На тлі формування нового складу уряду Верховна Рада працювала у стандартному режимі. Під головуванням віце-спікера Андрія Парубія народні обранці підтримали важливі для країни законопроекти.
Першим був Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їхніх сімей». Відтепер службу у військовому резерві під час безпосередньої участі в АТО чи забезпеченні її проведення зараховуватимуть до вислуги років для призначення пенсії. Документом також внесено зміни до законів «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Інвалідів I та II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, визнають ветеранами військової служби. Чинність закону поширюватиметься на 120 сімей загиблих та майже 1200 осіб, які отримали інвалідність. На реалізацію норм документа додатково потрібні 3,6 мільйона гривень щомісяця.
Вояки зможуть відпочити
Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» зараховує до вислуги років для призначення пенсії службу у військовому резерві під час безпосередньої участі в АТО чи забезпеченні її проведення, а ще дозволяє визнавати ветеранами військової служби інвалідів I та II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення.
Законом «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо супроводження військовослужбовців для лікування у санаторно-курортних закладах) народні обранці надали право особам, які супроводжують військовослужбовця, направленого до санаторно-курортного закладу для продовження лікування, на отримання путівки на безоплатній основі без права на лікування для надання допомоги такому військовослужбовцеві.
Щоправда, особою, яка супроводжує військовослужбовця до санаторно-курортного закладу, не може бути інвалід І групи та неповнолітній (не досяг 16-річного віку).
Перед процедурою голосування народний депутат Ольга Богомолець повідомила, що у зв’язку з проведенням АТО значна частина поранених і травмованих військовослужбовців після стаціонарного лікування у шпиталях потребує подальшого реабілітаційного лікування та сторонньої допомоги як фізичної, так і психологічної. Її слова цитує УНІАН: «За даними наших фахівців, психологічної реабілітації потребують до 95% бійців, фізичної — до 60% бійців».
Цей закон не потребує додаткових витрат з державного бюджету, оскільки реалізація його положень можлива в межах коштів, передбачених на медичне лікування, реабілітацію та санаторне забезпечення особового складу Збройних сил, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни та забезпечення постраждалих учасників АТО санаторно-курортним лікуванням.
Судовий процес створює ризики
Опісля Верховна Рада скасувала кінцеву дату дії мораторію на виплату частини державного боргу, встановлену чинним законодавством. За основу і в цілому законопроект про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення операцій з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» щодо набрання чинності (№3677) проголосували 242 парламентарії.
Документ представила заступник міністра фінансів Оксана Маркарова. Вона заявила, що скасування норми про граничний термін дії мораторію стосуватиметься передовсім «російських» єврооблігацій на три мільярди доларів, які мали бути погашені в 2015 році, а також гарантованого державою кредиту Укравтодору на 140 мільйонів доларів. Згідно із законодавством, дія мораторію мала б закінчитися 1 липня 2016 року.
«Торік нашими спільними зусиллями вдалося провести реструктуризацію комерційного боргу держави. З 22,6 мільярда доларів вдалося реструктуризувати 19,54 мільярда, але залишилися невирішеними і проблемними ці два питання», — пояснила вона, додавши, що Україна не може погасити в цьому році такі борги.
Вона також підкреслила, що ризику поширення мораторію на інші нові зобов’язання немає. Тож це не призведе до зниження інвестиційної привабливості країни. «Проект знімає обмежувальну дату для мораторію на конкретні зобов’язання, які й досі залишилися нереструктуризованими, і щодо більшості яких у нас уже триває судовий процес», — пояснила Оксана Маркарова.
Ми в Google+