Під яким кутом розглядати мінські домовленості? Як трактувати їхні основні положення, котрі з пересічних українців навряд чи хто бачив? І чого очікувати в осяжному майбутньому від наших західних партнерів та північно-східних сусідів, особливо у світлі нещодавніх перемовин у «нормандському форматі»? Аби раз і назавжди розставити всі крапки над «і» та забезпечити недвозначне прочитання цього документа, Президент Петро Порошенко відновив традиційне донедавна спілкування з журналістами провідних вітчизняних телеканалів.
То якою ж буде доля майбутніх місцевих виборів на окупованих нині територіях Донеччини й Луганщини й що відбудеться раніше: волевиявлення чи виконання всіх безпекових умов «Мінська»? Тут глава держави висловився недвозначно: «Маємо пропозиції України щодо «дорожньої карти», де чітко наголошено, що безпековий пакет має передувати пакету політичному». Крім того, підтримати їх мусить і Верховна Рада.
Алгоритм передбачає відповідальність
Насамперед слід виконати безпекову частину домовленостей: забезпечити припинення вогню, відведення сил, функціонування й доступ ОБСЄ, зокрема й до кордону, забезпечити технічну перевірку, звільнення заручників тощо. Й лише опісля — порушувати питання про затвердження виборчого законодавства.
Беззаперечною умовою волевиявлення громадян є свобода вибору й дотримання демократичних норм. «Ми маємо створити умови для цих виборів. На сьогодні і пані Меркель, і пан Штайнмаєр, і керівники багатьох держав Євросоюзу сказали: нині умов для виборів на Донбасі немає. І в цьому полягає підтримка позиції України», — цитує слова Президента його прес-служба.
Бо про яку демократію може йтися, коли на окупованих територіях всілякі озброєні елементи почуваються набагато вільніше, ніж цивільні громадяни. Саме тому перший етап, який передуватиме виборам, передбачає встановлення контролю над кордоном з боку озброєної місії ОБСЄ, як і записано в угодах. Контроль з боку озброєної місії ОБСЄ покликаний буде припинити інфільтрацію російських військ, озброєння, амуніції. «Озброєна місія ОБСЄ на постійній основі має стати на кордон і перекрити таке постачання», — наголосив Петро Порошенко. А от наступного дня після виборів українські військові мають узяти цю ділянку кордону під свій контроль. «Це є вже зараз у «Мінську», і це має бути у «дорожній карті», — провадив далі Президент, — з чіткою датою і чіткою відповідальністю».
Попри критичні зауваження, цей алгоритм, на думку глави держави, — найоптимальніший варіант врегулювання ситуації. «Всі здатні критикувати «Мінськ», але ніхто не пропонує жодної альтернативи, крім назавжди залишити ці території агресору: визнати їх окупованими, віддати і не займатися цим. Але якщо Україна не буде цим займатися, то цим не буде займатися ніхто. Бо нікому, крім нас, або більше, ніж нам, це не потрібно, — емоційно наголосив Президент.— І я як гарант Конституції і територіальної цілісності України нікому не дозволю розкидатися українськими землями. Це стосується як Донбасу, так і Криму».
Було спростовано й чутки, мовляв, на переговорах на Україну тиснуть, «викручують руки», і хочуть «обміняти її на Сирію». «Чітко наголошую, що Україна абсолютно самостійна в процесі ухвалення рішень. Я нікому й ніколи тиснути ні на себе, ні на Україну не дозволю. Друге — Україна має повну підтримку наших партнерів і союзників у Німеччині та Франції. І третє — ніякого обміну позицій України на Сирію не відбувається», — підкреслив Президент. І додав, що наша країна, на відміну від РФ, довела, що чітко виконує всі свої міжнародні зобов’язання.
Територія залишається українською
Вже найближчим часом зустрінуться дипломатичні радники керівництва країн «нормандської четвірки», а потім і міністри закордонних справ для підготовки наступного саміту, де має бути затверджено «дорожню карту» виконання мінських угод. В Україні розраховують на завершення цього процесу до кінця листопада.
«Якщо цього не станеться на Раді ЄС, яка відбудеться в грудні, керівництво країн-членів ЄС матиме всі підстави продовжити й посилити санкції», —додав Президент. Нині країни ЄС обговорюють нашу пропозицію щодо продовження санкцій на рік замість чинних нині півроку.
Акцентував Президент і на позиції України на переговорах з питань безпеки. «Позиція перша — припинити пінг-понг: хто й коли має імплементувати і яку частину мінських домовленостей. Скрізь має стояти дата і відповідальний. Це й називається «дорожньою картою», — зазначив Петро Порошенко, наголосивши, що вона не є зміною, підміною або ревізією мінських угод. Другою нашою позицією є необхідність поліцейської озброєної місії ОБСЄ, яка повинна бути на постійній основі на лінії зіткнення, де має бути розведення сил, в місцях зберігання важкої техніки та артилерії і на кордоні.
«Дорожня карта» має передбачати всеохоплюючий режим припинення вогню, гарантувати відведення важкої техніки, безперешкодний доступ ОБСЄ до всієї окупованої території, включаючи кордон, безперешкодну роботу безпілотників та інших технічних засобів для фіксації режиму припинення вогню, звільнення заручників та безперешкодний доступ місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Містить безпековий пакет і завершення розведення військ на трьох ділянках — у Золотому, Петрівському, Станиці Луганській. При цьому воїни не залишають жодної території. Ми знімаємо один спостережний пост. З того боку представники російських терористичних військ знімають три. Ще є чотири наступні зони, де має відбутися режим розведення військ. Однією з них невдовзі може стати Дебальцеве.
Як наголосив Петро Порошенко, «дорожня карта» включає імплементацію всіх мінських домовленостей, разом з протоколом від 5 вересня й меморандумом від 19 вересня 2014 року та комплексом заходів від 12 лютого 2015 року. Що й дає підстави наполягати на демілітаризації Дебальцевого.
Почекаємо до 24 листопада
Вкотре у розмові з журналістами порушено й тему надання Україні безвізового режиму з ЄС. У тому, що відповідні документи буде підписано й ратифіковано Європарламентом, Петро Порошенко не сумнівається. Він навіть вказав дату — до 24 листопада, коли відбудеться саміт Україна—ЄС.
Наша країна вже заручилася підтримкою більшості політичних сил у Європарламенті: Європейської народної партії, соціалістів, лібералів і консерваторів. Отже, у ЄП є більшість прихильників такого рішення.
Затримку ж він пояснює необхідністю розробити механізм призупинення безвізового режиму для країн. Однак вона пов’язана не з нашою країною, а з деякими країнами Близького Сходу.
Зокрема, невдовзі буде збільшено квоти на експорт української продукції до ЄС. «Це перший односторонній крок з боку Євросоюзу на підтримку України», — зазначив глава держави, запевнивши, що переговори за іншими товарними групами тривають. Очікують і прогрес у питанні макрофінансової допомоги обсягом 600 мільйонів євро, яку Україна має отримати за рішенням ЄС.