Президент Володимир Зеленський провів зустріч зі співголовами Міжнародної робочої групи з питань безпекових гарантій для України — керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком і колишнім Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном. Вони презентували главі держави напрацьовані групою рекомендації щодо майбутніх гарантій безпеки для України, які мають стати основою документа «Київський безпековий договір» (Kyiv Security Compact).
Володимир Зеленський подякував міжнародній робочій групі Єрмака — Расмуссена за розроблення цього пакета рекомендацій.
«Я детально ознайомився із цим документом. Вважаю, що він підготовлений на високому рівні. Це перший, але дуже важливий крок. Ці рекомендації мають стати основою майбутнього безпекового договору», — зазначив він.
Глава держави висловив побажання, щоб експертна група продовжила роботу й довела цей проєкт до кінця. На думку Президента, вкрай важливо, щоб майбутній договір підписали лідери найпотужніших держав. Варто зосередитися на тих країнах, які продемонстрували істотну підтримку України після початку повномасштабної війни з росією.
Андрій Єрмак зазначив, що в основі представлених пропозицій — ідея створення коаліції гарантів безпеки України, яка має спиратися на систему угод, об’єднаних у межах спільного документа про стратегічне партнерство.
«Ми очікуємо, що Київський безпековий договір об’єднає основну групу країн-союзників та Україну. Ця група держав-гарантів може складатися зі США, Великої Британії, Канади, Польщі, Італії, Німеччини, Франції, Австралії, Туреччини, а також країн Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи», — розповів він.
Керівник Офісу глави держави зауважив, що, крім основного, єдиного для всіх договору, між Україною та окремими державами-гарантами можуть бути двосторонні договори, які мають врегулювати детальні аспекти відносин між країнами в питаннях безпекової підтримки.
Андерс Фог Расмуссен подякував Андрієві Єрмаку та всім експертам, які працювали у групі, за продуктивну роботу. Він привітав Українську державу, її народ та Збройні сили з успіхами, які спостерігаються на фронті.
«Ми бачимо, що одна з найкращих гарантій — забезпечення того, щоб Україна мала значну військову силу, здатну протистояти будь-якому нападу», — зазначив Андерс Фог Расмуссен. Колишній Генеральний секретар НАТО наголосив, що Київський безпековий договір істотно відрізнятиметься від Будапештського меморандуму 1994 року.
«Ідеться не про зобов’язання утримуватися від якихось дій, а навпаки, надавати все те, що потрібно Україні для забезпечення її захисту», — пояснив Андерс Фог Расмуссен.
Володимир Зеленський відзначив важливість того, щоб українське суспільство, світ і міжнародні організації знали різницю між майбутнім безпековим документом і Будапештським меморандумом. «Це має бути робочий дієвий механізм», — наголосив він. Президент попросив Андерса Фога Расмуссена за змогою долучитися до діалогу з лідерами держав — майбутніх гарантів безпеки України, використовуючи свій міжнародний авторитет.
Колишній Генеральний секретар НАТО наголосив, що готовий презентувати напрацьовані рекомендації щодо майбутніх гарантій безпеки для України у провідних столицях світу.
Під час зустрічі із представниками ЗМІ, присвяченої презентації рекомендацій щодо безпекових гарантій для України, керівник Офісу Президента зазначив, що наша держава прагне укладення договору щодо безпекових гарантій, який містив би чіткі юридичні зобов’язання та конкретні строки реагування у разі нової потенційної агресії проти України.
«Документ, який ми сьогодні презентуємо, — це рекомендації. Він не є остаточним текстом майбутнього безпекового договору. Але я хотів би наголосити на важливості для нас того, щоб цей документ був юридично обов’язковим», — сказав Андрій Єрмак.
Він зауважив: Україна наполягатиме на тому, щоб у майбутньому договорі було вказано чіткі строки. «Сьогодні весь світ побачив свою помилку, що такі потужні інструменти, як наприклад санкції, не було використано до початку війни. Тому вкрай важливо, щоб у цьому документі будь-який потенційний агресор бачив: якщо він щось зробив, протягом 24, 48, 72 годин відбудеться це й це. І безпосередньо в тексті договору, безумовно, ці терміни буде вказано».
Андерс Фог Расмуссен пояснив, що назва майбутнього документа — compact. Це дає змогу уникнути асоціацій з Будапештським меморандумом, який не працює, і цей термін набагато ширший. Він наголосив на важливості того, що мають бути політичні зобов’язання, щоб оборонну допомогу Україні в разі нової агресії надавати терміново.
«Якщо Україна в майбутньому знову зазнає нападу, то за її запитом гаранти повинні будуть зібратися для колективних консультацій протягом дуже короткого часу, наприклад 24 годин. І на підставі цих консультацій далі країни-гаранти разом чи окремо можуть вжити заходів у межах, наприклад, 72 годин», — зазначив Андерс Фог Расмуссен.
Андрій Єрмак підсумував, що відтепер завдання України — напрацювати базові пропозиції з усіма державами-партнерами, здатними стати гарантами її безпеки, вибудувати такі політичні та юридичні механізми, які не дадуть агресорові жодного шансу, повідомляє Офіс Президента.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»
Ми в Google+