«Тут нацисти розстріляли понад 100 тисяч людей. Тут важко говорити. На тисячі років його окупувала тиша. Тут важко дихати. Тисячі дітей зробили тут останній подих. Тут важко стояти. Тисячі куль збивали з ніг убитих саме тут, в урочищі Бабин Яр, що пронизане болем і криком, кров’ю і смертю. Це місце Господь покинув назавжди, а диявол оминає стороною. 80 років тому тут сталися жахливі злочини», — саме такі слова з відвертим болем у серці промовив Президент Володимир Зеленський під час заходів до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, що відбулися в Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр» у Києві.

Разом із главою нашої держави та Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем у церемонії вшанування пам’яті жертв трагедії взяли участь Президент Держави Ізраїль Іцхак Герцог, Президент Федеративної Республіки Німеччина Франк-Вальтер Штайнмаєр, голова парламенту Грузії Каха Кучава, спікер Риксдагу Швеції Андреас Норлен, маршалок Сенату Республіки Польща Томаш Гродзький, представники парламентів Чехії, Австрії, Литви та Латвії, спецпредставник з питань Голокосту Держдепартаменту США Еллен Джермейн, спецпредставник Прем’єр-міністра Великої Британії лорд Амед Вімблдонський, рабини, лідери духовенства, посли, дипломати, науковці та меценати з усього світу, які опікуються темою Голокосту.

Людина перемагає ідеологію 

Присутні взяли участь у відкритті-перформансі меморіального об’єкта «Кристалічна стіна плачу», ознайомилися з аудіовізуальною інсталяцією «Дзеркальне поле» (це стовпи з динаміками, з яких голосами дорослих і дітей звучать імена жертв Бабиного Яру), переглянули світловий перформанс у яру, відвідали символічну синагогу «Місце для роздумів», де було виконано молитву кантора.

Володимир Зеленський нагадав, що під час Другої світової війни у вересні 1941 року Київ захопили нацисти, які наказали «всім жидам Києва» прибути нібито для відправлення потягом на роботу в Німеччину. 

«Насправді ж їх чекав експрес, що прямує до смерті. У «пасажирів» забрали документи, речі. Їх роздягали, гнали палицями до краю цього яру — до прірви. А далі — звук затвора. Смертельна скоромовка кулемета. І у вічній темряві перші «вагони» з невинними жертвами рушили з цієї жахливої «платформи». 

За перші два дні нацисти стратили в Бабиному Яру 33 771 єврея, переважно це були люди похилого віку, жінки та діти, старші за три роки, а немовлят взагалі вбивали без ліку. Над яром день і ніч кружляв нацистський літак, гуркіт якого заглушав постріли. Але не зміг заглушити страшний стогін, який, за словами очевидців, лунав над Бабиним Яром ще кілька днів, а земля здригалась від конвульсій похованих живцем. 

За наступні два роки нацисти стратили в Бабиному Яру майже все єврейське населення Києва, а далі вбивали ромів, українців, військовополонених, «порушників порядку». Скільки їх залишилося лежати тут назавжди? Точно не скаже ніхто. На Нюрнберзькому процесі йшлося про 100 тисяч людей. У нових дослідженнях йдеться про майже 200 тисяч. Для нацистів ці тисячі не мали значення, на відміну від усіх нас. Бо кожна нова тисяча жертв — це нова тисяча років, які триватиме наш біль. Та навряд чи є час, здатен його заспокоїти. Ця трагедія торкнулася кожного, адже це злочин проти людського виду», — цитує слова Президента його Офіс. 

Глава держави зауважив, що нацизм було переможено не лише зброєю, а й силою людської душі, гуманізму й милосердя тих, хто обрав шлях людяності. І кожного, хто рятував євреїв у часи Голокосту, було удостоєно високого звання Праведника народів світу. Серед тих, чиї історії відомі, це звання носять 2659 українців. 

Тест на однодумців

Присутність на заходах закордонних гостей Володимир Зеленський назвав доказом єдності поглядів, тестом на однодумців. Він акцентував, що Бабин Яр — спільна трагедія єврейського та українського народів, що були часи, коли цю чорну сторінку намагалися замовчати, не помічати. 

І нарешті держава спільно із громадськістю, Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», інвесторами, істориками, вченими, архітекторами розпочала процес, коли Меморіальний комплекс і Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» буде створено і через кілька років вони стануть частиною єдиного масштабного комплексу пам’яті, який дасть змогу сповна відчути жах, біль і страждання, які несуть людству нацизм, расизм, антисемітизм, ксенофобія та нетерпимість.

«Це не допоможе убитим, але допоможе живим — тим, хто має про це знати. Пам’ятати. Передати дітям і онукам. Щоб тоді, коли ми потрапимо в наступний виток спіралі, за якою розвивається цивілізація, у всіх нас не було жодного роздоріжжя. Щоб у всіх нас був один шлях — шлях людини, який усі ми оберемо з глибокою повагою до пам’яті всіх жертв Бабиного Яру, Голокосту, Другої і — дуже вірю — останньої світової війни», — підкреслив глава держави. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що Бабин Яр — те місце, де особливо гостро відчуваються масштаби великої трагедії у роки Другої світової війни. «Нашим завданням залишається пам’ятати трагічні сторінки вітчизняної історії, роблячи все від нас залежне для вшанування пам’яті загиблих», — цитує його слова департамент комунікацій Секретаріату Кабміну. 

Президент Держави Ізраїль Іцхак Герцог, за словами якого, в Бабиному Яру сталася найстрашніша трагедія в історії єврейського народу, коли протягом двох діб стріляли кулемети, вбиваючи євреїв, закреслюючи долі цілих родин, наголосив: світові лідери мають засуджувати будь-які вияви антисемітизму, боротися зі злом, жорстокістю, щоб люди не забували, до чого можуть призвести антисемітизм і расизм. Він подякував усім причетним до будівництва меморіалу в Бабиному Яру за увагу до пам’яті про жертв трагедії.

Федеральний Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр зазначив, що Друга світова війна принесла багато страждань, відголос яких відчувається досі, і наголосив, що хорошого майбутнього не існує без чесної пам’яті.

«Схиляю голову в глибокій жалобі за загиблими. І водночас відчуваю вдячність за примирення, задля якого українці й нащадки жертв того часу подали руку нам, німцям, подарували примирення. Вдячність за тісне партнерство, яке поєднує наші країни, за спільні цінності, які разом сповідуємо: міжнародне право та людська гідність, свобода народів у їхньому політичному самовизначенні й територіальній цілісності. Мирна й безпечна Європа — на цьому фундаменті ми стоїмо й маємо його захищати», — констатував він.