Нещодавно скористалася нагодою перебути прогнозований у листопаді пік захворюваності в невеличкому Моршині на Львівщині. У контексті вакцинації його розрекламували вже, здається, по всіх усюдах. Але все-таки вирішила придивитися до ситуації зсередини.

«Навесні, щойно в Україні з’явилася вакцина, до нас, пригадую, приїхав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і запропонував піти на експеримент: вакцинувати такий відсоток людей, щоб вистачило для колективного імунітету. Тоді, сказали нам, і лікарня відкриється, адже ми на той час були зачинені вже рік. Певні виплати отримували за програмою часткового безробіття, але коли з’явилася вакцина, таку допомогу припинили. Cумніви в нас, звісно, були. Але більшість розуміла: якщо хочемо працювати з людьми, ми зобов’язані це зробити, щоб від нас самих не виходила небезпека», — розповідає медсестра Моршинської  міської лікарні пані Любов.

Колаж з сайту espreso.tv

Із нею погоджується масажистка Ольга, яка, до слова, потрапила під скорочення в тій-таки міській лікарні, але вже планує відкрити власний масажний кабінет. Зазначає, що, крім відомого заводу з виробництва води, іншої промисловості тут немає. Єдиний заробіток — робота в санаторіях, оздоровницях чи послуги для людей на приватній основі.

До речі, навесні більшість моршинців (75%) щепилися коронаваком. Він виявився настільки ефективним, що аж до жовтня тут не було зафіксовано жодного хворого. «Тепер у нас 22 недужі, і лише в однієї, 80-річної невакцинованої пацієнтки, складний перебіг. Інші хворіють легко», — каже головний лікар Моршинської міської лікарні Геннадій Юкшинський.

Міська лікарня Моршина не працює з ковідними пацієнтами. Опорна для них Стрийська центральна районна лікарня за 10 кілометрів. До речі, у Стрию, який принаймні вдесятеро більший від Моршина (в Моршині 6 тисяч жителів, а в Стрию — 70 тисяч), рівень вакцинації вже перетнув позначку 80%. Те саме і в Моршині. Сама бачила, як люди активно звертаються до пункту вакцинації в міській лікарні. Тобто колективний імунітет в обох містах уже виступає своєрідним щитом для нових штамів коронавірусу. 

До речі, медики таки дочекалися відкриття лікарні: у червні, як і обіцяв Прем’єр, вона відчинила двері для пацієнтів і працює нині. І до Моршина їдуть відпочивальники, бо попри пандемію, шлунково-кишковий тракт треба тримати в нормі. Моршинська ропа тут незамінна.

У місті працюють магазини й кафе, приватні кабінети, що надають різноманітні послуги, принаймні зачинених не побачила. Скажу більше: сертифіката, який був зі мною у паперовій формі, ніхто не запитував. У місцевому будинку культури цілком безпечно виступають артисти. Усі школярі — від 1 класу до 11 — пішли на навчання 8 листопада. 

Працює і школа мистецтв. Її директор Ростислав Фединець каже: «Я та мої колеги, серед яких чимало фахівців пенсійного віку, вакцинувалися навесні й не шкодуємо, бо маємо змогу робити улюблену справу. Нещодавно друг із Фінляндії поділився розмовою із професором, вірусологом з міста Тампере: «Головна відповідь на питання, чи вакцинуватися від COVID-19, — це статистика. І ми бачимо, що саме невакциновані важко хворіють та помирають». 

А ще моршинці щиро вірять, що Бог добрий. І просять у нього покровительства у храмах — греко-католицькому та православному, що належить ПЦУ. Сама чула, як обидва священники у поминальні дні закликали вірян діставатися на цвинтарі поодинці, аби не скупчуватися й не порушувати протикарантинних норм. Справедливо кажуть: береженого й Господь береже.

У правдивості цієї мудрості переконуєшся в маленькому Моршині з великою вірою в перемогу добра. Якщо маєте нагоду, приїздіть сюди: і здоров’я підтримаєте, й потужний ковток духовності отримаєте. Але сертифікати все-таки прихопіть! Не всім так щастить, як мені.