ПРОБЛЕМА
Будинку-музею А. П. Чехова загрожує руйнування
У перші дні нового року працівники Будинку-музею зафіксували появу тріщини на стіні в робочому кабінеті письменника. Причина деформації — будівельні роботи, які ведуться по сусідству. Керівництво закладу відразу направило інформацію до відповідних інстанцій, а також до ялтинської прокуратури. Напередодні Різдва, 6 січня, прокуратура своїм рішенням призупинила незаконне будівництво житлового будинку, оскільки воно спровокувало активізацію зсуву, який вже неодноразово створював проблеми, а тепер може призвести до повної руйнації приміщення.
Аби після тимчасового припинення робіт вони не розпочалися з ще більшою наполегливістю, громадськість Криму та працівники музею вирішили звернутися до Президента України, до ВР України, профільних комітетів, до кримської влади із закликом не допустити відновлення будівництва. І вимагають покарати і тих, хто дозволив будівництво, і забудовника.
Зберігають століттями — руйнують за хвилини
Будівельні роботи під стінами музею розпочалися ще на початку грудня. Вже тоді один із найстарших працівників музею — Алла Ханило, яка присвятила йому 65 років свого життя, повідомила керівництво закладу та громадські організації Ялти про початок незаконних дій. Занепокоєння було небезпідставним: будинок Чехова побудовано на зсуві. Про активність грунтів та її наслідки ще на початку ХХ сторіччя в своїх листах писала сестра письменника Марія Чехова: «Дім наш сідає на південно-схід, кутом, тріщина через усю стелю. Коли повернулася з Місхору, не змогла відкрити вікон у спальні — їх придавило. Мої двері нагорі теж не відкривались. Карниз виліз, того і дивись впаде! Тепер уже не знаю, що робити!». Такі проблеми виникали в будинку постійно, починаючи з 1901 року. Ситуація змінилася на краще, коли в 1970-х провели капітальний ремонт та реставрацію музею. Над збереженням його стін працювали найкращі каменярі. Вони зробили все можливе, аби зсув більше не міг зашкодити, і дім великого письменника було врятовано. Тепер же робота багатьох людей, які десятиліттями намагалися зберегти для нащадків минуле, може зійти нанівець. «Зараз знову поповзла від зсуву плитка на підлозі балкона, на стелі в кабінеті письменника з’явилась велика площа, пошкоджена грибком, — це все внаслідок зсуву», — з болем та сумом констатує Алла Ханило.
Ділянка біля вишуканого будиночка давно цікавить забудовників. Фото з сайту kport.info
Поки одні думають — інші працюють
Як повідомив «Урядовому кур’єру» голова Оргкомітету зі збереження історико-культурної та природної спадщини Криму Юрій Комов, завдяки проведеній роботі вдалося з’ясувати, як і за чиїм рішенням почалося це будівництво.
Дозволили забудову депутати Ялтинської міської ради ще в 2001 році. Чим це було мотивовано, можна лише здогадуватися. Але ні бажання заробити грошенят, ні незнання законів не звільняє від відповідальності.
Коли 3 грудня поблизу музею розпочалося риття котловану, забудовник повідомив занепокоєним співробітникам музею, що всі відповідні документи на ведення робіт у нього є. Вже 8 грудня це питання винесли на засідання Постійної комісії ВР Криму з культури, запросивши до обговорення Міністерство культури автономії та Республіканський комітет з охорони культурної спадщини. Було направлено відповідне звернення до ялтинської прокуратури. Вона звернення ігнорувала — аж доки на її бездіяльність не поскаржилися до прокуратури АР Крим.
Голова Постійної комісії ВР Криму з культури приїхав до музею і на власні очі переконався у веденні будівництва. Однак представники забудовника переконали його: проводять укріплення котловану. А потім роботи будуть призупинені.
Але вже наприкінці грудня стало зрозуміло, що ніхто припиняти роботи не збирався. Навпаки — будівництво велося прискореними темпами. Почався монтаж залізобетонних конструкцій першого поверху: напевно, з розрахунку на те, що чим більше побудуєш, тим більше шансів уникнути зносу будівлі.
Під час пошуку істини стало відомо, що забудовник порушив рішення Ялтинської міської ради. З’ясувалося, що будівельний майданчик він самовільно переніс на 30 метрів за межі ділянки, виділеної під забудову. Про що, звісно, нікого не повідомив. Крім того, за українськими законами ця ділянка належить до зони регульованої забудови, бо входить до кордонів історичного ареалу Ялти. А це означає, що дозвіл у такому разі повинна давати не міська рада, а Міністерство культури України. Такого дозволу забудовник, звісно, не має.
А що далі?
На сьогоднішній день Республіканський комітет Криму з охорони культурної спадщини включив цей самобуд до переліку порушень, які можуть мати ознаки злочину. Ялтинська прокуратура ознайомила забудовника та генпідрядника з рішенням про призупинення незаконного будівництва до узгодження всього пакета дозвільних документів. На особистому контролі це питання тримають як у Раді міністрів, так і в Верховній Раді Криму.
На думку Юрія Комова, хроніка подій свідчить про серйозні наміри забудовника довести будівництво до кінця — всупереч законам України. Тож тепер доля всесвітньо відомої «Білої дачі» залежить від рішення департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України.
«Але звалювати все на владу і чекати біля моря погоди не можна. Ялтинці, та і загалом кримчани, не менше, ніж влада, відповідають за посягання на те, що не має грошової оцінки, — історичну, культурну і природну спадщину. Без збереження і дбайливого ставлення до цих цінностей Крим може втратити символ перлини України», — констатував голова Оргкомітету зі збереження історико-культурної та природної спадщини Криму.