Влучно помічено: не буває малих чи великих податків — вони або справедливі, або ж ні. Справедливі тоді, коли їх на однакових умовах сплачують усі суб’єкти господарювання, для яких держава встановлює чіткі прозорі й незмінні впродовж певного часу правила гри. Саме про це говорили на бізнес-форумі «Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу через податкові та інституційні механізми», що відбувся в Рівному. Його ініціатори — Асоціація платників податків України та її територіальне відділення. Що ж підготував бізнес, так би мовити, на робочий стіл нової влади? І що сьогодні болить йому найбільше?
Голова Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе:
«Щоб мати таке бажане економічне зростання, нам потрібно створити сприятливіші умови для розвитку бізнесу, ніж у сусідніх країнах. Тоді й наші люди не працюватимуть на економіку інших держав. Тому Українська рада бізнесу напрацювала 10 пріоритетів для бізнес-середовища. Більшість із них уже трансформувалися в законопроєкти, які зареєстровані в парламенті й навіть пройшли перше читання. Вважаю, що турборежим тут доречний, адже чекати ніколи. Ідеться зокрема про створення бюро фінансових розслідувань (законопроєкт №1208), орієнтованого насамперед на вивчення ризиків у бізнесі та економіці. Ми це обстоюємо щонайменше чотири роки, але тільки зараз нас почули. Прислухалися й до пропозицій щодо детінізації готівкових розрахунків: через запровадження цифрових РРО та кешбеку (ухвалений у першому читанні законопроєкт №1053). Натомість законопроєкт №1073 щодо фіскалізації підприємців другої та третьої груп бізнес не підтримує: тут потрібні поглиблений аудит проблем і мудрі виважені рішення».
Тобто у бізнес-середовища є надія, що до кінця року буде ухвалено законопроєкти, які вдосконалять адміністрування податків. А вже фундаментальні зміни до податкового законодавства Рада ухвалить навесні: йдеться про вже напрацьований Податковий кодекс розвитку та Митний кодекс.
«На цьому етапі ми обстоюємо щонайменше три речі. По-перше, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Податком на прибуток легко маніпулювати, тож нині його сплачують лише 10% бізнесу. Так, у перші роки бюджет втратить частину доходів, але вже за два роки, як свідчить практика країн, котрі це зробили, втрати повертаються сторицею. До того ж, це не втрати, а, по суті, інвестиції в розвиток бізнесу в Україні. По-друге, зниження неефективних видатків із держбюджету. Нині через публічні фінанси перерозподіляють 41,5% надходжень, а для зростання економіки має бути 35—37%. Звісно ж, з одночасною верифікацією витрат, яку вже анонсовано й теж передбачено відповідним законопроєктом. По-третє, зниження навантаження на фонд оплати праці. Пріоритети Податкового кодексу розвитку — об’єднання ПДФО та ЄСВ і зниження ставки на 20% за три роки».
А ще бізнес пропонує на робочий стіл уряду доктрину економічної безпеки України, бо це чи не головна складова безпеки національної.
Пролунали справедливі застереження й щодо взаємної відповідальності державних інституцій та бізнесу.
«На жаль, чи не всі вакансії, які пропонує бізнес, із мінімальною зарплатою 4173 гривні. Як за ці гроші прогодувати сім’ю? Якщо ви ще стільки само доплачуєте в конвертах, то так і кажіть, — звернувся до присутніх представників бізнесу директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук. — Якщо ви на прохання людини, яка приходить із нашим направленням на роботу, підписуєте відмову, це теж нечесно. Бо за офіційним статусом безробітного — субсидії, пільги, державні виплати. Усе це взаємопов’язано. То кого ми дуримо: державу чи самих себе?»
Вразили й цифри, які навів щойно призначений голова Рівненської ОДА Віталій Коваль: лише від роботи незаконних АЗС порівняно невелика Рівненщина втрачає… 200 мільйонів гривень на рік — стільки само, як ДФРР надає на розвиток області. Тому й оголосив війну такому, з дозволу сказати, бізнесу, який досі не вважав за потрібне сплачувати податки: запрацювали прямі телефонні лінії, на які можна повідомити про такі заправки. Дуже хочеться вірити, що до бюджетів різних рівнів таки потечуть молочні (чи то пак, нафтові) ріки податків. Їх перерозподілять на ліки для наших мам, щоб не залишати в лікарні останню копійчину, чи на підручники для дітей у новій українській школі.
Неабияк розбагатіти (і Рівненщині, й Україні) допоможе й легалізація бурштину. Це тема, яка вже набила добрячу оскому. Тому наші погляди знов-таки в бік офіційного Києва: за 28 років незалежності не дочекалися відповідних законів, то, може, на 29-му дочекаємося?
А поки що нам вдалося наздогнати й навіть перегнати Молдову — найбіднішу країну Європи.