В Україні — щоб виявити держслужбовців, причетних до корупції, — потрібно проводити атестацію чиновників. Про це в ході міжнародної конференції «Люстрація: рішення для України» заявив голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Леонід Козаченко.
Суддів навчать рахувати гроші
На думку Леоніда Козаченка, люстрація зазвичай має політичне чи національне забарвлення, тому його пропозиція — провести не люстрацію, а атестацію чиновників.
Леонід Козаченко відзначив, що необхідно «відбілити» суспільство за допомогою відсторонення від державних справ людей, які були задіяні у корупції. Він повідомив, що вже розроблена антикорупційна програма «100 днів», яка допоможе виконати ці завдання.
«Ця програма ділиться на три частини, — говорить пан Козаченко. — Перша — атестація чиновників. Для нас найголовніше, аби при владі були чиновники, які не братимуть хабарів. Тому нам потрібно виявити людей, які були задіяні в корупційних схемах, очистити від них владу, щоб ті, хто потім прийде на їхнє місце, розуміли, що на них чекає. Друга частина програми «100 днів» — це низка законів, які потрібно прийняти і доповнити існуючі. Їх приблизно 20. Третє — це посилення ролі громадянського суспільства з точки зору його контролю над владою. Через сто днів ми проведемо бізнес-форум, проаналізуємо виконання програми і приймемо ще одну програму на сто днів. Ми хочемо, щоб Україна врешті-решт залишила ганебне місце у світовому рейтингу корумпованих держав і створила нові умови для розвитку бізнесу та економіки і покращення життя людей».
Що стосується змін у законодавстві, то, за словами Леоніда Козаченка, зокрема передбачається створення антикорупційного бюро, яке контролюватиме діяльність вищих посадових осіб, маючи відповідні для цього широкі повноваження. Чиновниками нижчих рангів займатиметься спецкомісія.
Він також розповів, що підприємці вже провели негласну перевірку декларацій та фактичного добробуту десяти суддів у Київській області. «Результат перевірки такий: ці судді декларують в 10-15 разів менше того, що мають насправді», — говорить Леонід Козаченко. Він також відзначив, що під час роботи над програмою «100 днів» враховували міжнародний досвід, зокрема, у сфері оцінки діяльності чиновників.
До люстрації долучилися адвокати
Ретельно вивчали міжнародний досвід і автори законопроектів про люстрацію. У Верховній Раді зареєстровано вже три законопроекти щодо цього. Про це під час конференції повідомив голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв.
«Погана новина полягає в тому, що за місяць офіційно владою не зроблено жодного кроку для того, щоб підтримати ці ініціативи. Люстраційний комітет також поки що залишається громадською ініціативою, і всі ми діємо на волонтерських засадах. Три пропозиції, як можна створити його офіційно, на жаль, лежать без руху», — зазначив він. — Щодо гарних новин, то за місяць після перемоги Майдану підготовлені три закони про велику, масштабну люстрацію в Україні. Одну ідею розробила Гельсінська спілка з прав людини, друга концепція представлена ??і зареєстрована в парламенті партією «Свобода», третій законопроект підготувала група юристів-волонтерів, які, з одного боку, мають великий досвід у сфері адвокатури, а з іншого — захищали людей під час Майдану».
Поки парламентарі вирішують, який із законопроектів є найоптимальнішим, поради щодо проведення люстрації надали гості з-за кордону. Зокрема, адвокат і експерт з питань люстрації Павло Осик у своїй доповіді зробив акцент на недопущенні порушень прав людини при проведенні люстрації. А віце-президент Польської Асоціації журналістів Агнешка Ромашевська, батько якої є сенатором і автором першого законопроекту про люстрацію, зазначила, що нині дуже важливо застосувати антикорупційні заходи, адже саме корупція стала одним із факторів, через які люди вийшли на Майдан. Але чітко розмежувати їх із процесом люстрації. Крім того, обов’язково потрібно провести реформування силового блоку та системи судочинства. «Якщо немає довіри до судової системи — це велика, і я б навіть сказала, фундаментальна проблема країни, — зазначила Агнешка Ромашевська. — Ця проблема була складною і для Польщі, і ми її не вирішили повністю до сьогоднішнього дня, тому що свого часу не провели очищення суддівського корпусу. Ми не перевіряли і не звільняли суддів, вони просто стали незалежними. Адже раніше на посади вони обиралися за партійною ознакою, і відповідно піддавалися тиску з боку партії і влади».
За її словами, в один прекрасний день суди стали незалежними від влади, але, як і раніше, вони насправді залишалися корумпованими і залежними політично. Тому Україні важливо провести перевірку та розслідування щодо суддів, які замішані в очевидних корупційних справах або злочинах.
Вона розповіла, як у 1990 році її батько їздив до Німеччини, щоб вивчити досвід проведення судової реформи. «Йому розповіли, що у Східній Німеччині була настільки погана ситуація, що довелося замінити понад третину суддів, — говорить пані Ромашевська. — Їх привезли із Західної Німеччини. Тоді батько навіть пожартував, мовляв, де ми візьмемо західну Польщу, аби вирішити проблему. Тому, починаючи процес люстрації, потрібно в першу чергу звільнити тих, хто найбільш скомпрометований. На жаль, цього в Польщі не зробили. Ті самі судді, які ще вчора були залежними, продовжували судити, але тепер їх просто стали називати вже незалежними. Таким чином, ми фактично програли боротьбу за люстрацію суддів».
«Чистка» для спецслужб
За словами пані Ромашевської, найбільше складнощів виникає при реформуванні спецслужб — занадто закриті ці структури.
У Польщі, розповіла вона, «дуже багато комерційних структур будувалося на зв’язках зі спецслужбами», і громадськості про ці зв’язки мало що відомо. І це завдання, додала Ромашевська, ще належить вирішувати. «На жаль, ми одразу не розпустили спецслужби, а постійно їх реформували, змінюючи законодавство».
В Україні вже зроблені певні кроки щодо люстрації правоохоронних структур та судів. Щодо останніх, то депутати у першому читанні навіть встигли прийняти законопроект про відновлення довіри до судової системи, який передбачає правові й організаційні засади проведення спеціальної перевірки служителів Феміди, які працюють у судах загальної юрисдикції.
Одночасно з цим було підтримано доручення підготувати законопроект за скороченою процедурою до другого читання.
Згідно з пояснювальною запискою, документ визначає, що перевірка суддів проводиться протягом одного року з моменту формування тимчасовою спеціальною комісією, порядок створення якої також визначений цим законом.
У законопроекті прописані десять випадків, коли суддя підлягає люстрації. Серед них — прийняття політичних рішень, таких, як обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності даного закону, винесення вироків.
Крім того, підставою для перевірки можуть стати прийняті суддями рішення у справах, пов’язаних з проведенням виборів Верховної Ради 7-го скликання, скасуванням їх результатів або позбавлення статусу народного депутата парламентаріїв, обраних до парламенту 7-го скликання.
Суддя також підлягає перевірці, якщо ухвалював рішення, яке згодом Європейським судом з прав людини було визнано таким, що порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.