Директор Проекту
USAID «Реформа міського
теплозабезпечення в Україні»
Біл ТАКЕР
Координатор
Енергетичних
Програм Проекту
Олександр
НІКОЛАЄНКО
Одне з головних завдань Мінрегіонбуду, за словами його очільника Анатолія Близнюка, — підвищення енергоефективності систем життєзабезпечення. Та як це зробити, якщо мережі старі й діряві, а стіни будинків не тримають тепла взагалі? Втім, у деяких містах за підтримки Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» уже знають, як зменшити споживання енергоресурсів у ЖКГ. Перший крок на шляху до ощадливості — складання муніципальних енергетичних планів (МЕП). Про те, навіщо потрібне таке планування, розмовляємо з директором Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Білом Такером та координатором Енергетичних Програм Проекту Олександром Ніколаєнком.
Можна зекономити три мільярди гривень
— Що таке енергоменеджмент і навіщо він потрібен?
Б. Такер: Хочу навести одну цифру: в 2010 році за даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, спожито теплової енергії на 60 млрд грн. Основні її споживачі — міста. І цією сумою на рівні міст ніхто не управляє! Тож структура енергоменеджменту має вирішити питання раціонального використання енергії в будівлях: контролювати споживання, запроваджувати програми з підвищення ефективності використання та знижувати затрати на енергоресурси загалом. Міжнародний досвід доводить, що лише адміністративними методами енергоменеджменту можна досягти економії для України до 5%, а це 3 млрд грн за рік і лише на тепловій енергії! Тому Проект РМТ підтримує створення системи енергоменеджменту в усіх містах України.
— 21 місто вже впроваджує муніципальні енергетичні пла?ни. Що можна сказати про результати?
О. Ніколаєнко: Нині можна говорити про результати впровадження МЕП лише в 6 містах. Це Євпаторія, Луцьк, Львів, Краматорськ, Курахове і Миргород. МЕПи цих міст передбачають на перших порах впровадження так званих м’яких заходів, спрямованих на зміну ментальності мешканців щодо енергоощадності. Для цього проводиться інформаційна кампанія, створюються відповідні управлінські структури в містах та впроваджуються окремі демонстраційні проекти.
Так, в Євпаторії споруда міської поліклініки стала енергоефективною. За співфінансування Проекту РМТ та міської влади її термомодернізували, замінили вітражі та двері на енергоощадні, відновили роботу системи вентиляції та встановили енергозберігаюче освітлення.
У Луцьку було утеплено житловий будинок за власні кошти української ЕСКО. Це другий будинок у країні, в якому виконують роботи за механізмом ЕСКО-контракту, і перший за кошти українського підприємства. Проект USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» виконував енергоаудит цього будинку та співфінансував його впровадження.
Усього 12 демонстраційних проектів у сфері як виробництва, так і споживання теплоенергії завершили торік, ще 20 має бути закінчено до кінця 2011 року.
Б.Т.: Слід зазначити, що за результатами МЕПів та за допомогою фахівців Проекту РМТ розроблено каталоги інвестиційних проектів, які вже допомогли містам залучити більш ніж 50 млн дол. для впровадження заходів з енергоефективності.
.jpg)
Утеплювати труби треба під час прокладання. Фото з архіву редакції
У будинку ОСББ — тепліше й дешевше
— Які міста працюють у цьому напрямку найуспішніше?
О.Н.: Якщо повернутись до Євпаторії, варто відзначити й інші демонстраційні проекти: так, міська влада курортного міста, турбуючись про довкілля, підтримала пропозицію фахівців Проекту РМТ про виведення з експлуатації мазутної котельні майже в центрі міста та заміни її на екологічно чистішу й енергоефективну. Нині євпаторійська міська влада впевнилася в доцільності й окупності енергоефективних заходів і вже самостійно намагається знайти додаткові фінанси для перетворення міста на енергоефективне.
Однак не у всіх містах України однакова ситуація з розвитком енергоефективності. Так, ще до початку роботи Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні», у Львові вже існувала добре сформована структура енергоменеджменту, яка почала впроваджувати м’які заходи з енергозбереження. Нині Львів зацікавлений у комплексних проектах. І наші фахівці надають допомогу міській владі в пошуку інвестицій.
Також варто згадати про співпрацю з компанією ДТЕК, яка співфінансувала м’які заходи МЕП в м. Курахове на Донеччині. Нині вдалося підвищити енергоефективність систем теплопостачання двох дитсадків. Зараз у приміщеннях, де перебувають діти, температура підвищилась до нормативної, а енергоспоживання знизилося на 30%. А ще почала змінюватися ментальність жителів міста. У цьому році було створено три перші ОСББ. Проект готовий співфінансувати заходи з підвищення енергоефективності в них.
— Які кроки потрібно здійснити після енергоменеджменту?
Б.Т.: Після створення структури енергоменеджменту треба розробити стратегію енергетичної політики міста на середньостроковий та довгостроковий період — МЕП. Цей документ має базуватися на фактичних вимірюваннях ситуації у місті — енергоаудитах будівель, систем енергопостачання та статистичних даних.
Після з’ясування стану справ у міському господарстві треба визначити основні напрями з підвищення енергоефективності для цього міста та розробити програму їх упровадження. Та не секрет, що у міст недостатньо власних коштів для повного розв’язання всіх проблем. Тому відповідно до європейської практики, фахівці Проекту РМТ пропонують розпочати з м’яких заходів — демонстраційних проектів, інформаційних кампаній, на які коштів у міста досить. Це дасть змогу звернути увагу мешканців та бізнесу на доцільність і окупність заходів з енергозбереження, та й самій міський владі впевнитись у цьому.
І в середньостроковій перспективі — залучення коштів як приватного капіталу, так, можливо, і власного, заощадженого на демонстраційних проектах для подальшого впровадження МЕП.
ДОСЬЄ «УК»
Біл ТАКЕР. Народився у 1943 р. Має більш ніж 30-річний досвід регулювання галузі ЖКГ, енергетичних реформ та політики, розбудови інституційного потенціалу. Останні 12 років працює на проектах Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Світового банку, включаючи посади керівника Проекту, заступника керівника Проекту, менеджера по країні, менеджера Проекту як у програмах однієї країни, так і в багатонаціональних програмах, що проводилися в більш ніж 10 країнах Африки, Азії та Східної Європи. Доктор хімічних наук, Університет штату Вайомінг.
Олександр НІКОЛАЄНКО. Народився у 1983 р. Закінчив Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ «КПІ», спеціаліст з енергоменеджменту. З 2009 року працює в Представництві Alliance to Save Energy в Україні, відповідає за технічну підтримку Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні».
Інна Косянчук,
«Урядовий кур’єр»
ДО РЕЧІ
У Києві створять довгостроковий енергетичний план
Голова КМДА Олександр Попов утворив робочу групу з розробки довгострокового міського енергетичного плану. Крім того, для реформування теплозабезпечення в столиці створено ще дві групи. Одна з них сприятиме роботі тих, що існують, та створенню нових ОСББ, інша забезпечуватиме інформаційну кампанію з енергозбереження.