СЛОВО
Літератури, що з’явилася на Полтавщині завдяки обласній програмі, назбиралося на цілу виставку
«Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння», – писав Кобзар. На Полтавщині люблять читати, а видавництва області щороку випускають у світ понад 200 найменувань книжок різної тематики. Цьому сприяє обласна програма розвитку інформаційної сфери, книговидання та книгорозповсюдження, один із напрямків якої – випуск соціально значущих видань полтавських авторів та поповнення фондів місцевих бібліотек книжками видавництвах області.
Поціновувачам літературного слова запам’яталися презентації книг: «Любка» Василя Котляра, «Пора цвітіння терену» Михайла Олефіренка, «Тінь гетьмана» Володимира Ковпака, «Свят-хліб» Михайла Булаха, «Полтавська Шевченкіана. Книга 2.» Петра Ротача тощо. Так популяризується література, що формує фонд головної книгозбірні Полтавщини.
Свої книжки привезли видавництва з усієї області. Фото автора
У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.Котляревського влаштовано виставку-перегляд книжок, виданих згідно з цією програмою упродовж 2008–2011 років: за словами начальника головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації Миколи Перепелиці, це 41 соціально-значуща книга загальним накладом 26,7 тис. примірників на суму понад 1,3 млн грн.
На виставці представлена книжна продукція не тільки полтавських, а й Лубенського, Гадяцького, Кременчуцького комунальних видавництв. Про її кількість, назви і зміст розповідає вперше виданий для такої події інформаційний каталог з анотаціями. З нього дізнаємося, що, наприклад, остання книжка 12-томного видання Полтавіка – Полтавська Енциклопедія висвітлює найважливіші моменти релігійного та церковного життя на Полтавщині від найдавніших часів до початку XXI століття. В Енциклопедії «Полтавська Шевченкіана» у двох томах – відомості про перебування Тараса Шевченка в Полтавській губернії в 1843-1844, 1845-1846 та 1859 роках: про місця, які він тоді відвідав, людей, з якими зустрічався, присвячував їм свої твори; про полтавців, які працювали над увічненням образу поета і його літературних персонажів; про митців і мистецькі колективи, які торкалися Шевченківської тематики у своїй творчості.
Знаходимо в каталозі і корисну інформацію про популярні серед полтавчан книжки: «100 років Полтавському футболу» та «Енциклопедія Полтавського футболу».
У царині художньої літератури бюджетним коштом профінансовано вихід у світ книг як знаних авторів (Володимира Тарасенка, Марії Бойко, Ольги Хало), так і молодих письменників, чиї твори ввійшли до альманаху «Острови – 2».
На відкритті виставки видавці, науковці, письменники, бібліотекарі разом із представниками влади обговорили перспективи та проблеми книговидання і книгорозповсюдження на Полтавщині. Як свідчить практика, люди не купують деяких книжок, бо не знають, про що вони. Автором починають цікавитися після презентації його творів або мистецької зустрічі з ним. Поява кожного видання неодмінно має супроводжуватися якнайширшим представленням загалу – на цій думці зійшлися всі присутні на виставці.
«Найбільше мене турбує те, що в книгах багато помилок, і синтаксичних, і орфографічних. У наших полтавських видавництвах немає хороших редакторів, а особливо коректорів. На Полтавщині мало і літературних критиків, які б могли хоч якось рецензувати книжкові новинки», – вважає член НСЖУ, відповідальний секретар Полтавської спілки літераторів Іван Моцар. Його колега, автор 18 книг Іван Нечитайло з Диканьки, запропонував відновити в області мережу книгорозповсюдження: «Колись у Полтаві був книготорг, бібколектор, тепер їх немає. Приніс свої книжки в магазин, а мене відразу питають: «На каком языке?» – «Українською». – «Ну, у нас такой товар не ходовой!». А ще він мріє «хоч одну книгу видати не за свої кошти».
Натомість голова обласної організації Національної спілки письменників України Олена Гаран висловила побажання друкувати місцевим коштом на рік хоча б одну авторську книгу когось із молодих початківців. На її думку, це має стати добрим стартовим майданчиком на шляху до лав НСПУ.
Микола Перепелиця взяв ці слова, а також пропозиції та побажання інших учасників заходу, до відома. Принагідно поділився планами управління щодо книговидання на найближчі роки. За його словами, кількість виданих за бюджетні кошти творів полтавських авторів щороку збільшуватиметься.