У багатьох випадках дозвільні документи на будівництво не передбачають експертизи споруджуваного об’єкта на відповідність Державним будівельним нормам та іншим вимогам безпеки. Грішать такими порушеннями не тільки забудовники житла, а й ті, хто зводить місця громадського харчування, — торговельні центри, ресторани і кафе.
Порушення без відповідальності
Яскравий приклад — будівництво комплексу «Східна Брама» компанією «Укркаргобуд». Забудовників позбавили ліцензії ще в березні 2012 року. А в серпні 2012-го Господарський суд Києва заборонив будівництво об’єкта. Але жодної інформації на сайті комплексу немає, а квартири в ньому продаються до сьогоднішнього дня по 8000–9000 гривень за квадратний метр. Люди продовжують купувати це житло, беручи величезні кредити в банку. Звичайно, інвестори при цьому зазнають значних збитків.
На жаль, подібні випадки недбалості в нашій країні не дивина, а сумна норма, і таких прикладів можна навести безліч. Щоб заощадити час і кошти, забудовники прагнуть якомога вигідніше для себе обійти законодавство, нехтуючи при цьому елементарними нормами безпеки. Найбільша частина порушень припадає на житлові комплекси, а це понад 60% усіх скарг, що надходять від населення. Не менш гостра й актуальна для людей і проблема безпеки громадських споруд. Приміром, у Києві десятки закладів громадського харчування працюють без дозволу на введення в експлуатацію. Ніхто навіть не знає, чи безпечні вони для відвідувачів і персоналу.
Схема «легалізації»
Як вдається обійти потрібні дозволи? Найпоширеніший варіант, коли забудовник отримує дозвіл на будівництво за декларативним принципом. А в декларації занижує категорію складності, наприклад, з п’ятої до третьої. В разі небезпеки для життя майбутніх власників квартир і виявлення порушень декларацію про будівництво може бути відкликано. А будівництво – зупинене на невизначений період або доти, доки забудовник не усуне порушення і не виплатить штрафи.
Та якщо забудовник починає активну піар-кампанію і намагається довести свою правоту, судиться з державою і паралельно завершує будівництво, у нього неминуче виникнуть проблеми зі здачею об’єкта в експлуатацію. Терміни введення затягуються на рік, два, три, а покупець, який узяв кредит на майбутнє житло, не може оформити право власності, витрачаючи гроші на житло, яке вимушений орендувати, поки не закінчиться зведення власного. Та самому забудовнику байдуже, — свої гроші він отримав.
Суди не допоможуть
Річ у тім, що чинне законодавство знімає із забудовника відповідальність за подібні правопорушення. Так, уже нині в судах перебувають цілі томи справ про правопорушення забудовників, розпочатих за ініціативою не багатьох контролюючих держорганів, що ще існують, – вони намагалися відстояти інтереси простих громадян, а не забудовників. Однак усі ці наміри не давали результату, позаяк самі суди, починаючи від маленького районного і закінчуючи вищим господарським, не ухвалювали рішень на користь тих, хто ініціював рейди по будівництвах.
— По-перше, хочеться сказати, що нормативна база, яка регулює в нашій країні будівельну галузь, досить слабка і неконкретна. Процес сертифікації тільки вдосконалюється, дуже мало державних стандартів приведено до європейських норм, на міжнародний рівень. На превеликий жаль, тільки деякі будівельні компанії України мають ліцензії на проведення робіт поза межами нашої держави, — зауважує Геннадій Пампуха, адвокат, член Ради директорів Конфедерації будівельників України. — А по-друге, щодо змін до чинного законодавства: я вважаю, що потрібно конкретизувати і посилити державні стандарти. Нехай краще буде менше компаній, але вони відповідатимуть за надані об’єкти. Адже не варто забувати, що катастрофи на будівництві, в будинках, місцях громадського харчування тягнуть за собою проблеми, пов’язані з життям і здоров’ям людини, яка є найвищою соціальною цінністю відповідно до статті 3 Конституції України.
Потрібна спеціальна поліція
Ще 2008 року уряд планував створити так звану Державну будівельну поліцію як дієвий механізм боротьби проти самовільних будівельних робіт. Планувалося, що будівельні поліцейські зможуть, зокрема, встановлювати особи забудовників-порушників і оформляти документацію про притягнення порушника до відповідальності. Втім, цю ідею підтримували далеко не всі чиновники й силовики. Зокрема замість нової служби пропонували поліпшити роботу інспекторів Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). Через три роки тему створення державної поліції з будівництва порушував колишній міністр регіонального розвитку та будівництва Василь Куйбіда.
«На жаль, на сьогодні існує дуже багато фактів незаконного будівництва, і багато з них свідчать, що недобросовісні будівельники ще й виграють: вони будують об’єкти, не маючи дозвільної документації, а потім узаконюють такі споруди рішенням суду. Так не повинно бути», — заявляв Куйбіда.
Але далі розмов справа так і не зрушилася. Дискусії про необхідність створення будівельної поліції точаться і по сьогоднішній день, та всі розуміють, що певним людям не вигідно, щоб така структура з’явилася. Тож нинішній закон діє суто в інтересах бізнесу. А той, у свою чергу, не просто виявився не готовим працювати чесно, а по суті на 90% знімає контроль над забудовником. І якщо негайно не змінити «правила гри» у цій сфері, відповідним чином оновивши законодавство, від такого свавілля ми не врятуємося.