Останній місяць зими здав свої позиції задовго до календарного наступу весни, подих якої став відчуватися від Стрітення Господнього. Раптове потепління з дощами за кілька днів з’їло сніг. Зазеленіли міські газони, вкрилася пухнастими білими котиками верба. Звідусіль лине любовне вуркотіння голубів, веселе цвірінькання горобчиків, закличне «покинь сани, бери віз!» синичок. 18 лютого, прогулюючись у Пуща-Водицькому лісопарку, почув дятлів. Тарабанячи міцними дзьобами по сухій гілці, ці пернаті означують свою територію гніздування. Отже, весна іде назустріч нам, весні в цей час все раде.

Чим порадує нас перший місяць весни? «Бог Ярило бере зиму на вила», «Березень снігом повіє і сонечком пригріє», «У березні вдень плющить, а вночі тріщить», — таку характеристику дають цьому місяцю прислів’я. На сьогодні прогнози харківського бабака Тимка, народних і офіційних синоптиків збігаються: березень буде прохолодним, а весна затяжною.

Для трудівників села успіх весняно-польових робіт сприяє майбутньому врожаю. Тому й вірили у прадавні прогнози, зважали на них. Оскільки найкраще запам’ятовувалися прикмети, пов’язані з днями релігійних свят, з них і склався своєрідний народний календар. У березні такі дні припадають на свята Тимофія і Хоми (6), Віднайдення голови Іоанна Предтечі (9), Євдокії (Явдохи Плющихи, 14), Герасима Грачиного (17), Конона Городника (18), Сорок Святих (28), Теплого Олекси (30).

«На Тимофія теплом віє. Прийшов Хома — й зими вже нема», — кажуть старі люди. Ці прислів’я ґрунтуються на давніх спостереженнях і свідчать, що весна починалася в березні. Господарі на цілий день виганяли худобу у двір, міняли в загонах підстилку на свіжу, збільшували кормовий раціон. Яка погода на Тимофія і Хоми, така утримається до кінця місяця.

«На Предтечі злазь із печі, з лави піднімайся — на призьбу перебирайся», — закликає прислів’я. Від цього дня починається масове повернення з вирію птахів. Спочатку прилітають жайворонки, потім граки, влаштовуючи гамірні бійки за місця гніздувань. У селах, що лежать на берегах річок і заплав, оселяються лелеки. Тепер для них облаштовують спеціальні опори з колесами від возів на верхівці, адже солом’яних дахів, улюблених місць гніздування цих птахів, давно вже нема.

Якщо журавлі та лелеки повертаються з вирію високо, влітку буде високий урожай збіжжя.

На Євдокії доброю ознакою вважають приліт ластівок. Цих пташок шанують як охоронців оселі. У далекому дитинстві у моїй сільській хаті ці щебетухи облаштовували гніздечко в сінях. Щоб їм вільно було залітати в нього, тато щовесни виймав шибку над сінешніми дверима.

Жінки замовляють цього дня пороги, «щоб уберегтися від людських пересудів та лихого ока». Через поріг нічого не можна передавати — це межа, що роз’єднує людей. «Якщо кури на Явдохи води нап’ються, то на Юрія Весняного (6 травня) вівці напасуться», — стверджує народна прикмета. Якщо цього дня йтиме дощ — до вологого літа; а подме холодний північний вітер — до холодного.

Конон Городник закликає до активної роботи в полі та городі. Святого вважають покровителем свійських тварин, особливо коней. З нагоди свята господарі видають їм подвійну норму вівса, щоб добре трудилися під час оранки. Господині цього дня готують для висівання у закритих парниках насіння капусти і помідорів. Якщо на Конона жінці присниться город, а чоловікові кінь, господарський рік у родині буде успішним. Погожий сонячний день — до врожайного літа.

На Сорок Святих — астрономічний день народження весни. Господині печуть медяники у вигляді пташок. З ними діти вибігають у двір закликати в гості весну. Якщо цього дня під сонечком розтане останній сніг, влітку будуть щедрі сіножаті; якщо день видасться холодним, вітряним, у травні на ґрунті можуть з’явитися заморозки, а літо буде засушливим.

Теплий Олекса зводить зиму нінащо. Ще вона може подекуди сипнути снігом на зелене листя, як було не раз, але квітень уже на порозі. Другий місяць весни йде у наступ з теплими південними вітрами, під яскравим сонячним промінням і невпинним пробудженням природи. Як геніально увічнив цю пору в поетичному образі Олександр Олесь:

На мент єдиний залиши
    Свій сум, думки і горе —
    І струмінь власної душі
    Улий в шумляче море.

Поглянь, уся земля тремтить
    В палких обіймах ночі,
    Лист квітці рвійно шелестить,
    Траві струмок воркоче.

Здрастуй, весно красна! Пора непоборного оновлення людського життя і природи. А наші гіркі думки, сум і горе нехай упадуть небесною карою на хижаків, що під двоголовим кривавим символом плюндрують українську землю.

Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»

НАШ КАЛЕНДАР

1 березня — День «Нуль дискримінації»

3 березня — Всесвітній день природи

4 березня — Колодія. Проводи зими

8 березня — Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир

9 березня — 205 років від дня народження Т. Шевченка (1814—1861), українського поета, художника, мислителя; День землевпорядника

11 березня — Початок Великого посту

14 березня — День українського добровольця

17 березня — День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення

18 березня — День працівників податкової та митної служби України

20 березня — Міжнародний день щастя; 380 років від дня народження Івана Мазепи (1639—1709), гетьмана України, військового й політичного діяча, мецената

21 березня — Всесвітній день поезії; Всесвітній день людей із синдромом Дауна; Міжнародний день лісів; Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації; Міжнародний день Навруз

21—27 березня — Тиждень солідарності з народами, які борються проти расизму та расової дискримінації; Всесвітній день водних ресурсів

23 березня — Всесвітній метеорологічний день

24 березня — Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз; Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертв

25 березня — День Служби безпеки України; Міжнародний день солідарності зі співробітниками, утримуваними під вартою і зниклими безвісти; Міжнародний день пам’яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі; 20 років від дня смерті В. Чорновола (1937—1999), українського політичного і громадського діяча, публіциста

26 березня — День Національної гвардії України

27 березня — п’ять років тому (2014) Генеральна Асамблея ООН підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невід’ємними територіями