Додаткова виручка надходитиме, коли Україна вирішить питання відповідності нашого виробництва яловичини і системи реєстрації та ідентифікації тварин євростандартам, організує підприємства глибокої переробки, отримає дозволи на експорт на нові ринки і постачатиме туди не лише живих бичків, а й продукти їхньої переробки, а також поширюватиме культуру споживання яловичини на внутрішньому ринку. В цьому переконаний економіст департаменту технічної співпраці Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак.
Додаткові кошти для молочників
«Нині яловичина — непопулярний різновид м’яса в Україні, а її експорт поки що обмежений через відсутність дозволів потенційних імпортерів. Як наслідок, аграрії вирізають за рік до 800 тисяч голів телят молочних порід віком до 20 днів. Тоді як могли б відгодувати бичків до м’ясної кондиції — до 600—700-кілограмової ваги, як це роблять у Сполучених Штатах Америки, й експортувати їх як живу вагу чи продукти глибокої переробки. Адже маємо гарні умови для цього: найдешевші у світі корми, географічне розташування поряд з найбільшими ринками збуту — ЄС і країнами Близького Сходу. Більш того, це забирало б із внутрішнього ринку приблизно мільйон тонн фуражу і 400 тисяч тонн шроту, відходи харчової промисловості та створювало б робочі місця на селі, давало б додаткову виручку виробникам молока», — наголосив експерт, додавши, що в Україні замалі обсяги глибокої переробки і на їх розширення потрібні значні капіталовкладення.
За його словами, світовий ринок яловичини набагато більший, ніж ринок свинини, яку не споживають у багатьох країнах через релігію. Крім ЄС, це 57 арабських країн із мільярдним населенням, які на 75% залежні від імпорту продуктів харчування, відносно стабільні економічно. А також найбагатші країни, де споживають найбільше яловичини. Конкурентні переваги вітчизняної телятини — її ціна — 1,2 долара за кілограм живої ваги порівняно з 2,3—2,4 долара у провідних країнах-виробниках і експортерах США, Аргентині, Бразилії; дешевша і швидша логістика завдяки близькості до основних ринків збуту. «Стейк визріває 30—60 днів з моменту забою, тож наше м’ясо має ще й перевагу в більшому терміні реалізації, ніж бразильське чи американське», — уточнив економіст FAO.
За даними Андрія Ярмака, у травні-червні Україна почала експортувати заморожену яловичину до В’єтнаму, Йорданії, Іраку та Єгипту. Щоб добитися цього, їй знадобилось два роки. Це прогрес, але завдання на перспективу — розширення географії експорту й перехід на експорт охолодженої яловичини, отже ефективну глибоку переробку м’яса.
Експортні бар’єри
За словами національного експерта FAO, екс-заступника голови Держветслужби Віталія Башинського, для відкриття нових ринків нам достатньо вийти з яловичиною на ринок ЄС, систему контролю якого визнають навіть Китай і США. Він нагадав, що Україна розпочала процедуру доступу яловичини на ринок ЄС ще у 2008 році, коли було зроблено перший запит до Єврокомісії із проханням пройти верифікацію нашої системи контролю. У 2009-му місія відбулася. Із 15 зауважень 9 було знято. Але реформування служби і системи контролю відтермінувало місію.
«На жаль, досі не виконано головне зауваження ЄС — не створено агентства з ідентифікації та реєстрації тварин і нема простежуваності мінімум 85% поголів’я ВРХ, як потрібно згідно із євростандартами. Спочатку треба вирішити питання всередині держави, а потім запрошувати перевірку на відповідність», — підсумував Віталій Башинський.
На сьогодні Україна — благополучна за більшістю хвороб зі списку Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) або Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин, що впливають на торгівлю, наголосив він. Вона має отримати статус країни, вільної від губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, а для цього слід відстежувати ВРХ.
«Це транскордонна та трансмісивна недуга, спільна для людей і тварин. Її визнано однією з найнебезпечніших, бо складно знищувати і в людини вона виявляється на кшталт хвороби Альцгеймера. Якщо для знищення звичайної вірусної інфекції достатньо від 60 до 99 градусів, то для пріонних — понад 137 градусів. Звичайне кип’ятіння її не вбиває», — пояснив експерт, зауваживши, що було б чудово, аби моніторинг ВРХ й удосконалення системи ідентифікації відбувалися паралельно.
Андрій Ярмак нагадав, що велику загрозу для України становить модуляторний дерматит ВРХ, який активно поширюється в сусідній РФ, країнах Балкан і епідемію якого зафіксовано в Болгарії. Хвороба просувається зі швидкістю 70—100 км на добу і фактично нині Україну від епідемії відокремлює тільки Румунія. За останніми даними МЕБ і FAO, вірусна хвороба може спричинити падіж 70—100% продуктивного поголів’я ВРХ і значне зниження продуктивності тварин, котрим вдалося вижити.
Аби не допустити її поширення на територію України, Держпродспоживслужба заборонила ввозити до нас сприйнятливих тварин і продукти їхньої переробки. Та ризик усе-таки лишається з огляду на те, що збудник хвороби передається не лише контактним і повітряно-крапельним шляхом, а й трансмісивно (через кровосисних комах).
КОМПЕТЕНТНО
Володимир ЛАПА,
голова Держпродспоживслужби:
— Отримання статусу країни, вільної від губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, — технічно нескладне завдання. Зрозуміло, що треба зробити, але все впирається у гроші. На моніторинг, за нашими оцінками, потрібно 35 мільйонів гривень. Ми подали в Мінагрополітики пропозиції необхідних витрат щодо внесення у програму розвитку АПК. Паралельно ведемо перемовини з бізнесом і донорами, щоб у якійсь частині започаткувати моніторинг ВРХ з приводу цієї хвороби з інших джерел фінансування.
Хочемо, щоб уже у цьому році нашу систему контролю в частині яловичини перевірила місія КНР, для якої це не критична вимога. Це дасть змогу відкрити ринок Китаю. Трохи проблемна ситуація з арабськими країнами, зокрема з Об’єднаними Арабськими Еміратами через припинення сертифікації єдиного українського халяльного центру, а не через якість нашої продукції чи наші ветвимоги. Халяль — релігійні вимоги ісламу, тому це виносять за дужки комунікації компетентних органів. Чекаємо, коли нову організацію подадуть на сертифікацію і вона пройде всі процедури уповноваження. Тоді зможемо відновити експорт в ОАЕ.
Триває парафування форми ветсертифіката для експорту охолодженої й замороженої безкісткової яловичини з України до Єгипту та Йорданії. Працюємо над можливістю експорту яловичини до Ірану, Індонезії та Ізраїлю. В останнього є вимоги стосовно кошерності продукції.
Щодо ідентифікації та реєстрації ВРХ, то після скорочення розгалуженої мережі агентів її здійснюють ветеринари. Розуміємо, що база неповна і потрібно запровадити регулювання і процедури в цій частині. Стратегічно і тактично бачимо, що має функціонувати агентство, яке адмініструватиме електронну систему і реалізуватиме бирки.
ДОВІДКА «УК»
За даними Державної фіскальної служби, за перше півріччя 2016 року Україна експортувала 5,7 тисячі тонн свіжої або охолодженої яловичини, з яких 4 тисячі тонн — у Білорусь. Виручка від експорту становила 12,6 мільйона доларів.
За даними Держстату, її виробництво зросло порівняно з 2015-м на 2,8% — до 23,3 тисячі тонн. Поголів’я ВРХ на 1 липня становило 4,3 мільйона голів, або на 2,4% менше, ніж на аналогічну дату 2015-го (корів — 2,19 мільйона голів, або на 3,5% менше). Виробництво м’яса збільшилося на 1% і становить 1,5 мільйона тонн (при цьому молока — зменшилося до 5,1 мільйона тонн, або на 1,3%) порівняно з аналогічним періодом 2015 року.
Тим часом. Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» Кабінет Міністрів днями прийняв постанову «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на відшкодування витрат на оплату послуг з ідентифікації та реєстрації тварин фізичним особам — власникам цих тварин» (№506 від 8.08.2016 р.).