У лабораторії інноваційних технологій харчових продуктів Сумського національного аграрного університету ремонт. Мовби перепрошуючи за цю незручність, її господар пропонує поспілкуватися в сусідній лабораторії. Він не приховує задоволення, що незабаром можна буде справляти новосілля і розпочинати новий етап досліджень, перші підсумки яких уже відомі не тільки в Україні, а й світі.

Харків’янин у Сумах

Дмитрові Бідюку 33 роки. Кандидат технічних наук, доцент кафедри технології харчування СНАУ. Харків’янин, у Сумах мешкає із серпня 2015-го. Його науковий керівник з Харківського державного університету харчування і торгівлі,  який 2007 року закінчував Дмитро і де здобув ступінь кандидата технічних наук 2010-го, співпрацював із сумським вишем і запросив туди вихованця. Тоді Дмитро викладав у Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. П. Василенка. Пропозицію прийняв і вже ось четвертий рік успішно веде наукові розробки в одному з проблемних сегментів — новітніх харчових технологій і водночас природоохоронному, що взаємопов’язані.

На запитання, чому обрав цей напрям діяльності, відповідає: проблема надзвичайно гостра, потребує сміливих підходів, до яких він готував себе із дитинства. Пригадує, ще школярем полюбляв експериментувати, зокрема з харчовими добавками, різними стравами тощо. По закінченні школи вагався, куди вступати, однак батько (історик за фахом) порадив обрати харчові технології. Мовляв, надзвичайно перспективна галузь.

Нині Дмитро впевнений: не помилився. Його розробки, попри молодий вік, добре знають у Швеції, Данії, Італії, США та інших країнах. Дмитро й сам ретельно відстежує відповідні процеси у світі. Наприклад, в Індонезії та Індії вже виготовляють пакети із крохмалю.

Геть від хімії!

Кожен із нас щодня користується пластиковими пакетами, стаканчиками для кави і чаю, трубочками для напоїв. Однак одноразовий посуд із пластику шкідливий не тільки для людського організму, а й для довкілля, бо дуже довго розкладається. За підрахунками вчених, упродовж останніх 70 років виготовлено понад 9 мільярдів тонн пластику, 80% якого перебувають у навколишньому середовищі й забруднюють його. Не відомо, коли саме розкладуться його рештки і як нашкодять майбутнім поколінням.

Дмитро Бідюк долучився до розв’язання цієї проблеми і запропонував альтернативу пластику. Він розробив технологію біорозкладного пакування для харчової продукції й назвав цей проект FoodBIOPack. На сьогодні розроблено прототипи пакетів, соломинок і стаканчиків із натуральних компонентів, які широко використовують у харчовій промисловості. Пакети і соломинки складаються з полісахаридів — речовин, які щодня вживаємо у вигляді клітковини. Основа стаканчиків — білкові речовини, що входять до складу більшості молочних, м’ясних та інших продуктів.

В окремих виробів є ще одна перспектива — використання як форми для випічки кулінарних виробів, бо це абсолютно безпечно. Після застосування упаковку можна переробити, віддати на корм худобі, виготовити добрива або сировину для біогазу. А якщо така тара потрапить у навколишнє середовище, то швидко розкладеться (орієнтовно за місяць) і виконає роль додаткового добрива.

Уявляєте? У перспективі пластикові пакети можуть зникнути повністю, натомість одержимо такі, які матимуть практичне застосування у різних варіантах і галузях.

Основні розробки попереду

Ознайомився з ексклюзивними варіантами виробів. Потримав у руках один з пакетів за новою технологією. На дотик трохи незвичний — трішки шорсткий,  ламкий і грубуватий. Науковець уточнив, що то один з перших варіантів, тепер є набагато тонша  плівка. Запропонував виміряти товщину зразка за допомогою мікрометра. З’ясувалося — 50 мікронів.

Приємно подивували стаканчик, схожий на вафельний, соломинка, мішалка — все це виготовлено за технологією, розробленою Дмитром Бідюком.

Мимоволі виникає запитання:  а як же з фінансуванням таких розробок, адже вони потребують чималих коштів? За словами науковця, зараз немає особливих проблем, адже він разом з помічниками бере активну участь у різних конкурсах, завдяки чому і знаходить фінансування. Позаторік вдалося отримати фінансування проекту молодих вчених «Розробка технології органічних сушених овочевих і плодово-ягідних напівфабрикатів та енергоефективної установки з використанням сонячних панелей», а торік у грудні виграти грант компанії Carlsberg Ukraine на впровадження у виробництво біорозкладних пакетів FoodBIOPack, який науковець освоює. Цими днями триває апробація технології у виробничих умовах, а після випуску першої вдалої партії пакетів FoodBIOPack  розпочнеться їх сертифікація. Що далі? Час покаже. Чому б не спробувати виготовити різне столове начиння, тарілки, кришечки для стаканчиків? Одне слово, задуми є.

Повертаючись із СНАУ, уявляв, як через кілька років наукові винаходи Дмитра Бідюка будуть відомими в усьому світі й стануть проривом у харчових технологіях та пакувальній галузі.