"«Брехоноїди» з Кремля"

Павло КУЩ
30 грудня 2014

У багатющій історії України були різні періоди: успішні, не дуже і зовсім трагічні. Але, схоже, за весь час, відколи на цій землі почали селитися люди, ще ніколи ні країна, ні її жителі не потерпали від такої агресивної, брутальної, цинічної і підступної брехні, лавини якої віднедавна невпинно вивергає дезінформаційний Везувій на території Кремля. Навіть складається враження, що проти українців ополчилися не «царьки» сусіднього народу, а злі прибульці із чужої планети, скажімо, Янхерб. У цьому разі, можливо, оте активне поширення неправди пояснюється фізіологічними особливостями організмів міжпланетних зайд? Бо про щось подібне згадує й народна мудрість: «Як не брехне, то й не дихне». Принаймні тоді все стає на свої місця.

Оскільки лиха Янхерб розташована дуже далеко від Землі й України, чужинці зовсім втратили зв’язок із реальністю, а тому верзуть таке, що й на голову не налізе. Залишається тільки поспівчувати їм, делікатно уточнити дещо і розповісти про справжній стан справ. Приміром недавно «брехоноїди» спробували нажахати вигадкою про снігурів: мовляв, запорізьких дітей вчать знищувати цих птахів із червоною грудкою. Тут потрібні уточнення. Оскільки я виріс у Запорізькому краї, можу засвідчити: зустріти тут снігурів можна так само рідко, як почути правду на окремих російських телеканалах. Тобто здебільшого неможливо. А тому, мабуть, надалі нехай брешуть правдивіше: малі «орнітологи» спеціально вирушають до інших регіонів, де й полюють на птахів. І не вбивають пернатих, а просто перефарбовують їх у синьо-жовті кольори. Як і всіх інших птахів, а заодно й курей і півнів із донедавна червоними гребенями.

Йдемо далі. А чому це згадують тільки нещасних снігурів? Спробуйте зараз відшукати бодай одного ведмедя в запорізьких степах! Скажу по секрету: вже немає жодного. Бо, оскільки клишоногі є неофіційним символом сусідньої країни, «Правий сектор» їх усіх виловив і депортував. Залишилося, щоправда, кілька «мишків» у звіринцях, але вони, бідолахи, тепер самі на себе не схожі — їх також перефарбували у синьо-жовтий колір. Щоб знали!.. Втім, теревені про горопашних представників фауни в Україні, погодьтеся, свідчать про «кризу жанру» в макітрах наших брехливих недругів. Невже бракує клепки вигадати про нас щось більш компрометуюче? Хоча існує безліч версій того, чим можна ще дужче вразити наївну публіку. Приміром, зробити кілька таких сюжетів: українці з наступного року відмовляються від Дніпра. Як чому? Позаяк славетна ріка бере свій початок на території Росії, досить вживати москальську воду і славити Славуту у віршах і піснях! Їй-бо, пора зліпити репортаж із того місця на кордоні, де ось-ось злі «бендерівці» із батогами в руках змушуватимуть усіх російськомовних українців насипати височенну дамбу і рити канал, аби пустити Дніпро в обхід України.

До речі, про «бендерівців», яких відірвані від реальності зайди при владі навіть назвати правильно не ладні. Готова свіжа топ-новина, і, безсумнівно, вона втішить тих, на кого й розраховані подібні нісенітниці. Готові? Так-от: 2015-го Київ уже не буде столицею держави. Бо місто підмочило свою репутацію відомим статусом «матері-героїні» нормальних дітей та «міст російських». Куди переїде нова столиця? Звісно, в Західну Україну, де у січні відбудеться презентація перейменованого міста, що надалі зватиметься Степанкт-Бендербург. А потім разючі зміни торкнуться орфографії української мови: вже вирішено назавжди відмовитися від вживання всіх слів, що починаються на «рос». Точніше, ці три літери замінять на «укр». Уявляєте? Річка Рось стане Укрь, Росія — Укрія, росіянин — укріянин. Навіть звичайнісінька свіжа роса стане укра, рослина — укрлина, ні в чому невинна росомаха – укромаха, а смачний ростбіф — укртбіф… Жах!

Гіркий сміх сміхом, але до брутального розпалювання міжнаціональної ворожнечі наші недруги вже залучають не тільки штатних наймитів із підконтрольних засобів масової дезінформації, а й самодіяльних брехунів. Таке враження, що ініціюється всенародний ганебний конкурс: «Бреши з нами! Бреши, як ми! Бреши більше за нас!» Причому головний приз переможцеві можна вручати не щороку, а щодня. Бо не минає й доби, аби не вигулькнула чергова потворна нісенітниця про Україну, головна мета якої — зробити українців лютими ворогами в очах пересічних росіян, із якими ми жили і хочемо жити в мирі. Причому неадекватні персони, які підло розпочали сіяти ненависть між сусідськими народами, геть позбавлені інстинкту самозбереження. Адже, перебуваючи біля підніжжя діючого дезінформаційного Везувію, вони просто приречені потерпіти від спровокованого ними викиду лавин брехні. А сусідські народи тоді тільки зітхнуть із полегшенням. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua