Перед українською владою на порядку денному гостро стоїть питання реформування однієї з ключових галузей господарства — будівництва. Для чого таке потрібно? Чого чекати гравцям ринку від нововведень? У цьому питанні й намагався розібратися «УК».
Не вихлюпнути б з водою дитину
І будівельні компанії, і пересічні громадяни чекають істотних змін на цьому ринку. Як заявив нещодавно віце-прем’єр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, в 2015 році переглянуть будівельні норми, які нам дісталися у спадок від СРСР. Хоча, як запевнила кореспондента «УК» адвокат юридичної фірми «Василь Кисіль та партнери» Наталія Доценко-Білоус, потрібно під час цього процесу «не вихлюпнути б з водою дитину». «Уже й так чинні норми, які, з одного боку, дуже смішні, а з другого — небезпечні для людей. Уже кілька років поспіль право на зведення будинків 1—3 категорії надають практично всім — навіть тим, хто не має спеціальної будівельної освіти (таким бізнесменам дозволено споруджувати будинки до 5 поверхів). Яка якість цих помешкань — ні для кого не секрет. І таке злочинне «спрощення» або навіть у більших масштабах мають намір практикувати й надалі», — зазначає вона.
Слід додати, що «УК» неодноразово висвітлював цю тему, і на наших шпальтах виступали відомі не лише на всю Україну, а й у світі архітектори та проектувальники, які застерігали владу всіх рівнів, що подібного робити не можна. Треба сказати, що всі ці застереження не почуті.
Ще більше викликає занепокоєння те, що компанії-забудовники оголошують, що саме 2015-й стане роком масового зведення економ-житла, яке характеризуватиметься як низькою ціною, так і, відповідно, невисокою якістю. Однак останнє фахівці галузі заперечують.
Так, нещодавно директор проектної компанії «АІММ-Груп» Анна Іскіедро заявила, що за умови правильного проектування, якісного зведення, позиціонування такого житлового об’єкта забудовник може розраховувати на повернення вкладених коштів та отримання прибутку протягом півтора-трьох років. Отже, ключові слова експерта — якісне зведення.
Упевніться в якості самі
Проте Наталія Доценко-Білоус не впевнена, що економ-житло за умов падіння економіки, девальвації національної валюти буде якісним. За її словами, як і раніше, компанія-забудовник і тепер поспішатиме здати в експлуатацію свої «дітища», не надаючи особливої уваги якості.
У цьому міг особисто впевнитися кореспондент «УК», коли оглядав житло, що будують в одному із сіл у передмісті столиці. До речі, цей населений пункт вже можна назвати елітним. Тут ціни на двокімнатні квартири хорошого планування та метражу (до 70 кв. метрів) сягають 35—37 тисяч доларів. Звісно, за такі гроші купити квартиру на вторинному ринку у передмісті Києва просто неможливо.
Упав у вічі й матеріал, з якого споруджували житло. Це був газобетон. Звісно, продавець, який показував квартири, щосили розхвалював цей матеріал, адже йому треба збути товар. Перше, на що довелося звернути увагу, — частково зруйновані дощем (змиті) або надщерблені газобетонні блоки, які вже лежали у кладці. Навіть за цієї одної причини жити в такому помешканні не хочеться. Так, цей матеріал справді має хорошу теплоізоляційність та вирізняється дешевизною, проте компанії-забудовники, які використовують його, ніколи не розкажуть не дуже компетентній у цьому питанні людині всю правду.
Отож, зменшення контролю над процесами проектування та будівництва державними органами, та ще за умов нашої суцільної бідноти, коли компанії-забудовники мають великий зиск, зводячи та продаючи квартири з вищеназваних будматеріалів, передчасне та шкідливе.
Ще одне важливе питання в галузі будівництва — проведення зонування територій, яке також може масово розпочатися в 2015 році. Президент Конфедерації забудовників України Лев Парцхаладзе навіть заявив, що проситиме допомогти йому в цьому міністра. За розрахунками Парцхаладзе, приміром для Києва, треба невелика сума — 30—50 мільйонів гривень. Експерт пояснює: якщо така карта буде у чиновників, то вони зможуть наносити туди місце для потенційних будівель, а також надавати дозволи для спорудження.
Наталя Доценко-Білоус зазначає, що на проведення зонування протягом останніх 5 років було витрачено чимало коштів, але віз і нині там. Вона впевнена в тому, що, можливо, й не треба займатися таким глобальним зонуванням, а просто під кожний окремий проект розробляти якісне містобудівне обгрунтування.
Тож питань у галузі містобудування та зведення житла, напевно, набагато більше, ніж відповідей на них. Найближчим часом планують ухвалити не один законопроект, що регулюватиме будівельну галузь, і сподіватимемося, що всі ці документи пройдуть громадські слухання.