СУМНІВНЕ НОУ-ХАУ
Спроба змінити правила гри для виробників тютюнової продукції передусім негативно позначиться на малозабезпечених громадянах
Володимир НИКОНЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ні для кого не секрет, що державні структури та парламент намагаються підвищити свій рейтинг і через ініціювання ухвалення законів, які, на перший погляд, начебто мають ощасливити українську громаду. До таких, на їхню думку, мабуть, належать і законопроекти, запропоновані 2 жовтня для схвалення нардепами, оскільки вони спрямовані на боротьбу зі шкідливою звичкою наших співгромадян — курінням. Але при цьому «благодійники» сором’язливо замовчують те, як їхня ініціатива відобразиться на кишені пересічного громадянина.
Невже на зміну легальній продукції прийдуть cамокрутки та "контрабас"? Фото PHL
Регламент обійти не вдалося
Сьогодні законодавчий орган держави може відкрити принципово нову сторінку в історії вітчизняного оподаткування. А для свого чергового експерименту обрали не банкірів, чи, приміром, любителів офшорних зон, — традиційно під роздачу потрапила Попелюшка української економіки — тютюнова галузь. Як відомо, вітчизняні компанії цієї галузі вже давно «прописалися» серед найбільших українських платників податків. Постійне щорічне підвищення ставок оподаткування веде до механічного зростання «тютюнових» надходжень у державну скарбницю. Як наслідок — у влади склалося переконання, що цю «корову» можна доїти безкінечно. У принципі так воно й може бути, але за умови, що технологія «доїння» не перетвориться на абсурд. А саме до останнього можна зарахувати те, що відбулося 2 жовтня цього року на пленарному засіданні парламенту.
Цього дня все йшло звично: депутати проголосували законопроект авторства народного депутата Віталія Хомутинніка щодо індексації деяких податків і зборів відповідно до прогнозованої цього року інфляції. Серед інших було проіндексовано і ставки акцизного збору на тютюнові вироби, що наступного року має збільшити надходження до держбюджету в межах півмільярда гривень. Екстраординарного в цьому немає нічого, оскільки така щорічна індексація передбачена Податковим кодексом. Нічого дивного і в тому, що депутатам наприкінці засідання запропонували підтримати пакет законопроектів, якими передбачено зміни до податкового законодавства на наступний рік. Якби не одне «але». У цей пакет в останній момент раптом потрапили законопроекти за №№ 11284—11285, ініційовані ДПС та Мінфіном, про які депутати сном-духом не відали до останнього моменту. Тож і не дивно, що спроба проштовхнути ці документи з порушенням регламенту та без обговорення в парламентських комітетах викликала обурення значної частини народних депутатів. Зокрема керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов запропонував вилучити їх із пакета, а Голова Верховної Ради переніс розгляд цих законопроектів на 16 жовтня.
Театр абсурду
А тепер про саме ноу-хау. Проектами документів запропоновано не просто збільшити розмір акцизного збору, а фактично змінити нинішню систему оподаткування тютюнової продукції. Річ у тому, що ставка оподаткування складається з двох частин — специфічної й адвалерної. Специфічна (окремо для сигарет із фільтром і без нього) встановлюється у гривнях за тисячу сигарет, і цю суму виробник платить у бюджет незалежно від ціни самих виробів. Друга, адвалерна, частина встановлюється у відсотках від максимальної роздрібної ціни, яку виробник декларує для кожного із сортів сигарет окремо — це ціна, за якою їх купує споживач. Зрозуміло, що більшим податком обкладаються сигарети, які прийнято називати елітними, оскільки і роздрібна ціна на них вища. А для того, щоб виробник не міг мінімізувати податки через різні схеми, встановлюється, так би мовити, фіксована планка податку, нижче якої він не має права опускатися. Такий підхід практикується фактично у всьому світі і вважається соціально справедливим.
Однак в Україні вирішили піти власним оригінальним шляхом. У проектах, які планують розглянути в парламенті 16 жовтня, все вирішили поставити з ніг на голову: збільшити на 25% специфічні ставки і зменшити з 20 до 12% адвалерні. І це попри те, що ця ставка становить, приміром, в Іспанії і Франції 55%, в Італії, Греції, Бельгії — 52%. Тобто опосередковано той, хто може собі дозволити курити дорогі сигарети, більше платить і в держскарбницю. А що матимемо ми в «сухому залишку» у разі схвалення згаданого законопроекту?
За підрахунками фахівців, податкове навантаження на сигарети преміального сегменту зменшиться. Приміром, любителі Davidoff замість нинішніх 5 платитимуть 4,5 грн. податку, а для того, хто курить Parlament, податковий тиск зменшиться на 1,16 грн. за пачку. А ті, хто вважає найкращими для себе сигарети вартістю 30 грн, одержать «знижку» на 3,5 грн. Виникає запитання щодо того, як компенсуватиметься це зниження надходжень від акцизу. Ініціатори, судячи з того, що вони пропонують, витрусять додаткові кошти з кишень тих, хто не може дозволити собі купувати дорогі сигарети. Внаслідок «новації» споживачі дешевих сигарет по 6—7 грн сплатять 4,35 грн акцизного збору, як і ті, хто віддає перевагу дорожчим — по 11 грн за пачку. Бо акциз — це податок не на виробництво, а на споживання, який включається в ціну товару і оплачується покупцем у момент покупки сигарет. Більше того, за постійного зростання затрат на тютюн, упаковку, фільтри, електроенергію виробники просто змушені будуть відображати їх у цінах, які можуть сягнути 10—11 грн за пачку дешевих тютюнових виробів.
Благодіяння чи вивертання кишень?
Якщо врахувати, що понад 70% роздрібного тютюнового ринку становлять саме недорогі сигарети, та купівельну спроможність більшості тих, хто не може розлучитися з ними, то стає очевидним, що чергове підвищення найбільш негативно відобразиться на гаманцях пересічного українця. Розраховуючи одержати додаткові надходження до бюджету, держава, по суті, ігнорує принцип диференційованого підходу до оподаткування різних соціальних груп населення, задекларований податківцями ще два роки тому. Абсурдність запропонованих «нововведень» визнають навіть експерти, які виступають за більш жорсткий контроль ведення бізнесу в тютюновій індустрії.
— Внаслідок підвищення специфічної ставки з одночасним зниженням адвалерної складової акцизу дешеві сигарети подорожчають, а дорогі подешевшають. Щось бюджет виграє на дешевій групі, щось втратить на дорогій. У цьому немає ні стратегії, ні елементарної логіки. Такі дії скоріше спрямовані на захист інтересів виробників дорогої тютюнової продукції. Сигарети — єдиний товар, на який встановлено максимальні роздрібні ціни. І якщо знижувати або взагалі ліквідувати адвалерну складову акцизного збору, виробники дорогої продукції платитимуть податок, виходячи з мінімального акцизного зобов’язання, — такої думки дотримується, наприклад, Костянтин Красовський, завідувач сектору контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ.
— Якби до мене як до експерта звернулися «розумники», що вносять у парламент цей законопроект, я однозначно рекомендував би його не ухвалювати перед виборами. І порадив би замислитися над тим, що податкова складова в ціні дешевих сигарет виявиться значно вищою, ніж у дорогих. Де ж здоровий глузд? — із сарказмом зазначає директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.
Ще конкретніше висловився про запропонований до обговорення на 16 жовтня документ народний депутат Тарас Чорновіл: «Законопроекти № 11284— 11285 про підвищення ставок податків і обов’язкових платежів уб’ють сегмент недорогих легальних цигарок, очистивши ринок для контрабанди. Цей законопроект — кричущий приклад антисоціальних і поганих депутатських ініціатив. Такі проекти свідчать, що нині гасло «Багаті поділяться з бідними» успішно замінено на нове: «Бідні профінансують багатих».
І протегування контрабанди
Але на цьому ноу-хау законопроектів не закінчуються. Їхні автори вирішили «подбати» і про виробників тютюнової продукції. У проект документа внесено норму, якою закріплюється практика збору податків, у цьому разі акцизу… авансом. Тобто не до моменту реалізації продукції чи її виробництва, а під час замовлення акцизних марок. Але і цього їм здалося замало, і вони вирішили стягувати акцизний збір не лише із сигарет, а й із тютюнової сировини. Не враховуючи при цьому, що на виробництві майже 5% тютюну (а це 1 млрд акцизного збору) йдуть у відходи і ніколи не будуть реалізовані як сигарети. «Це вже економіка насильства, — переконаний політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. На його думку, така політика наповнення бюджету не дає перспектив бізнесу і, образно кажучи, перекриває йому кисень.
А генеральний директор компанії з управління активами «ІТТ-Менеджмент» Віктор Федоров нагадує, що тютюновий бізнес в Україні — це бізнес із великою часткою іноземного капіталу. Він зазначає: «Будь-які зміни в оподаткуванні завжди негативно впливають на інвестиційний клімат країни. Звичайно, тиск на тютюнові компанії популярний, оскільки виправдовується турботою про здоров’я нації. Але глобальні наслідки такого тиску можуть призвести до перенесення виробництва в інші країни, де до інвестицій та тих багатомільярдних коштів, що дає галузь у держбюджет, ставляться більш терпимо».
Окрім того, експерти дотримуються спільної думки, що у разі ухвалення одіозних законопроектів контрабанда тютюнової продукції піде в Україну повноводною рікою. А заміщення легальної продукції контрабандою, приміром, з РФ і Молдови негативно вплине на вітчизняну тютюнову галузь. Вона змушена буде зменшити випуск продукції, а отже, й не буде очікуваних доходів бюджету, а його втрати внаслідок цього можуть сягнути 5 млрд гривень.
Події розгортаються досить стрімко, адже на вагах, з одного боку, мільярдні прибутки для виробників дорогих тютюнових брендів, а з іншого —величезні втрати держави. Засоби цієї боротьби можуть бути неочікуваними — і дуже не хотілось, аби нові ставки та правила оподаткування раптом «випадково» з’явились у зваженому тексті закону про індексацію (№10687 народного депутата В. Хомутинника) під час голосування у залі Верховної Ради.