НАФТОПРОДУКТИ

Проблема з якістю бензину і акцизним збором на імпортоване пальне набирає нових обертів

Нещодавно відразу кілька урядових відомств висловили занепокоєння тим, що в Україну ввозиться неякісне пальне, отож треба посилити контроль за якістю продукції на кордоні. Зокрема, міністр податків і зборів Олександр Клименко повідомив про намір посилити контроль якості імпортних нафтопродуктів на митниці, збільшити надходження акцизного збору і створити перепони ввезенню так званої бодяги.

Де перевіряти?

Перевірку якості пального в Україні потрібно проводити не на кордоні, а на АЗС, вважає президент Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук: «Це все одно, що контролювати якість хлібобулочних виробів на колгоспному полі, тому що від поля до столу дуже великий ланцюжок. Із-за кордону в Україну бодяга не заходить, там її взяти нізвідки. Це наше внутрішнє надбання «розумних хлопців», які з хімічних компонентів, що до моторного пального взагалі відношення не мають, готують суміш і продають нам як 95-й бензин».

Одночасно своє пояснення ситуації дав Мін’юст: згідно з його висновками перевірка якості нафтопродуктів входить в обов’язки Держспоживінспекції, а не Міндоходів: це закріплено у відповідних законах та підзаконних актах.

В Асоціації постачальників пального зазначають, що ставка акцизного збору в Україні уніфікована і не залежить від якості бензину, тому її перевірка не призведе до збільшення бюджетних надходжень. «Тим більше, що перевіряти?» — констатують вони. Понад 90% у постачанні імпортного бензину в Україну припадає на Білорусь, Литву, Польщу і Румунію, де пальне відповідає європейським стандартам і паралельно постачається в країни Європи і США. Крім самого виробника, що видає необхідні сертифікати на свою продукцію, її відвантаження в обов’язковому порядку також контролюють міжнародні сертифікаційні служби.

Нещодавно директор департаменту митної справи Міндоходів України Олександр Дороховський спробував заспокоїти нафтотрейдерів і заявив, що митниця продовжить діяти у межах своїх повноважень і нічого надприродного або нового не буде.

Однак учасники ринку впевнені, що програма Міндоходів викличе затримку нафтопродуктів на митниці, вдарить не лише по бізнесу, а й по державі та споживачах. «Будь-які проблеми на митниці в розпал літнього автомобільного (відпускного) сезону і активних сільгоспробіт можуть призвести до зростання цін на нафтопродукти і до перебоїв з постачанням пального. Удар по легальних постачальниках призведе також до збільшення частки контрабандного і фальсифікованого пального на ринку, що прямо суперечить інтересам держави та споживачів», — йдеться у заяві «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів».

Як поліпшити якість

Безумовно, позитивним є те, що держава нарешті звернула увагу на болюче питання якості пального. За словами експертів, на сьогодні найбільш ефективним способом контролювати її є відновлення державної системи перевірок на автозаправних станціях та нафтобазах. Згідно із законодавством ця робота входить до компетенції Держспоживінспекції. Протягом останніх п’яти років фінансування цієї установи недостатнє, тому перевірки бензину майже не проводяться. Справа трохи зрушилась торік, коли під тиском зростаючого невдоволення водіїв було перевірено приблизно 700 АЗС, що становить 10% від їх загальної кількості. Тим часом, кажуть фахівці «Консалтингової групи А-95», перевірка якості пального буде дуже вигідною справою для держави.

«Середньозважена оцінка частки фальсифікату на ринку становить 25–30%, це пальне без податків», — стверджують експерти. У грошах це мінімум 5 млрд грн, тоді як на перевірки було б достатньо 100–150 млн грн.

Дуже істотною проблемою є й система чинних стандартів. В Україні досі дозволено використання нафтопродуктів стандарту Євро-2, від якого Європа відмовилась ще в 1999 році. Тому скарги власників сучасних автомобілів, особливо з дизельними двигунами, можуть адресуватися пальному, яке цілком відповідає чинним державним стандартам. Проблема в тому, що, наприклад, у дизпальному Євро-2 сірки більше, ніж у сучасному пальному, що відповідає вимогам Євро-5, у 200(!) разів. Неважко зрозуміти, наскільки таке пальне шкідливе для людини й довкілля. А про сучасні автомобілі, в баках яких таке пальне, годі й говорити.

Така ситуація складалася через небажання власників вітчизняних нафтопереробних заводів інвестувати у їх модернізацію. У зв’язку з технічною неспроможністю випускати пальне сучасних стандартів Міністерство енергетики та вугільної промисловості з 2007 року постійно пролонговує дію старих стандартів.

Черговий термін їх дії сплив 1 липня 2013 року. Поки Міненерговугілля демонструє намір не подовжувати їх дію й чекає на затвердження проекту Технічного регламенту, що автоматично анулює Євро–2. Щоправда, тут постає питання подальшого функціонування Шебелинського газопереробного заводу, що входить до складу «Нафтогазу України». Завод не модернізований, тому випускає пальне низької якості.

«Зупинка цього підприємства вкрай не бажана з урахуванням того, що отримуваний ним прибуток використовується для субсидування населення, яке споживає газ за ціною, що не покриває собівартість його видобутку», — стверджують у НАК «Нафтогаз України». Як вчинить у такій ситуації держава, нині не відомо.

Що ж заливають в наші автобаки? Фото Володимира ЗAЇКИ

КОМПЕТЕНТНО

Сергій КУЮН,
директор «Консалтингової групи А-95»:

— Сьогодні нам нав’язується думка, що на митниці відбувається суцільний безлад, ніхто й нічого не контролює, а тому, мовляв, треба терміново виправляти ситуацію. Але це неправда! Кожна партія, що надходить на митницю, обов’язково перевіряється на відповідність кодам, за якими оформлюється вантаж. Така прискіпливість зумовлена в тому числі й тим, що митниця має план зі збору податків, тому рахунок йде на кожну гривню. На жаль, одного контролю якості мало, адже збори податків з нафтопродуктів цього року падають.

Немає сенсу в якихось поглиблених перевірках з таких міркувань: припустімо, бензин пройшов «поглиблену» перевірку якості на митниці, отримав усі документи. Що заважає трейдеру по дорозі на нафтобазу, а потім на АЗС, як-то кажуть, «забодяжити» пальне? Тому перевіряти бензин треба на автозаправках, а не на кордоні. Саме тому імпортери побоюються не перевірок, а затримок вантажів на кордоні. Протягом останнього року такі випадки не поодинокі.

Окрім іншого, затримка на кордоні — це й ризик створення вкрай небезпечних ситуацій. Як свідчить практика, затримка на кілька днів хоча б 10 цистерн на найпотужнішій станції митного оформлення пального у Коростені вже створює логістичний колапс. А якщо у літню спеку в одному місці зупиниться тисяча вагонів з бензином? Хто буде нести відповідальність за можливі наслідки, Укрзалізниця?