У Закарпатській області торік відновили 280 кілометрів доріг державного значення за стандартами якості. Використали понад 5 мільярдів гривень — небувалі порівняно з усіма попередніми роками кошти. Чого сподіватися від дорожньої галузі 2021 року і що слід зробити, щоб край за Карпатами міг відповідати своєму статусу західних воріт країни, розповідає «Урядовому кур’єру» начальник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області Борис ВОЛОВИК.

Три державні дороги — під ключ

— Борисе Борисовичу, як потрапили сюди на роботу? Адже працювали до минулого року в столиці.

— Після зміни очільника Укравтодору новий його керівник запропонував мені на вибір три області, щоб очолив у них структурний підрозділ. Обрав Закарпатську. Чому? Звідси родом моя дружина, і сюди останні 35 років від часу нашого одруження щороку приїжджав хоч на тиждень. Відпочивав і знайомився із краєм, який можна вивчати до глибин і все ще залишається багато непізнаного.

— Наша газета вже писала про торішні досягнення очолюваної вами служби. А чого чекаєте від року нинішнього?

— Для мене дуже важливо чітко розуміти й додержуватися пріоритетів. Хочемо насамперед завершити три дороги державного значення: Н-13 Ужгород — перевал Ужок, Р-21 Долина — Хуст і Н-09 з Мукачева до Ясіні на кордоні з Івано-Франківською областю. Усі тендери вже відбулися, визначено підрядників, і нам залишається забезпечити безперебійне фінансування, контроль.

— Відомо, що частина доріг, які підлягають ремонту, входитиме в Мале карпатське коло.

— Завдання — відремонтувати частину міжнародної автомагістралі М-06 Київ — Чоп, яку охоплює це коло. Тоді з’єднаємо найкоротшим шляхом три області: Львівську, Закарпатську й Івано-Франківську. Мале карпатське коло має стати улюбленим маршрутом для вітчизняних і закордонних мандрівників. Даватимемо на відремонтований шлях 10-річну гарантію надійності.

— Восени було повністю здано дорогу від Нижніх Воріт до Міжгір’я Т-07-18, яка дуже важлива для туризму. Але якщо їхати далі до Національного природного парку «Синевир» та озера, то до чого готуватися туристам?

— Дорога до НПП «Синевир» перебуває в задовільному стані. Там торік поклали тонкошар на 5 кілометрах і зробили поверхневе покриття на 3-кілометровому відрізку. Ліквідували п’ять аварійних ділянок, і залишилося єдине вузьке місце: підпірна стінка завдовжки 160 метрів. Воно створює загрозу через протікання, адже поряд потічок, який у разі повені може зруйнувати дорогу.

— Які ще вузькі місця на дорогах потребують втручання?

— Для прикладу назву автодорогу територіального значення від міста Перечина до Сваляви. Найскладніший відрізок на ній гірський перевал Оленівський уже вкрили нижнім шаром на двох із половиною кілометрах. Швидкість подальшого ремонту залежить від темпів фінансування, але ця ділянка не знала ремонту щонайменше протягом трьох десятиліть. Тепер нарешті автомобілісти матимуть дуже зручний і найкоротший проїзд із Перечина й Ужгорода до населених пунктів Свалявщини з виїздом на трасу до Львова.

До КПП — зі зручностями

— Роками тривають розмови про будівництво об’їзного шляху довкола Берегового, але воно ніяк не зрушить із місця.

— Домовленості про дорогу, яка дуже важлива, бо веде до кордону й оминає центр міста, виходять на фінішну пряму. Споруджуватимуть її за кошти безвідсоткового кредиту, який надає Угорщина. Попередньо вся сума становить 50 мільйонів євро. Будуть задіяні наші підрядники. Це майже 10 кілометрів нового автошляху, який поєднає міжнародну автотрасу М-3 в Угорщині та М-06 Київ — Чоп. Вдасться розвантажити автомобільний контрольно-пропускний пункт «Тиса». Цей КПП у Чопі пропускатиме лише легковий автотранспорт, що дасть змогу позбутися величезних черг.

— Будівництво доріг на Закарпатті має особливості?

— Такої кількості інженерних споруд на автошляхах, як тут, нема ніде. На кожні десять кілометрів у котромусь з регіонів припадає в середньому міст або труба, а на Закарпатті — понад півтора десятка таких об’єктів. Дуже різняться температурні режими, рельєфи місцевості, водний баланс. Не раз був свідком, як маленький потічок під час повені перетворюється на бурхливу ріку і змиває дорожнє покриття, спричиняє зсуви, зносить мости. А це додаткові витрати, ускладнення робіт.

Згадаю ще про мости. Торік ми ввели в дію важливий для міжобласного сполучення міст у селищі Буштино: новий замість старого, який проіснував понад 70 років. Цього року запланували відремонтувати два стратегічні мости: у селищі Тересва та селі Лазещина. Проєктну документацію вже завершуємо.

Беремо під опіку окремі обласні дороги

— Які є перспективи поліпшення доріг обласного значення?

— Ці автошляхи теж дуже важливі і для туризму, і для зручності автотранспортних перевезень. Серед них Свалява — Липча, Іршава — Довге, Колочава — Буштино та Пилипець — Нижній Студений. Вони на балансі області — служби місцевих доріг і, як ішлося на останній нараді в облдержадміністрації, їх відремонтують цього року. Якщо це вдасться, то до гірськолижного курорту Славське на Львівщині потраплятимемо за 20—30 хвилин.

Область хотіла б віддати нам ще частину місцевих доріг, але вважаємо, що спочатку треба доводити до ладу міжнародні.

І все-таки цього року беремо на баланс дві обласні дороги, щоб навести порядок. Це обхід Мукачева й автошлях від села Підполоззя до села Ужок на межі Закарпатської та Львівської областей. Цей шлях ніколи не мав асфальтового покриття, а був просто напрямком. А коли стане повноцінною дорогою, то від села Нижні Ворота на трасі Київ — Чоп до Ужка можна буде потрапляти за пів години. Замість об’їзду 160 доведеться долати всього 40 кілометрів. Природа там чудова, тож Закарпаття отримає ще один імпульс для розвитку туризму. Не забуваймо й про користь для збереження довкілля.

— Яка загальна довжина доріг, що на балансі Служби автомобільних доріг?

— 926 кілометрів. Одна з найважливіших — М-06 Київ — Чоп. Її у межах Закарпаття востаннє капітально ремонтували 2003 року. Вона пролягає до кордону, і стан її не всюди добрий, проте ще рік перебуватиме в нинішньому стані.

— Які ще є можливості вдосконалення мережі автошляхів?

— У Берегівському районі вони ведуть до контрольно-пропускних пунктів. Тож маємо на меті капітально відремонтувати дороги між містами Берегове, Виноградів та населеними пунктами Велика Добронь, Косино і Яноші. Приблизно через місяць завершимо проєктування автодороги від Берегового до Мукачева.

— Як справи з технічною забезпеченістю ремонтів?

— Підрядники, яких залучаємо, мають потужну сучасну техніку. Але проблема те, що в області немає потужного заводу з виробництва асфальту. Підрядники, які працюють із нашою службою, використовують власні заводи, але це не вирішує нагальної потреби мати в регіоні власне підприємство із сучасними технологіями. Ті, що належать Закарпатському облавтодору у складі ДАК «Автомобільні дороги України», технологічно й морально давно застаріли.

Правил дорожнього руху ніхто не скасував

— Що роблять для збереження доріг?

— Найближчим часом в області буде введено в дію два сучасні комплекси системи зважування в русі. Завдяки високоточним датчикам та камерам машини зважуватимуть під час руху, фіксуватимуть їхні габарити та номери. Усі дані передають уповноваженому органу Укртрансбезпеки. Якщо транспортний засіб порушив вагові норми, слід приймати рішення про накладання штрафних санкцій, їх розмір тощо.

В області є три звичайні вагові комплекси, які перебувають на балансі Укртрансбезпеки. Ця структура повинна контролювати весь процес і нести відповідальність.

— Що ще важливо для підтримання доріг у належному стані?

— Відповідаючи на такі запитання, я звик казати, що правил дорожнього руху ніхто не скасував. Якщо їдеш 80—90 кілометрів за годину, то ризик аварій зменшується в рази, ніж коли рухаєшся зі швидкістю 120 кілометрів за годину і більше. Це зрештою позначається на збереженні покриття дороги і всієї інфраструктури.

— А ви як їздите?

— Не перевищую швидкості, про яку щойно говорив. Утратив інтерес до великих швидкостей із тієї простої причини, що звик насолоджуватися довколишньою природою.

— Які завдання найважливіші для служби 2021-го?

— Міжнародні дороги у пріоритеті всієї держави, і в нас так само. Торік Закарпаття отримало фінансування, як ніколи. Але не переоцінюватимемо зробленого, бо вважаю, це приблизно 30% того, що ще потрібно. Якщо збережемо нинішні темпи і на наступні два роки, то доведемо дороги державного значення до справді європейського рівня. Тож збільшаться доходи від транзиту, а люди — мільйони автомобілістів, які їдуть в область на відпочинок чи прямують за кордон, — будуть задоволені. У світі дороги прийнято вважати обличчям країни, і тому вони мають бути бездоганними. Відповідно до цього намагаємося діяти.

Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Борис ВОЛОВИК. Народився 1961 року в місті Сосногірськ в Автономній республіці Комі колишньої РСФСР. 1976-го переїхав до Києва, де здобув спочатку середню спеціальну, а згодом вищу фахову освіту. Після строкової служби в армії беззмінно працює в автодорожньому будівництві. 26-річним обійняв посаду головного інженера дорожнього управління міста Києві. З 1999-го до 2013 року — директор ТОВ «Автошляхбуд-98». У наступні роки очолював комунальні підприємства в житлово-експлуатаційному секторі столиці України. У січні 2020 року його призначено на посаду виконувача обов’язків начальника, а у грудні — начальника Служби автомобільних доріг у Закарпатській області.