РОЗВІДКА
Чорноморський центр підводних досліджень шукає скарби на дні моря і перевіряє гіпотези
Глибини Чорного моря почали цікавити вчених та істориків ще у ХIХ столітті. Саме тоді перша експедиція, яка працювала в Феодосії 1894 року, відкрила для науки таємничий світ підводної археології. Подальші дослідження лише підтвердили його винятковість як джерела нових знань про давні епохи. Нині відомо, що в глибинах від людського ока приховано близько 2500 затонулих суден і 24 підводні античні міста і поселення. На думку українських науковців, на цьому список не завершено. Адже кожна нова експедиція відкриває десятки нових пам’яток. Щоб зберегти унікальні об’єкти і досконало їх вивчити, кілька місяців тому, за ініціативи Республіканського комітету Криму з культурної спадщини, створено Чорноморський центр підводних досліджень.
Археологи та геологи, які торік брали участь у спільній експедиції «Берег богів». Фото з архіву Сергія ВОРОНОВА
«Глибинна» бібліотека
Недавно центр представив виставку «З глибини віків», яка, власне, стала офіційним стартом його роботи. На ній експонати, які знайдено 2007 року під час роботи двох експедицій. Саме тоді науковці натрапили на носову частину есмінця Російського імператорського флоту «Лейтенант Зацаренний», що затонув у 1917 році. Але справді унікальною знахідкою була бібліотека, що налічувала близька 20 томів різних документів. Серед них — накази імператора Миколи ІІ, командуючого Чорноморським флотом, мапа мінних полів тощо.
Та найбільше археологів здивувало те, що паперові носії, які пролежали на глибині 36 метрів 90 років, зберегли на своїх сторінках написи, зроблені олівцями, чорнилом, й відтиски печаток.
На той час українські вчені вперше мали справу з подібними екземплярами. Вони не знали, як підняти з води книги, які перестали б бути такими від дотику пальця. Та вихід було знайдено — придумали спеціальні технологічні пристосування для підйому книжок без дотику до них руками. За їх допомогою впродовж двох експедицій одеські дайвери й водолази піднімали бібліотеку.
Та це був лише перший крок. Експонати, які нагадували рідину, треба було ще перетворити на папір. І тепер ученим довелося «підключати» хімічні формули та сполуки. Після чого були довгі п’ять років ювелірної праці, до якої долучилися провідні фахівці Національного історичного музею та реставраційно-консерваційного центру. Нині реставровано лише 40% бібліотеки, оскільки на відновлення однієї сторінки іде аж три дні, а їх тисячі. Тим більш це варто тих зусиль, бо ніхто і ніколи не піднімав з дна Чорного моря будь-яких документів, які до того ж ще можна прочитати.
Тепер для наших науковців не складно повернути до життя навіть середньовічні рукописи, які, поза сумнівом, зберігає для них Чорне море.
Куди не глянь, дістанеш експонат
Те, що морське дно надзвичайно багате на сюрпризи, неодноразово переконувався керівник новоствореного центру Сергій Воронов. Під час нашої розмови він пригадав, як, скинувши у море роботомашину «Софокл» для визначення глибини, вони за кілька хвилин відкрили візантійське судно, а за годину мали ще купу інших знахідок.
У мене одразу виникло запитання: чи опираються науковці під час пошуків на існуючі мапи з позначками затонулих об’єктів? Так, експедиція 2006 року працювала з офіційним документом, де були чітко визначені координати 112 затонулих у 1941—1942 роках кораблів. Тим часом у процесі пошуку ці дані виявилися недостовірними — у точці координат археологи знайшли лише 5 із вказаних на мапі суден. Зате в інших місцях випадково натрапили на 500 нових об’єктів.
З кожної такої подорожі археологи поверталися з великою кількістю експонатів. Нині їх рахунок іде на тисячі. Кримська влада потурбувалася, щоб ці скарби мали змогу оглянути всі охочі — виділено приміщення для музеїв у Судаку і Феодосії. Але невдовзі знадобляться нові, адже в Чорного моря значний потенціал, вивчати і розвивати який Україна тільки почала. Тільки в ньому є сірководень, що слугує чудовим консервантом для збереження пам’яток від античності до Другої світової війни. Донедавна вчені могли працювати тільки в прибережній зоні, нині проводити пошуки фахівці кримського центру можуть на глибинах за 100 метрів. Уже цієї весни заклад очікує на технічне обладнання, яке дасть змогу працювати на глибинах до 600 метрів і більше. Тож у півострова є всі шанси стати центром підводних досліджень, перлиною підводної археології. Зокрема, тільки на цей рік Чорноморський центр підводних досліджень запланував 20 експедицій.
До експедицій долучаться геологи
Крім того, експедиції будуть комплексними — в них братимуть участь геологи. Такий досвід апробували торік під час експедиції «Берег богів». «За допомогою нашої робототехніки геологи отримали доступ до інформації, яка геологорозвідкою практично була не вивчена. Більше того, ми змогли відкрити під час археологічних пошуків кілька грязевулканічних комплексів, невідомих науці, пройшлися по полях метанових та газових фонтанів, — пригадує результати спільної роботи керівник центру Сергій Воронов. Користь від такої роботи отримали і археологи, оскільки геологічні висновки досить часто стають одним із пунктів доказової бази тої чи тої гіпотези.
Так, під час експедиції археологи намагалися з’ясувати «поведінку» Чорного моря в так званий період біблейського потопу. Науковці зробили спільний висновок, що затоплення було не катастрофічним, навіть не швидким. Рівень води піднімався повільно, по кілька десятків сантиметрів на рік, що дало змогу первісним племенам спокійно покинути територію. Цю доказову базу радянські геологи, а згодом і українські сформували вже давно. Тим паче, результати нового дослідження стали ще однією цеглиною в підтвердження саме української гіпотези щодо формування Кримського узбережжя в ту епоху.
Загалом науковці не сумніваються, що робототехніка центру відкриє нові перспективи для морської геології. Тим більше, що нині формується флот наукової установи — це будуть сучасні судна, обладнані дистанційно керованими приладами. «Вони зможуть працювати і на геологію, і на екологію: ми зможемо проводити постійний нагляд за станом моря», — поділився перспективами керівник центру підводних досліджень. Крім того, така техніка дасть змогу працювати з вибухонебезпечним матеріалом, з промисловими та військовими відходами.
Амбітні плани розвитку свого дітища має і Реском з охорони культурної спадщини. Як повідомила його керівник Лариса Опанасюк, нині готуються документи щодо надання Чорноморському центру підводних досліджень статусу Центру ЮНЕСКО. «Це дасть змогу заявити про себе світові і залучати туристів. Також буде спрощена робота щодо здобуття грантів для вивчення і збереження пам’яток культурної спадщини Криму», — зазначила вона.