Сильна армія — гарантія незалежності держави. Тому українська влада докладає всіх зусиль, щоб боєздатність нашого війська постійно зростала. Так, у Збройних силах почалося масове переозброєння підрозділів на вітчизняні протитанкові ракетні комплекси «Стугна-П» і «Корсар». Армії вже постачають 300-мм реактивні керовані снаряди «Вільха». Прийнято на озброєння й розпочато постачання війську таких боєприпасів вітчизняного виробництва, як снайперські патрони, 40-мм гранатометні постріли для підствольних та автоматичних гранатометів, 152-мм боєприпаси до артилерійських систем. Про це на брифінгу повідомив начальник озброєння ЗСУ генерал-майор Микола Шевцов, інформуючи ЗМІ про стан забезпечення армії озброєнням та військовою технікою.

За його словами, рівень укомплектованості армії основними зразками озброєння та військової техніки становить 85%, а військових частин, залучених до проведення операції Об’єднаних сил, — 99%. Це підсумок того, що впродовж 2014—2018 років проведено великий обсяг роботи в частині відновлення боєздатності озброєння та військової техніки як за рахунок ремонту, так і за рахунок постачання нового модернізованого озброєння й військової техніки та створення майже з нуля системи технічного забезпечення військ на всіх рівнях. Задля підтримання запасів ракет у належному стані відновлено роботу восьми цехів зберігання й ремонту ракет і боєприпасів, відремонтовано майже 37 тисяч тонн останніх.

Постала з руїни

Микола Шевцов зауважив, що 2014 року, з початку приведення озброєння та військової техніки (далі — ОВТ) до боєздатного стану з’ясувалося, що звітні показники справності, які на той час вказували на рівні 88% наявного ОВТ, не підтвердилися і були значно завищені, повідомляє УНІАН. Фактичний рівень справності виявився на 40—45% нижчим, ніж заявляли. Зокрема майже 50% зразків потребували додаткового технічного обслуговування й поточного ремонту через фізичне старіння, руйнування систем електроживлення та інших систем озброєння та військової техніки. У центрі обліку надлишкового майна Збройних сил для реалізації на експорт перебувало понад 10 тисяч основних зразків ОВТ: сотні танків, БМП, артилерійських систем та зенітно-ракетних комплексів (далі — ЗРК).

«У березні-квітні 2014-го в механізованих бригадах були готові виконувати завдання лише по одному батальйону або по одній ротній тактичній групі. Упродовж 2014—2018 років у Збройних силах сформовано 16 бойових бригад, збільшено чисельність наявних бригад, що підвищило потребу в озброєнні та військовій техніці на понад 10 тисяч одиниць. За рахунок вилучення ОВТ з центру надлишкового майна до ЗСУ повернуто понад 10 тисяч зразків, серед них ЗРК, танки, БМП, самохідні артилерійські установки, зокрема калібру 152 мм, протитанкові ракетні комплекси. Їх повністю відновлено силами ремонтних органів і підприємств оборонно-промислового комплексу.

За п’ять років лише підприємства ОПК капітально відремонтували близько 5,5 тисячі одиниць озброєння та військової техніки й понад 12,5 тисячі вузлів та агрегатів — двигунів, трансмісій тощо. Крім того, за державним оборонним замовленням до військових частин надійшло понад 4 тисячі одиниць основних зразків ОВТ і понад мільйон одиниць інших приладів і засобів ураження. Освоєно середній ремонт майже 20 зразків озброєнь і військової техніки, зокрема усіх артилерійських систем, капітальний ремонт блоків, вузлів, агрегатів до окремих зразків», — зазначив начальник озброєння ЗСУ.

Микола Шевцов поінформував, що Сполучені Штати Америки й інші міжнародні партнери у 2014—2018 роках передали Україні понад 400 одиниць зброї та військової техніки й ще понад 9,5 тисячі інших приладів і техніки в межах надання матеріально-технічної допомоги.

Є й чимало проблем

Проте, як підкреслює начальник озброєння ЗСУ, є проблеми з постачанням деяких запчастин, деталей та агрегатів до військової техніки. «Йдеться про ті, що виготовляють у Росії. Серед них — прилади надвисокої частоти, комплектуючі до бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків Т-72, зенітних ракетних комплексів, гелікоптерів і літаків. Найкритичніша номенклатура — лопаті несучих гвинтів гелікоптерів і запчастин до літаків. Потрібно вирішувати питання забезпечення виробничої діяльності запасними частинами та агрегатами вітчизняних виробників», — каже він.

Серед проблем, яку поступово розв’язують, — зберігання боєприпасів на відкритих майданчиках. «Після надзвичайних ситуацій на арсеналах серед пріоритетів опинилося будівництво захищених залізобетонних сховищ для укриття боєзапасу (нині потреба становить 330 таких сховищ). Упродовж 1991—2014 років 50% боєприпасів зберігали на відкритих майданчиках, і жодного сховища за цей період збудовано не було. Задля збереження боєзапасу проведено значну роботу з розосередження боєприпасів, їх укриття й евакуації. За 2014—2018 роки перевезено між арсеналами, базами та складами для розосередження й евакуації, зокрема з Лівобережної України, 326 тисяч тонн боєприпасів, а це понад сотня військових ешелонів. Тобто переміщено приблизно чотири арсенали зберігання боєзапасу, що дало змогу зберегти частину боєприпасів, які були на арсеналах, де виникли надзвичайні події.

Крім того, з 2014 року лише на самих арсеналах переміщено 178 тисяч тонн ракет і боєприпасів. Це дало змогу укрити 100% ракетних снарядів і реактивних систем залпового вогню й дефіцитні номенклатури. Цьогоріч робота триває. З початку 2019-го вже переміщено понад 30 тисяч тонн боєприпасів та інших засобів ураження», — резюмував Микола Шевцов.