Згадувати злочини тоталітарного режиму, який забрав в України мільйони життів патріотів та цвіту нації, треба постійно. Це стане пересторогою нинішньому й прийдешнім поколінням: засудити криваве минуле й більше ніколи не повторити в майбутньому.
Цими вихідними Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» став центром прощі для сучасників, які вшанували пам’ять жертв політичних репресій. Моральний обов’язок як громадяни та перші особи держави виконали Президент Петро Порошенко і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Останній взяв із собою і доньку Софію, аби молоде покоління глибоко усвідомило те, що довелося пережити українцям під гнітом комуністичних катів.
Високі гості поклали квіти та лампадки до меморіалу — Пам’ятного хреста на братській могилі жертв політичних репресій — та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Церемонію було продовжено і в польській частині меморіалу, де глава держави разом із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Генріком Літвіним поклали квіти до Пам’ятного знака на польських похованнях.
.jpg)
Згадують і українці…
Звертаючись до присутніх, Петро Порошенко зазначив, що цього року українці вклоняються пам’яті загиблих, звільнившись нарешті від символів терору. «Днями зробив те, що мусив: підписав закони про декомунізацію, про визнання героїв національно-визвольної боротьби і ще кілька законів, які осучаснюють політику національної пам’яті і звільняють її від імперських нашарувань», — сповістив глава держави.
Петро Порошенко нагадав, що Меморіал «Биківнянські могили» — один із найбільших свідків комуністичного терору, доказ масштабного злочину проти людства. Кожен клаптик цієї землі просякнутий кров’ю невинно вбитих українців і представників інших національностей тодішньої УРСР — росіян, поляків, євреїв. Серед них не «вороги народу», «шпигуни» і «диверсанти», а звичайні селяни і робітники, вчителі, священики, науковці й письменники, які любили свою землю та мову.
«Тут позбавляли життя цілий народ, який за кілька років до того не встигли знищити Голодомором. Тут воно і поховане, наше «розстріляне відродження», — констатував він, нагадавши, що у Биківні знайшли мученицьку смерть понад сто тисяч людей.
Глава держави також зазначив, що заповідник — місце вшанування не лише загиблих у Биківні, а й усіх тих, хто поліг від рук репресивних органів у всій Україні й кого поховано у безіменних могилах, повідомляє прес-служба Президента. Тому підрахувати точну кількість жертв комуністичного молоха досі неможливо.
Тож, на думку глави держави, сучасні українці мають не лише пам’ятати, а й зробити все, щоб такі трагічні події більше не повторилися в історії нашої держави.
«Ми прийшли на землю Биківні, щоб уклонитися праху невинно убієнних наших предків. Молячись за їхні душі, ми клянемося живим ніколи не допустити нового червоного чи коричневого геноциду супроти нашого народу», — наголосив Петро Порошенко.
Він також висловив переконання, що пам’ять про трагедію і подвиг українців того часу має стати основою розбудови нової Української держави: «Ми відчуваємо відповідальність за живих, за тих, хто сьогодні будує нову європейську демократичну Україну. І Україна має стати заможною і квітучою в ім’я світлої пам’яті тих, чиїми життями написана наша історія».
Пам’ять загиблих ушанували також заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд, голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко та голова Київської обласної державної адміністрації Володимир Шандра. Були присутні й керівники місій багатьох іноземних держав, духовенство, представники громадських організацій, рідні та близькі жертв політичних репресій.
…і кримські татари
А вчора українці схилили голови перед пам’яттю жертв депортації кримськотатарського народу, трагічної події, що сталася 71 рік тому. Цю дату відзначили на державному рівні. Міністерство інформаційної політики розробило соціальну кампанію «18 травня ми всі — кримські татари».
Учора в Національній опері України відбувся пам’ятний вечір-реквієм з участю керівників органів державної влади, народних депутатів, членів Меджлісу кримськотатарського народу, представників громадськості. А на Майдані Незалежності проведено Всеукраїнський жалобний мітинг на пам’ять жертв геноциду кримських татар.
Того самого дня Президент виступив зі зверненням до народу у зв’язку з цією скорботною датою. Спецоперація з виселення цілого народу стосувалася всіх представників цієї національної спільноти: близько 200 тисяч осіб сімдесятьма ешелонами у нелюдських умовах було відправлені до Середньої Азії, Сбіру, на Урал. Результатом такої спецоперації стала втрата народом рідної землі і майже половини своєї чисельності, йдеться в документі.
«Українці, які пережили Голодомор, репресії, депортації, розуміють біль кримських татар, — сказано в Зверненні… — Нині, в умовах окупації, кримськотатарський народ знову потерпає від терору й утисків московського режиму. Держава-агресор здійснює неприховані репресії. Відбуваються переслідування за сфабрикованими справами тисяч активістів і пересічних кримчан».
Глава держави нагадав, що Україна намагається забезпечувати дотримання усіх прав своїх громадян, зокрема й кримських татар. Сприяла поверненню їх на батьківщину, ухвалила закон про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, підтримала Декларацію ООН про права корінних народів, відновила роботу Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України. І це робиться задля того, аби всі зрозуміли, що ми є єдиним Українським народом.