Рейдерство, незважаючи на всі спроби боротьби з ним, надалі триває і завдає бізнесу чималої шкоди. Ось тільки методи грабіжників змінилися: якщо раніше просто нападали на підприємство і силоміць його захоплювали, то тепер більшого поширення набуло так зване реєстраційне рейдерство. Це захоплення об’єкта підприємництва, його нерухомості та активів за допомогою протизаконного втручання в державні реєстри. Тобто нечистий на руку реєстратор просто спотворює у реєстрах відомості про права власності — і все, вчорашній власник сьогодні вже не власник. 

Хижаки та їхні жертви

Особливо часто такий метод застосовують щодо сільськогосподарських підприємств. Тут подекуди складається доволі цікава ситуація: шахрайським шляхом (наприклад, посилаючись на рішення суду, якого насправді не існує) землю підприємства оформлюють на сторонню людину, а власника про це не повідомляють. Аграрій, не підозрюючи лихого, обробляє землю, сіє, вирощує урожай, а коли доходить до жнив — все, зась, земля не твоя, отже й урожай не твій. І ще подякуй, що не притягнули до суду за самовільний обробіток чужої ділянки. Зазвичай рейдерів цікавить саме урожай, а не аграрне підприємство, адже якщо залишити його за собою, то доведеться самим орати й сіяти, а так швиденько зібрав, продав і втік. 

Особливо часто, на думку експертів, від таких дій потерпають малі та середні підприємства, віддалені від влади, не мають політичного впливу на неї та коштів, аби підмазати кого треба і виправити ситуацію на свою користь. Прикро таке казати, але це більш дієвий спосіб протидії рейдерам, ніж законний шлях. Адже суди можуть розглядати справи про рейдерство майже нескінченний час, особливо якщо за діями рейдерів стоять впливові особи. А найчастіше так і буває. Крім того, слідчі поліції не мають доступу до реєстрів прав власності й не вимагають цього, а колегія Мін’юсту, яка мала б реагувати на протизаконні перереєстрації прав власності, не має права оскаржити їх. 

Як протидіяти?

Щоправда, трохи ускладнив діяльність рейдерів розроблений з ініціативи Мін’юсту за участі експертів Офісу ефективного регулювання (BRDO) і ухвалений 2019 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» (нагадаємо: BRDO — це міжнародна неурядова й неприбуткова організація, створена 2015 року для допомоги уряду у проведенні економічних реформ і фінансована міжнародними донорами, зокрема ЄС). Та певний простір для рейдерської діяльності все-таки залишається. Через це страждає стан захисту прав власності в державі, а відповідно погіршується бізнес-клімат та інвестиційна привабливість України, наголошує виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань. Прямими причинами подальшого існування реєстраційного рейдерства експерти BRDO називають прогалини в законодавстві та брак деяких необхідних функцій у програмному забезпеченні державних реєстрів.

Тож Офіс ефективного регулювання задля забезпечення цієї мети днями презентував дорожню карту запобігання реєстраційному рейдерству. Вона передбачає за два роки усунути вже наявні ризики в реєстраційній царині та запобігти утворенню нових. 

Провідний економіст Світового банку, керівник проєкту «Підтримка прозорого управління земельними відносинами в Україні» Клаус Дайнінгер зауважив на сприянні у реалізації цих планів Міністерства юстиції України. Адже саме це міністерство відповідальне за боротьбу з рейдерством, але має замало інструментів для цього. Та це не означає, що їх і не може бути. 

Є пропозиції

Юрист BRDO Тимур Михайлов нагадує: після ухвалення згаданого закону у 2020—2021 роках кількість випадків рейдерства скоротилася завдяки впровадженню так званої двофакторної авторизації попередньо акредитованих суб’єктів. Для подальшого зниження рівня рейдерської загрози слід модернізувати реєстр нерухомості та корпоративний реєстр реєстраторів, увівши до них підсистеми управління ризиками. 

Так, у програмне забезпечення електронних реєстраційних дій необхідно ввести так звані покрокові сценарії. Тобто для здійснення будь-якої реєстраційної дії слід буде завантажити документи, необхідні для вчинення такої дії, за певним переліком. Без таких додатків дію не буде завершено і перейти на наступний крок стане неможливо. Але для цього слід виробити й затвердити стандартні переліки документів для всіх дій, здійснюваних з реєстром нерухомості та корпоративним реєстром.

Запропоновано запровадити процедуру, яку розробники дорожньої карти назвали «друга рука» або «подвійна перевірка». Ідеться про  додаткову перевірку тих операцій, де виникає ризик рейдерства, іншим реєстратором, обраним випадково. У тому самому програмному забезпеченні варто запровадити автоматичний моніторинг найбільш ризикових реєстраційних дій (зміна власника тощо). 

І це ще не все. Як ми вже зазначали, власник землі часто не знає, що на його право власності здійснено рейдерську атаку, отже не вживає вчасних заходів протидії. Тому вкрай необхідно створити електронний кабінет власника землі на програмному забезпеченні Державного реєстру речових прав та в додатку «Дія». Цей додаток має автоматично повідомляти власника землі про зміни в реєстрації земельної ділянки, вчинені без його відома, з можливістю або  дати згоду на певну операцію, або заблокувати її. Така новація дуже ускладнить злочинну діяльність реєстраторів-шахраїв. 

Що для цього треба

Передовсім, як наголосив заступник міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Сергій Орлов, — об’єднати та узгодити інформацію з наявних реєстрів, зокрема Державного реєстру речових прав, Державної податкової служби, Державної міграційної служби тощо, задля усунення неточностей та різночитань. У довідниках об’єктів нерухомого майна мають з’явитися два окремі типи: земельна ділянка та об’єкт будівництва. 

У разі вчинення реєстраційних дій щодо першого типу система вимагатиме запит до Державного земельного кадастру, а стосовно другого — до Єдиної державної системи у сфері будівництва. На думку заступника міністра, слід невідкладно запровадити систему електронного нотаріату і відповідно до пропонованих заходів внести необхідні зміни до законодавства. 

Слід надати Мін’юсту право тимчасово, доки діє інститут адміністративного оскарження, скасовувати ланцюг реєстраційних дій, якщо першу реєстраційну дію вчинено поза волею власника або іншої уповноваженої особи. Зазвичай після протизаконного захоплення чужого нерухомого майна внаслідок першої реєстраційної дії відбувається ланцюг інших дій (перереєстрацій), що мають цілковито законний вигляд. Мін’юст скасувати їх з формальної точки зору не може, хоч фактично це не що інше, як перепродаж краденого. Тож таке право слід йому надати. 

На думку авторів дорожньої карти, таке право істотно збільшить імовірність повернення майна, тож значна частка зловмисників відмовиться від шахрайських планів через збільшення ризиків невдалого рейдерського захоплення. Адже підкуп нечистих на руку реєстраторів коштує недешево, а ризик того, що гроші на хабарі витрачено марно, може виявитися великим.

Слід зміцнити законодавчу базу стосовно захисту прав власності, яка нині слабка через неодноразову зміну законодавства та правових позицій Верховного Суду. Такі способи подолання реєстраційного рейдерства можуть бути ефективними, якщо вдало й послідовно їх реалізувати.