Винесене в заголовок слово «бидлянство» походить від поширеного на Волині запозичення з польської мови — «бидло», що означає «худоба». Під визначення «бидлянство» потрапляє те, що нормальна людина, як правило, публічно чи для широкого загалу не робитиме. Бо є збірка законів і моральних норм, свідоме дотримання яких відрізняє людину від худоби. Яка, як відомо, де стоїть — там без зайвих роздумів і справляє свої забаганки та природні потреби.
За роки нашої державної незалежності бидлянство, що існувало й за часів СРСР, набуло поширення, довершеності й нового образу. Разом із викиданням з балконів сміття та недопалків, вишкрябуванням своїх імен на сидіннях у тролейбусах чи на скелях в горах, протиранням взуття портьєрою чи засипанням автобусних зупинок лушпинням сучасні представники homo budlos сотворили і успішно утвердили в житті сотні інших видів бидлячки. Свого роду, перепрошую, екскрементів.
Наприклад, безневинні на перший погляд графіті — розписи з балончиків чи маркерами свіжопофарбованих стін, дверей, вікон, шаф зв’язку тощо. На перший погляд, бо соціологи встановили: у місцях, де високий ступінь розпису стін графіті, на 15—20% вищий ризик наразитися на пограбування, насилля, шахрайство. Розписи, як виявилося, створюють атмосферу безкарності. Чим і підштовхують до правопорушень тих, хто «на грані».
Якось довелося викликати на відвертість одного з таких «митців» — студента старших курсів, внука відомого в області композитора. «Такий драйв: тебе можуть спіймати, а ти — малюєш, малюєш, малюєш!..» — зізнався він. Гідний поваги суспільства його дід написав мелодії до десятків пісень. Був головою журі багатьох творчих конкурсів. Приймав рішення про присудження премій у галузі літератури, культури і мистецтва. А онук… А ще кажуть, що яблуко від яблуні падає недалеко!
Та що там мальовані на стінах графіті порівняно з тими, що залишила недавно у Горохівському й Іваничівському районах група молодиків зі славного літописного міста Володимира-Волинського! Одинадцять, як би так делікатніше сказати…, на п’яти потужних джипах і двох мікроавтобусах вирішили влаштувати сафарі на селянських і фермерських полях. Оскільки земля вже розгрузла, колеса техніки просто зводили нанівець посіви. І з ними — результати важкої селянської праці.
«Якісь (автомобілі. — Авт.) були без номерів, якісь мали «ліві», якісь військові номери, а деякі й справжні. І нічого надзвичайного у цьому нема. Принаймні для хлопців, що сайгачили. Вони так полюють на зайців не вперше. Використовували автоматичну зброю, гранати. І все б нічого… Але тут місцеві фермери, а це щонайменше 15 обійсть, взялися боронити свої поля і переслідувати мисливців, — поділився у Фейсбуці даними щодо події один із відомих лідерів волонтерського руху з Володимира-Волинського Костянтин Зінкевич. — Дійшло до того, що джипи втікали через село зі швидкістю 140—150 км/год. Люди навперейми кидали цеглою по вікнах авто (не влучили), наздоганяли єгері тощо. Втікали так, що згубили автомат, за яким приїхали зранку. Селяни загнали в результаті в ліс два джипи. Інші з дичиною, закривавлені, втекли. Загнаних здали в міліцію з надією, що хтось із цим буде розбиратись».
І далі добре відомий в області волонтер, який чимало зробив для посилення обороноздатності наших Збройних сил, пише: «Полювали непрості хлопці з непростих сімей. Нам відомо щонайменше одинадцять прізвищ учасників і одне місцевого провідника. Усі хлопці або їхні батьки в «тємах» — прикордонна служба, міліція, митниця, торгівля контрафактом і нафтою, виконавча служба тощо. Категорія тих, хто завжди «в шоколаді». Декого з цих людей ми просили допомогти армії, та отримували відповідь: «Мені до одного місця ваша війна!». Тому мені зрозуміло, який тиск і хто чинить на начальника райвідділу міліції міста Горохова та інших силовиків», — пише волонтер.
В Інтернеті з’явилася інформація, де названо конкретні прізвища й імена підозрюваних у «сафарі» по селянських полях. За бажання правоохоронці можуть її легко відстежити. Варто лише ввести в пошуковик фразу «відома під псевдонімом Lady Gaga». А оскільки у представників волинської громадськості є побоювання, що цю справу (як, до речі, й чимало інших, що стосуються браконьєрства!) спустять на гальмах, то вони вирішили організувати пікетування Міністерства внутрішніх справ. Щоб достукатися особисто до Арсена Авакова чи його помічника Антона Геращенка.
Беззаперечними нині залишаються дві речі. Перша. Хоч би там як, але в час, коли наша країна веде війну, знищено посіви. А таке бидлянство переслідували навіть Литовські статути, ухвалені ще у ХVІ столітті. Друга. Якщо «героям» тієї «браконьєрки» так кортить постріляти, то після розслідування справи про браконьєрство («перебування зі зброєю поза дорогами загального користування у немисливський час») їм конче треба дати таку можливість. На фронті.
Але чи зможе силовий блок області дати адекватну оцінку новітньому бидлянству мажорів?