка є однією з найвищих у промисловому секторі області.
Націлена на випуск наукоємної продукції, компанія може слугувати не просто взірцем ведення успішного й соціально відповідального бізнесу. Кожне її робоче місце з 250, створених з «нуля», працює на світовий імідж України.
У виробничих цехах найсучасніші наукові інженерні розробки знаходять практичну реалізацію. Фото надане автором
Пожежі під контроль електроніки
Колись у Чернівцях у сфері високих технологій діяло з десяток потужних заводів, науково-виробничих об’єднань. Усе завалилося водночас. Досвідчені спеціалісти, аби елементарно вижити, на стихійно виниклих базарах продавали іноземний ширвжиток або подалися на заробітки за кордон.
Але кілька інженерів чернівецького заводу «Кварц» вирішили попри все і далі працювати у рідній для них сфері електронного приладобудування. Зваживши свої можливості і проаналізувавши світові ринки, взялися за випуск сучасних систем охоронно-пожежної сигналізації. Обраний сектор діяльності, досить вузький і вельми специфічний, надавав, утім, широкі ринкові можливості і безмежний простір для творчості. Наймасовіші на ті часи сповіщувачі на теплових сенсорах вже технічно застаріли і не могли забезпечити належну пожежну безпеку. Споживач потребував сучасних приладів, які б реагували на ранні ознаки пожежі, а не лише дещо запізно на зависоку температуру повітря.
— Тоді саме зазнавали змін державні будівельні норми, Україна запроваджувала європейські стандарти пожежної безпеки, — розповідає засновник і генеральний директор «Артону» Ігор Місевич, колишній провідний інженер-конструктор уже згадуваного «Кварцу». — Але одиничні вітчизняні заводи з виробництва протипожежних систем, що залишилися, не могли технологічно переорієнтуватися до вимог часу. Одне слово, ми взялися заповнити виниклу нішу на ринку пожежної сигналізації, яку вже почали завзято захоплювати іноземні фірми...
Невдовзі фахівці новоствореного підприємства запустили у виробництво кілька модифікацій нового пожежного сповіщувача. Розроблені з урахуванням останніх досягнень у техніці цього виду, інноваційні вироби чернівецьких інженерів були якісними, а отже цілком конкурентоспроможними, що дало змогу активно увійти з ними на ринок і зайняти там гідне місце.
Ігор Місевич, керівник «Артону», демонструє численні дипломи підприємства з престижних всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Фото надане автором
Інновації як творчість
Підприємство розвивалось, поступово проходячи всі виробничі етапи — від виготовлення одиничних зразків продукції до великосерійного виробництва. Професійна команда конструкторів і технологів удосконалювала вже випробувані ринком моделі приладів пожежної сигналізації, а також створювала нові.
— Спеціалістів збирали з усіх чернівецьких заводів, і я гордий з того, що найкращі інженери-конструктори з «Кварцу», «Електронмашу», «Гравітону» знайшли у нас достойне застосування свого таланту, — каже Ігор Місевич. — Ми розуміли, що, взявши курс на розбудову інноваційної моделі виробництва, мусимо відкрити у себе щось на зразок свого НДІ і ЦКБ. Адже щоб завоювати і втримати позиції на ринку високотехнологічної продукції, пропоновані до серійного випуску розробки потрібно оновлювати кожні 5—7 років. Отож ми створили у складі підприємства потужний конструкторський відділ і тепер можемо похвалитися вагомими результатами — маємо 107 патентів на винаходи та корисні моделі України, Російської Федерації та європейських країн, а також зареєстрований Знак для товарів та послуг.
Урівні з космічним КБ
Багато років поспіль підприємство ставало переможцем Всеукраїнського конкурсу винахідників в номінації «Кращий винахід у Чернівецькій області», виборювало перемогу у всеукраїнському конкурсі на нагороду Всесвітньої організації інтелектуальної власності для підприємств з інноваційною діяльністю і у міжнародному конкурсі серед інноваційних підприємств малого та середнього бізнесу, вшанування переможців якого проходить у Женеві. А на конкурсі «Винахід-2010» в абсолютній номінації «Кращий винахід року» чернівецький «Артон» став другим в Україні після дніпропетровського ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. Янгеля».
Це було для чернівчан підкоренням своєрідної вершини — стати врівні зі всесвітньо відомим оборонно-космічним КБ! Після цього вийшли на нові виробничі горизонти, опанувавши випуск мікропроцесорної техніки для військових кораблів, низки інноваційних приладів, що використовують у своїй діяльності підрозділи МВС та МНС. «Створені вами сигнальні системи працюють на зміцнення законності, захисту прав і свобод громадян, профілактики та запобігання правопорушень», — зазначили столичні правоохоронці у своєму листі-подяці на адресу трудового колективу «Артону». Випущені тут прилади використано у переважній більшості сучасних протипожежних систем, встановлених в Україні. Причому вони мало не на порядок дешевші від закордонних аналогів. Тож щороку Україна заощаджує на них значні фінансові ресурси. А оскільки 70% продукції «Артону» прямує на експорт — це ще й валютні надходження в економіку країни і зміцнення гривні.
Під нашим захистом стратегічні об’єкти РФ
Технічні засоби від «Артону» добре зарекомендували себе у цілісних багатокомпонентних системах раннього виявлення пожеж і своєчасного реагування на аварійну ситуацію. Саме вони «охороняють» у Москві Київський і Білоруський вокзали, а ще — Саяно-Шушенську ГЕС, низку інших важливих виробничих об’єктів.
— Загалом ми здійснюємо експортні поставки у 26 країн світу, — зазначає Ігор Місевич. — У своєму сегменті продукції впевнено почуваємо себе на європейському ринку. Зараз, до прикладу, працюємо над виготовленням для Голландії, Німеччини автономних димових сповіщувачів, котрі можуть слугувати 10 років без заміни батарейок. Це наше ноу-хау, на яке ми витратили півтора року копіткої праці. Тут також джерелом живлення є батарея, але зовсім інший системний підхід, нові мікросхеми, інша напруга споживання. Це вже техніка нового покоління.
Усе на диво просто, кажуть на «Артоні»: запорука успіху продукції — її відповідність світовим стандартам якості. Втім, просто — не значить легко. Конкурентну боротьбу за ринки збуту ніхто не відміняв. «Артону» довелося набути досвіду (одразу скажемо — успішного) трирічного судового процесу щодо захисту інтелектуальної власності, ініційованого конкурентами з Росії.
Кращі виробничники — кращим студентам
— Найбільше задоволення отримуєш якраз не від перемог у престижних конкурсах чи вигідних бізнесових угод, а від того, що створюємо нові робочі місця, люди мають роботу, причому за улюбленою спеціальністю, — каже Ігор Місевич.
За 15 років діяльності на «Артоні» вдалося створити замкнений цикл виробництва, що грунтується на сучасній матеріально-технічній базі і найновітніших технологічних процесах. Отже, є все — від конструкторського бюро і комерційного відділу до дільниць з металообробки і лиття пластмас. Два роки тому це приватне підприємство уклало договір з Чернівецьким національним університетом задля вдосконалення навчально-освітньої і науково-технічної підготовки студентів у сфері інженерно-технічних знань, а також задля підготовки для себе кваліфікованих спеціалістів. Відповідно до договору, на підприємстві створено навчально-методичний центр «Академія Артон», де кращі студенти університету переймають досвід співробітників цієї науково-виробничої фірми, а потім залишаються тут працювати. Отак «Артон» виховав своїх радіоконструкторів, механіків, програмістів, обізнаних у всіх тонкощах обраної ними виробничої спеціалізації.
ПРЯМА МОВА
Михайло ПАПІЄВ,
голова Чернівецької облдержадміністрації:
— Саме завдяки таким підприємствам, як «Артон», чернівецький «Машзавод», відомий у всьому світі Інститут термоелектрики Національної академії наук України, Буковина зберегла високу концентрацію наукового, освітнього і виробничо-технічного потенціалу. Зокрема, успішно розвивається галузь електронного машинобудування, покращуючи результати реального сектору економіки краю, створюючи додаткові робочі місця та збільшуючи надходження до бюджету. Для того щоб забезпечити подальше динамічне і стійке економічне зростання регіону, принципово важливо формувати економіку, засновану на наукових, інженерно-технічних досягненнях, підтримувати інноваційний тип її розвитку. Тому наше завдання — й надалі забезпечувати сприятливі умови діяльності інноваційного бізнесу та перетворення досягнутих ним практичних результатів в основне довгострокове джерело підвищення конкурентоздатності промисловості і сфери послуг.